"28" жовтня 2010 р. справа № 2а-6617/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 р. по справі № 2а-6615/09/0870 за позовом ОСОБА_1 до Біленівської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№99) та управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області про визнання протиправним та нечинним частково наказу,-
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та нечинними пункти 2 та 4 наказу №9 від 08.01.2008 року управління державного департаменту України з питань виконання покарань у запорізькій області про притягнення її до матеріальної відповідальності, стягнути з Біленьківської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 99: вихідну допомогу у сумі 5386,50 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 913,30 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 29.01.2008 року по день прийняття рішення судом, виходячи із заробітку за місяць у сумі 2252,95 грн., 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, зобов'язати Біленьківську виправну колонію УДДУ ПВП у Запорізькій області (№99) видати належним чином складену і завірену належним чином складену і завірену довідку про отриману заробітну плату за період з січня 2006 року по грудень 2007 року для призначення пенсії з зазначенням усіх сум, що були мені фактично нараховані та виплачені у вказаний період.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процессуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 08.06.1979 року по 28.01.2008 року працювала на різних посадах у Біленьківській виправній колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області №99, була державним службовцем 13 рангу.
Наказом начальника Біленьківської виправної колонії № 06 від 28.01.2008 року позивачка була звільнена у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби за п. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Наказом начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області №9 від 08.01.2008 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності»скасовано надбавку за особливі умови праці у розмірі 30% за період з 01.04.2006 року по 01.01.2007 року та надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% за період з 01.04.2006 року ОСОБА_1, встановлені наказом Біленьківської виправної колонії № 99 від 13.04.2007 року № 11.
Підставою для винесення даного наказу стали акт №10/1-7765 від 18.12.2007 року за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Біленьківської ВК №99, проведеної співробітниками Херсонського територіального контрольно-ревізійного відділу Державного департаменту України з питань виконання покарань та висновок службового розслідування, з яких вбачається порушення постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року та Бюджетного Кодексу України, а також безпідставна виплата надбавок ОСОБА_1, нарахування яких здійснювалося позивачкою.
Спірні правовідносини, які склалися між сторонами врегульовані Кодексом законів про працю України, оскільки позивачка проходила державну службу, а визначення порядку компенсаційних виплат та матеріальної відповідальності працівників Законом України «Про державну службу»віднесено до КЗпП України.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції зазначив на пропуск позивачкою строку звернення до суду, проте з такими виновками колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. ст. 83, 129 КЗпП України та ч. 4 ст. 26 Закону України «Про оплату праці»не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.
Таким чином, п. 4 оскаржуваного наказу виданий відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства.
Крім того, оскаржуваний наказ виданий керівником установи, з якою позивачка не перебувала у трудових правовідносинах, а відповідно виданий не уповноваженою особою, тому утримані з відповідачки вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку повинні бути повернуті.
Вимоги позивачки про скасування п. 2 спірного наказу задоволенню не підлягають, оскільки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області по відношенню до Біленьківської виправної колонії № 99 здійснює керівництво у сфері фінансово-господарської діяльності, тобто є повноважною особою, а наказ Біленьківської виправної колонії № 99 від 13.04.2007 року № 11 був виданий без врахування положень Бюджетного кодексу України та п. 2 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року.
Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставними з огляду на спірність зазначених позивачкою сум.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з підстав відсутності доказів спричинення позивачці моральної шкоди.
Клопотання позивача про застосування наслідків пропуску строку звернення позивачки до суду за висновками колегії суддів не підлягає задоволенню, оскільки позивачка у встановлений законом строк звернулася до суду за захистом свого порушеного права, а сам факт прийняття судом до провадження позову та розгляд справи за правилами іншого судочинства не є підставою для визнання пропуску строку звернення до суду без поважних причин.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати незаконним п. 4 наказу №9 від 08 січня 2008 року управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1.
Стягнути з Біленьківської виправної колонії на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 5386,50 грн. та компенсацію за невикористання відпустки -913,30 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
В повному обсязі постанова виготовлена 28.12.2010 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: В.Ю. Поплавський