14 серпня 2009 р.
№ 39/30пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Н. Дунаєвської - головуючого,
І. Воліка (доповідача), Н. Мележик,
перевіривши матеріали
касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда"
на ухвалу
від 12.02.2009
господарського суду Донецької області
у справі
№ 39/30пн
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда"
до
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
про
тлумачення змісту правочину
та за зустрічною позовною заявою
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда"
про
визнання правочину недійсним та тлумачення змісту правочину
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда" на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.02.2009 у справі № 39/30пн. Зазначеною ухвалою порушено провадження у справі № 39/30пн за зустрічною позовною заявою.
Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда" не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Приписами статті 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку лише у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає можливість оскарження ухвал господарських судів лише у тому випадку, коли в тексті статті, на підставі якої виноситься ухвала, безпосередньо зазначено про можливість такого оскарження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма відображена в положеннях статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
За імперативними приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвали про порушення провадження у справі.
Про те, що ухвалу про порушення провадження у справі не може бути оскаржено зазначається в пункті 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році".
Наведені обставини виключають перегляд зазначеної ухвали в касаційному порядку, що є підставою для відмови у прийняті касаційної скарги.
Враховуючи наведене, у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда" на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.02.2009 у справі № 39/30пн необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути скаржнику.
Керуючись ст. ст. 86, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
У прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда" на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.02.2009 у справі № 39/30пн відмовити.
Касаційну скаргу повернути скаржнику.
Головуючий суддя
Н.Дунаєвська
Судді:
І. Волік
Н. Мележик