"19" листопада 2010 р. справа № 2а-1931/09/1104
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області
на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, перерахування пенсії з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги та її подальшої щомісячної виплати, -
29 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області, в якому просила суд визнати, що строк звернення до суду за захистом своїх прав і інтересів вона пропустила з поважної причини, поновити їй строк звернення до суду за захистом своїх прав і інтересів щодо виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни, визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з січня 2006 року до січня 2009 року включно в сумі 3603,70грн., зобов'язати відповідача з 01 січня 2009 року зробити перерахунок її пенсії з врахуванням державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність і виплачувати її відповідно до вимог ч.1 ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»в сумі 149грн.40коп.(а.с.2-4). Відповідно до заяви ОСОБА_1, позивачка просила розглянути справу за її відсутності в порядку письмового провадження, свої вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.8).
Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 рок в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -неправомірною. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 29 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачці в цей період. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється. Посилались на неможливість застосування до даних правовідносин положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення №109457 з відповідною відміткою в ньому (а.с.7).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме : у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Отже, право на підвищення до пенсії у розмірі, що передбачений статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2008 році у позивачки виникло з 22 травня 2008 року, тобто, з дня визнання неконституційними положень законів України про державний бюджет України на певний рік про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на відповідний рік, а тому відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 22 травня 2008 року.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області після 22.05.2008 року відповідне підвищення пенсії ОСОБА_1 як “дитині війни” здійснено не було.
У зв'язку із тим, що згідно ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, а відповідно до ст. 100 КАС України пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, на чому наполягав відповідач, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 в задоволенні іншої частини її позовних вимог, більш того, позивачка у цій частині постанову суду не оскаржила.
Тому, враховуючи дату звернення позивачки до суду першої інстанції з адміністративним позовом, а саме, 29 жовтня 2009 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з 29 жовтня 2008 року, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус “дитина війни”, визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб'єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в місті Бердянську Запорізької області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як “діти війни”не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій “дітей війни” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян -є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок в цій частині.
В той же час, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що порушення прав позивачки припинилося 01.01.2009 року, безпідставно відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Статтею 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції може вийти за межі апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до апеляційної скарги, відповідач просить скасувати постанову в цілому, вказане дає підстави суду апеляційної інстанції вирішити питання щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 за період після 2008 року.
Положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009 році не були призупинені, зміни до даної статті Закону не вносились, Кабінетом Міністрів України постанов щодо визначення іншого розміру підвищення до пенсії дітям війни у 2009 році не приймалось, пенсія позивачці призначена довічно, що свідчить про право позивачки на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і в подальшому..
Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн.
Відповідач у 2009 році не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому дії відповідача за вказаний період також слід визнати протиправними.
Відповідно до вимог ст. 52 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік»N 2154-VI від 27.04.2010 встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду в частині відмовлених позовних вимог за період після 2008 року, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01 січня 2009 року та в подальшому, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за мінусом раніше отриманих сум за цей період.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року -в частині відмовлених позовних вимог щодо виплат, починаючи з 01 січня 2009 року -скасувати та прийняти нову постанову.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01 січня 2009 року, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за мінусом раніше отриманих сум за цей період.
В іншій частині постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року -залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим