Справа: № 826/17656/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
02 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Заступника Генерального прокурора України до Антимонопольного комітету України, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» про визнання протиправним та скасування рішення, -
Заступник Генерального прокурора України (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» (далі - Третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2013 року №613-р «Про перегляд рішення комітету від 13.06.2012 року №355-р».
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідача та Третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.06.2012 року Відповідачем було прийнято рішення №355-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів». Вказане рішення прийнято на підставі проведеного Відповідачем розслідування, яким виявлено та встановлено факт узгодження дій юридичних осіб під час підготовки та проведення спеціалізованих аукціонів з продажу необробленої деревини ресурсу I-IV кварталів 2011 року.
Рішенням від 13.06.2012 року №355-р визнано факт вчинення Третьою особою порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів та накладено штраф у розмірі 15 903 000,00 грн.
29.05.2013 року Третя особа звернулась до Відповідача із заявою про перегляд рішення Відповідача від 13.06.2012 року № 355-р, в частині визначення розміру штрафу, накладеного на підприємство, у зв'язку з неповним з'ясуванням істотних обставин, що мають значення для розгляду справи, а саме: визнання вини, сприяння у проведенні розслідування, вчинення порушення вперше, надзвичайно тяжкий фінансовий стан на перший квартал 2013 року, здійснення заходів, спрямованих на недопущення в майбутньому порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
23.07.2013 року Відповідачем прийнято рішення №613-р «Про перегляд рішення комітету від 13.06.2012 року №355-р», яким змінено пункт 10 резолютивної частини та визначено штраф у розмірі 30 000 тисяч гривень.
Згідно ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
За частиною 4 статті 4 Закону державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Положеннями статей 50,51,52 Закону передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: антиконкурентні узгоджені дії.
Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом;
пунктами 5, 8, 10, 11, 12 та 19 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Положеннями статті 48 Закону встановлено, що органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.
З метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб'єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з: порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Рішення органу Антимонопольного комітету України, передбачене цією частиною, може бути прийняте за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України. Таке рішення може прийматись як перед поданням відповідної заяви до господарського суду, так і після подання такої заяви, якщо господарським судом не зупинено дію рішення органу Антимонопольного комітету України, що оскаржується.
Згідно ст.58 Закону органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі:
якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону;
якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, вже не існують;
наявності інших підстав, передбачених законами України.
Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.
За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть: залишити рішення без змін; змінити рішення; скасувати рішення; прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Водночас, ч.1 ст.59 Закону, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, механізм перегляду рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію регламентований статтею 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а підстави визначені статтею 59 цього Закону.
На підставі заяви Третьої особи від 29.05.2013 року №252, доповнення до неї від 21.06.2013 року № 308, від 27.06.2013 року №322 та уточненої заяви від 27.06.2013 року №323, на підставі ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 48, 52, 58 Закону, рішення комітету від 13.06.2012 року №355-р в частині визначення розміру штрафу було переглянуто Відповідачем.
Рішенням від 23.07.2013 року №613-р змінено пункт 10 резолютивної частини рішення Комітету від 13.06.2012 року № 355-р у справі №242-26.13/149-11 шляхом викладення його в наступній редакції «за порушення, передбачене у пункті 1 цього рішення, накласти на Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» штраф у розмірі 30 000 гривень».
Проте, таке рішення Відповідача колегія суддів вважає протиправним через відсутність підстав, визначених законом для його перегляду.
Так, з наявного в матеріалах справи рішення Відповідача від 13.06.2012 року №355-р вбачається, що при визначенні розміру штрафу Відповідачем враховано: вчинення Третьою особою порушення законодавства про захист економічної конкуренції вперше; не визнання факту вчинення порушення; не чинення перешкод при розгляді справи та надання необхідної інформації; розмір доходу Третьої особи за 2011 рік, який становив 159 032,00 тис. грн.
Тобто, прийняття рішення від 13.06.2012 року №355-р ґрунтується на повному з»ясуванні всіх істотних обставин, їх доведеності та на належному застосуванні чинного законодавства.
Переглядаючи рішення від 13 червня 2012 року №355-р Відповідач посилався на те, що товариство визнало вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; вперше вчинило це порушення; має тяжкий фінансовий стан (розмір доходу за 2011 рік - 159 032 тис. грн; розмір доходу за 2012 рік - 122 715 тис. грн) та здійснило заходи на недопущення в майбутньому порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
При прийнятті первісного рішення суб»єкт владних повноважень враховував визнання (не визнання) вини, скоєння порушення вперше, не чинення перешкод при розгляді справи та надання необхідної інформації і фінансовий стан, а тому обставини, вказані Відповідачем як підстави для перегляду та зміни рішення не є такими у розумінні ст.ст.58, 59 Закону.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 09.10.2012 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року у справі № 5011-23/10531-2012 відмовлено в задоволенні позову Третьої особи про визнання недійсним рішення Відповідача від 13.06.2012 року №355-р, та зазначено що оспорюване рішення ґрунтується на повному з»ясуванні всіх істотних обставин, їх доведеності та на належному застосуванні чинного законодавства, а висновки рішення відповідають обставинам справи.
Представником Позивача при розгляді справи в суді апеляційної інстанції подано висновок експертного дослідження від 03 квітня 2015 року Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України в галузі застосування норм чинного антимонопольного законодавства України про захист економічної конкуренції, який колегія суддів не приймає як належний та допустимий доказ, оскільки вказаний висновок надано в іншій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прийняте Відповідачем рішення від 23.07.2013 року №613-р «Про перегляд рішення Комітету від 13.06.2012 року №355-р» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підстави, на які посилається Відповідач при його перегляді не є такими в розумінні ст.ст.58, 59 Закону.
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2013 року №613-р «Про перегляд рішення комітету від 13.06.2012 року №355-р».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 05 червня 2015 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.