Рішення від 13.05.2015 по справі 911/1206/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 911/1206/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Мальва-СТ», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд», м. Бровари

про стягнення 44934,12 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Приватним підприємством «Мальва-СТ» (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (надалі відповідач) про стягнення 44934,12 грн., з яких: 30827,46 грн. основного боргу, 4868,20 грн. пеня, 795,60 грн. 3 % річних та 8442,86 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт за договором будівельного підряду №24/10-13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2015 р. було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 22.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2015 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.05.2015 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 24.03.2015 р. та 22.04.2015 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштових відправлень з підписом представника відповідача у графі «вручено», в судове засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

24 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (замовник) та Приватним підприємством «Мальва-СТ» (підрядник), було укладено договір будівельного підряду №24/10-13 (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого за завданням замовника та на умовах цього договору, підрядник зобов'язується виконати на свій ризик, власними силами та засобами з власних матеріалів та матеріалів замовника, придбаних за кошти замовника, на будівництві житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземними і підземними паркінгами по вул. Чорновола В'ячеслава у м. Бровари Київської області (житловий будинок 1, 2) наступні будівельно-монтажні роботи: влаштування пісчано-цементної стяжки, у т.ч. супутні загально-будівельні роботи конкретно тут не обумовлені, але необхідні для реалізації предмету договору та здачі об'єкту в експлуатацію, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору договірна вартість робіт за одиницю вимір за цим договором визначається договірними цінами (додатки №1 та № 2 до договору). Договірна ціна розрахована з урахуванням виконання усіх супутніх загально-будівельних робіт, які не є основними відповідно до умов договору, але виконання яких підрядником є необхідним для виконання ним основних робіт та забезпечення готовності об'єкта. Загальна вартість робіт за договором дорівнює вартості робіт, що були фактично виконані підрядником згідно актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних сторонами на виконання цього договору.

Згідно з п. 2.6. договору, оплата за фактично виконані роботи проводиться замовником у розмірі вартості виконаних робіт за звітний місяць - протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за відповідний звітний місяць з вирахуванням сум отриманих авансів.

Відповідно до п. 9.3. договору у редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2013 р. замовник притримує платіж у розмірі 15 % від договірної ціни вартості робіт по даному договору. Даний платіж утримується замовником з моменту остаточного виконання робіт на 3 календарних місяці, тобто з моменту прийняття замовником етапів та результатів виконаних робіт підрядником по даному договорі.

Гарантійний платіж сплачується підряднику тільки після підписання акту виконаних робіт та спливу вказаного строку в п. 9.3. (п. 9.3.4. договору)

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.4 договору).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем були виконані обумовлені договором роботи про що представниками сторін складено, підписано та скріплено відтисками печаток юридичних осіб акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року від 10.02.2014 р. на суму 176056,11 грн., № 2 від 10.02.2014 р. на суму 29460,20 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, загалом на суму 205516,31 грн.

З п. 9.3. договору вбачається, що відповідач мав здійснити остаточний розрахунок з позивачем за виконанні останнім роботи у лютому 2014 року протягом 3 календарних місяці з моменту прийняття замовником етапів та результатів виконаних робіт підрядником по даному договорі, тобто до 10.05.2014 р.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання у частині оплати вартості виконаних позивачем робіт за договором не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 30827,46 грн.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати боргу у розмірі 30827,46 грн. до суду не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів за виконані позивачем роботи на суму 30827,46 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною четвертою статті 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності у відповідача заборгованості перед ПП «Мальва-СТ» на суму 30827,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП «Мальва-СТ» про стягнення з ТОВ «Арсан-Буд» 30827,46 грн., з підстав викладених у позовній заяві, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4868,20 грн. пені, 795,60 грн. 3 % річних та 8442,86 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за виконані роботи, за період з 11.05.2014 р. по 20.03.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 795,60 грн. задовольняє повністю, оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат по заборгованості за виконані роботи, за період з 11.05.2014 р. по 20.03.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8442,86 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3.2. договору за невчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми таких робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми договору.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з вищезазначеного, ст. 232 ГК України обмежено період протягом якого можна нараховувати пеню у випадку прострочення грошового зобов'язання, який становить шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з умов договору будівельного підряду, сторонами не було погоджено питання щодо продовження строку нарахування пені, відповідно, шестимісячний строк протягом якого позивач має право на нарахування пені є період 3 11.05.2014 р. по 11.11.2014р.

З огляду на все вищевказане, позивачем неправомірно нараховано пеню за період з 20.09.2014 р. по 20.03.2014 р. (протягом шести місяців до звернення до суду з позовом), оскільки ст. 232 ГК України чітко визначено, що пеню слід нараховувати від дня прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на той факт, що у суду немає правових підстав для виходу за межі позовних вимог та здійснення перерахунку суми пені за період з 11.05.2014 р. по 11.11.2014 р., оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню нараховану за період з 20.09.2014 р. по 20.03.2015 р., суд приходить до висновку щодо необхідності здійснення перерахунку суми пені заявленої до стягнення позивачем за період з 20.09.2014 р. по 11.11.2014 р.

Зробивши перерахунок пені по заборгованості за виконані роботи за період з 20.09.2014 р. по 11.11.2014 р., суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4868,20 грн. задовольняє у частині стягнення 1119,08 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30827,46 грн. основного боргу, 1119,08 грн. пені, 795,60 грн. 3 % річних та 8442,86 грн. інфляційних втрат, загалом 41185,00 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 135; код ЄДРПО України 34837703) на користь Приватного підприємства «Мальва-СТ» (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 27; код ЄДРПО України 30472600) - 30827 (тридцять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 46 коп. основного боргу, 8442 (вісім тисяч чотириста сорок дві) гривні 86 коп. інфляційних втрат, 1119 (одну тисячу сто дев'ятнадцять) гривень 08 коп. пені, 795 (сімсот дев'яносто п'ять) гривень 60 коп. 3% річних та 1647 (одну тисячу шістсот сорок сім) гривень 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін

Попередній документ
44663442
Наступний документ
44663444
Інформація про рішення:
№ рішення: 44663443
№ справи: 911/1206/15
Дата рішення: 13.05.2015
Дата публікації: 10.06.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: