донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.08.2009 р. справа №15/186
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Акулової Н.В. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
Оніпко Н.О., дов. № 1/2396 від 30.12.08р.
Краснікова О.В., дов. № 1/1280 від 13.07.09р.,
від відповідача:
від третьої особи на боці позивача:
відповідача:
Шпінер І.Б., дов. ю/н від 01.07.09р.,
не з"явився
Астахов Д.А., дов. б/н від 24.04.09р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання"Енергоальянс" м.Донецьк
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
23.07.2009 року
по справі
№15/186 (Богатир К.В.)
за позовом
Державного підприємства "Добропіллявугілля" м.Добропілля Донецької області
до
за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача
відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Танаіс" м.Донецьк
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" м.Донецьк
Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробниче об"єднання "ЕнергоАльянс" м.Донецьк
про
стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 297148,11грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.09р. у справі № 15/186 позовні вимоги задоволені.
Приписано стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-інвестиційна компанія “Танаіс” на користь державного підприємства “Добропіллявугілля” безпідставно отримані грошові кошти в сумі 297148,11 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 2971,48 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим , що відповідач не виконав зобов'язання повернути безпідставно отримані від позивача грошові кошти в розмірі 297148,11 грн., чим порушив майнові права позивача.
Не погоджуючись з винесеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю « Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк звернувся з апеляційною скаргою про його скасування оскільки вважає , що рішення прийнято всупереч чинному законодавству.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання « ЕнергоАльянс»м.Донецьк у задоволенні клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача , скільки вважає , що рішення господарського суду у справі № 15/186 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 297148,11грн. прямо впливає на права Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк щодо відповідача ТОВ «ПІК «Танаіс». Дані посилання скаржник мотивує тим , що грошові кошти в сумі 297148,11грн., які позивач вважає безпідставно отриманими та просить їх повернути , перераховані та знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «ПІК «Танаіс»на який , у виконання рішення господарського суду Донецької області № 25/28 під час виконавчого провадження було накладено арешт . При цьому , зазначив , що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк у даному виконавчому провадженні є кредитором відносно відповідача у даній справі. Стосовно рішення суду по суті справи , то скаржник посилається на те , що спірні грошові кошти в сумі 297148,11грн. не можуть бути визнані як безпідставно отримані , оскільки отримані відповідачем на підставі існуючої правової підстави -договору № 18П на виконання робіт з ремонту гірничошахтного обладнання.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.09р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк за ініціативи суду в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.
Дану ухвалу суду було вручено сторонам 19.08.09р. до початку судового засідання.
З цього приводу , представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду скарги для можливості ознайомлення з вищеозначеною ухвалою.
Дане клопотання судовою колегією відхилено в зв'язку з необґрунтованістю , оскільки резолютивна частина ухвали сторонам була оголошена та надано певний час для можливості ознайомлення.
Позивач , Державне підприємство «Добропіллявугілля»м.Добропілля Донецької області, у відзиві б/н та дати та представник позивача в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує . Вважає , що скаржник не підпадає під ознаки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Крім того , посилається на те , що договір відступлення права вимоги № 0925/2 від 15.06.09р. є правомірної угодою.
У запереченнях № 5/1506 від 19.08.09р. на апеляційну скаргу позивач посилається на те , що кошти , щодо повернення яких виник спір , є власністю ДП «Добропіллявугілля»та мають належати ТОВ «Кант». Крім того , вважає , що особа , яка подала апеляційну скаргу не має процесуального права на звернення до апеляційного суду , а відповідно до положень ст. 107 ГПК України , особи , які не були залучені до участі у справі мають право звернутись до суду з касаційною скаргою.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк, відзиву на апеляційну скаргу не надав . Представник відповідача , що присутній в судовому засіданні , проти доводів апеляційної скарги заперечує , вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Третя особа , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кант»м.Донецьк, відзиву на апеляційну скаргу не надала . Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представника третьої особи , достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , що були присутні в засіданні суду , судова колегія встановила наступне.
03.02.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кант»м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк був укладений договір № 0915/1 на виконання робіт по ремонту обладнання . За умовами Договору виконавець зобов'язується виконати роботи з ремонту обладнання за завданням замовника , а замовник зобов'язується примати та оплачувати виконані роботи протягом строку дії даного договору. Вид робіт та найменування обладнання вказується у специфікаціях до Договору , які є невід'ємними частинами Договору ( а.с. 68- 69).
Відповідно до п. 4.1 Договору строк виконання робіт встановлюється в специфікаціях.
За умовами п. 5.1. Договору вартість виконаних робіт за даним договором встановлюється на дату здачі-приймання виконаних робіт. Датою здачі-приймання робіт є дата підписання акту виконаних робіт. Відповідно до п. 5.4 Договору замовник оплачує повну вартість робіт протягом п'яти календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
До даного договору 03.02.09р. сторонами було підписано Специфікацію № 1 відповідно до якої загальна вартість робіт становить 283309,50грн.
11.02.2009 р. між Державним підприємством «Добропіллявугілля» м.Добропілля Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк був укладений договір ремонту № 18П, згідно якого виконавець (відповідач) зобов'язався виконувати роботи з ремонту гірничошахтного обладнання за завданням замовника (позивача), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в строки, передбачені договором ( а.с. 7-8).
Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що відповідно до ст. 838 ГК України роботи по ремонту гірничошахтного обладнання будуть виконуватися субпідрядником в особі ТОВ „Кант” (третя особа).
Відповідно до п. 4.1 Договору вартість робіт за договором орієнтовно складала 299999,00грн.
За умовами п. 4.2 Договору оплата мала здійснюватись за фактом виконаних робіт протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
До договору № 18П від 11.02.09р. сторонами було підписано специфікацію на ремонт обладнання орієнтована вартість робіт за якою визначена 298150,00грн.( а.с. 9).
Як про це зазначено судом першої інстанції , в процесі виконання даного договору утворилася заборгованість позивача перед відповідачем за виконані роботи в сумі 297148,11 грн.
01.06.09р. сторонами за договором № 18П від 11.02.09р. був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2009 р. ( а.с. 43).
15.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кант»м.Донецьк був укладений договір № 0925/2 відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор (відповідач) передає новому кредитору (третій особі) право вимоги боргу з позивача за договором № 18П від 11.02.2009 р. в сумі 297150,00 грн., в т.ч. ПДВ ( а.с. 10).
Пунктом 2.2 Договору передбачено , що первісний кредитор зобов'язаний після підписання даного Договору передати Новому кредитору всі документи , які підтверджують право первісного кредитора на стягнення боргу , передбаченого п. 1.1 даного Договору , а також іншу важливу інформацію.
Листом б/н від 15.06.2009 р. відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк , повідомив Керівника відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання»Державного підприємства «Добропіллявугілля»м.Добропілля Донецької області про здійснення відступлення права вимоги заборгованості за договором № 18П від 11.02.09р. в сумі 297150,00грн. Цим же листом звернувся з проханням проводити розрахунки з новим кредитором (третьою особою) ( а.с. 13).
Відповідач до свого листа додав копію договору № 0925/2 від 15.06.2009 р. Факт отримання вказаного листа позивачем підтверджується штампом із зазначенням дати отримання ним листа, якою є 15.06.2009 р., та вх. № 359-1.
17.06.09р. , з метою виконання наказу Господарського суду Донецьклї області № 25/28 від 24.03.09р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк суми у розмірі 296944,19грн. ( залишок боргу 296884,78грн.) , заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено Постанову про арешт коштів боржника , Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк (а.с.17) .
30.06.2009 р. позивачем були перераховані грошові кошти на рахунок відповідача на суму 297148,11 грн. за платіжним дорученням № 17 від 30.06.2009 р. ( а.с. 12). Призначенням платежу у вказаному платіжному дорученні зазначена оплата за виконані роботи по капітальному ремонту блоків, г/стоїк, г/домкратів згідно договору № 18П від 11.02.2009 р.
Позивач вважає , що внаслідок технічної помилки бухгалтерії перерахував на рахунок відповідача замість третьої особи грошові кошти в сумі 297148,11 грн.
01.07.2009 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк з листом № 4/1249 в якому просив останнього повернути помилково перераховану суму ( а.с. 14).
Відповідач листом № 14/07 від 08.07.2009 р. повідомив позивача про те , що не має можливості повернути безпідставно отримані кошти, тому що відділом державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Донецька у виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.09р. на рахунок підприємства накладено арешт ( а.с. 15).
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, що були присутні в судовому засіданні , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та не відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Предметом даного спору визначено грошові кошти в сумі 297 148,11 грн., які позивач просить повернути як безпідставно отримані . При цьому , посилається на існування заборгованості за договором ремонту № 18П-308П від 11.02.09р. та договору № 0925/2 від 15.06.09р. відступлення права вимоги.
При вирішенні даного спору , судова колегія вважає необхідним встановити чи є грошові кошти в сумі 297 148,11 грн. безпідставно отриманими.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, виходячи із змісту вищевказаної норми, для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.
За змістом ст. 32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.
Позивач як на підставу своїх вимог посилається на договір ремонту № 18П-308П від 11.02.09р. та договір № 0925/2 від 15.06.09р. відступлення права вимоги.
Таким чином , судова колегія , для повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи вважає необхідним здійснити аналіз вищеозначених правочинів.
Так, договір № 0925/2 від 15.06.09р. відступлення права вимоги був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кант»м.Донецьк , в зв'язку з тим , що у ТОВ «ПІК «Танаіс»перед останнім утворилась заборгованість на підставі договору № 0915/1 на виконання робіт по ремонту обладнання від 03.02.09р. , а у позивача , державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля , в процесі виконання договору № 18П-308П від 11.02.09р. утворилася заборгованість перед відповідачем, ТОВ «ПІК «Танаіс», за виконані роботи в сумі 297148,11 грн.
Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор ( ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За умовами ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами ч. 1 ст. 517 цього Кодексу первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Такі ж самі положення містяться у договорі № 0925/2 від 15.06.09р., а саме у п. 2.2 Договору.
При цьому , перелік необхідних документів та інформації визначається виходячи із суті зобов'язання, яке існує між боржником та первісним кредитором. Як правило, до необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, первісні бухгалтерські документи (накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо).
Разом з цим , в матеріалах справи відсутні докази передачі первісним кредитором новому документів , що підтверджують в повному обсязі право первісного кредитора на стягнення боргу.
З урахуванням наведеного , судова колегія дійшла до висновку , що в розумінні положень ст. 517 Цивільного кодексу України процес заміни кредитора в зобов'язанні в процесі відступлення права вимоги не був виконаний сторонами у встановленому договором та законом обсязі.
До того ж, судова колегія вважає необхідним зазначити , що сторонами також не надано доказів виконання умов договорів № 18П-308П від 11.02.09р. та № 0915/1 на виконання робіт по ремонту обладнання від 03.02.09р., з якими пов'язано настання права вимоги, а саме Акти виконаних робіт або акти здачі-прийняття виконаних робіт , як то передбачено умовами означених договорів.
Окрім означеного , судова колегія вважає зауважити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи , відносно відповідача , Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк, відкрито виконавче провадження , де означене товариство виступає як боржник на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі № 25/28.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За вимогами ч.. 2 ст. 5 цього Закону Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів справи , способом виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі № 25/28 визначено стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Танаіс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „ЕнергоАльянс” основний борг в сумі 267493грн.20коп., 3% річних в сумі 1416грн.89коп., індекс інфляції в сумі 13642грн.15коп., пеню в сумі 11335грн.08коп., держмито в сумі 2938грн.87коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.
У виконання даного рішення 17.06.09р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено Постанову про арешт коштів боржника , Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк (а.с.17) .
В стадії виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження»є спеціальним тому його вимоги щодо стягнення грошових коштів під час виконавчого провадження є приорітетними.
При цьому , самим відповідачем у відзиві на позову заяву в межах даної справи ( а.с. 44) зазначено , що під час дії договору № 18П-308П від 11.02.09р. на його рахунки накладено арешт , що значно ускладнило , навіть унеможливило його подальшу господарську діяльність. У зв'язку з цим , 15.06.09р. між ТОВ «ПІК «Танаіс»та ТОВ «Кант» було укладено договір № 0925/2 від 15.06.09р. відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «ПІК «Танаіс»передає ТОВ «Кант»право вимоги з ДП «Добропіллявугілля» боргу у сумі 297150,00грн., що виник з договору № 18П-308П від 11.02.09р.
Окрім викладеного , необхідно зауважити , що договір № 18П-308П від 11.02.09р. з пояснень представників позивача та відповідача в судовому засіданні був виконаний останнім в березні-квітні 2009р. Проте , договір № 0925/2 відступлення права вимоги був укладений лише 15.06.09р., тобто , укладався вже після відкриття провадження у відношенні відповідача , який на момент його укладення , вочевидь , не мав наміру на добровільне погашення суми заборгованості , покладеної на нього за рішенням суду у справі № 25/28.
До того ж , договір № 0925/2 був укладений за два дні до винесення постанови Відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні.
З цього вбачається , що дії з укладення даного правочину були спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків , які за своєю правовою природою суперечать актам цивільного законодавства. А саме, укладенням даної угоди № 0925/2 від 15.06.09р. відступлення права вимоги сторони , ТОВ «ПІК « Танаіс»та ТОВ «Кант» фактично ставили за мету перешкоджання виконанню судового рішення у справі № 25/28 , а не виконання зобов'язань за договорами підряду та субпідряду.
Таким чином , з урахуванням вищенаведеного , судова колегія дійшла до висновку , що договір № 0925/2 від 15.06.09р. відступлення права вимоги , укладений між ТОВ «ПІК «Танаіс»та ТОВ «Кант» вчинено без наміру створення правових наслідків , які обумовлені цим правочином , що дає підстави вважати означений правочин фіктивним на підставі положень ст. 234 Цивільного кодексу України.
З оглядом на це , враховуючи приписи ст. ст. 203, 234 Цивільного кодексу України та керуючись п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає необхідним визнати даний договір недійсним з моменту його укладення.
В наслідок цього , судова колегія дійшла до висновку , що спірна сума коштів була перерахована позивачем відповідачу за виконання підрядних робіт в межах договору № 18П-308П від 11.02.09р., та не може бути кваліфікована як безпідставно отримана.
Зважаючи на вищенаведене , передчасним визнається застосування судом першої інстанції ст. ст. 1212, 1213 ЦК України до договірних зобов'язальних правовідносин .
Таким чином , позовні вимоги про повернення безпідставно отриманих від позивача грошових коштів в розмірі 297148,11 грн. не ґрунтуються на законних підставах та не підлягають задоволенню.
Окрім цього , з оглядом на відмову в задоволенні позову судова колегія вважає необхідним в порядку ст.68 Господарського процесуального кодексу України скасувати заходи вжиті судом першої інстанції у забезпечення даного позову.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі прийнято з неповним з'ясуванням обставин , що мають значення для справи, з недоведеністю обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими , а мотиви, з яких надана заява про перевірку рішення є підставою для його скасування.
Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням обставин справи , судова колегія вважає необхідним витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Танаіс»м.Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кант»м.Донецьк пропорційно.
Керуючись ст.ст. 91, 99 , 101, п. 2 ст. 103, п. 1,2 ч. 1 ст. 104 , 105 Господарського процесуального кодексу України суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2009р.у справі № 15/186-задовольнити .
Рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2009р.у справі № 15/186 -скасувати.
В задоволенні позовних вимог державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля до товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-інвестиційна компанія “Танаіс” м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 297148,11 грн. відмовити.
Скасувати заходи до забезпечення позову , вжиті господарським судом Донецької області п. 9 ухвали від 10.07.09р. у межах справи № 15/186 у вигляді накладення арешту на кошти у сумі 297148,11 грн., які знаходяться на рахунку № 26004210086476 товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-інвестиційна компанія “Танаіс” в ЗАТ “Прокредит Банк” у м. Києві та заборонени відповідачеві та іншим особам (в тому числі ЗАТ “Прокредит Банк” у м. Києві та ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку) вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-інвестиційна компанія “Танаіс” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк держмито в сумі 742грн. 87коп. за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант»м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ЕнергоАльянс»м.Донецьк держмито в сумі 742грн. 87коп. за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 19.08.09р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
Г.Я. Старовойтова