"20" серпня 2009 р.
Справа № 8/135/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.І. Бойко, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: А.А. Арбієві
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідачів -Луцький М.І., Чайка А.Д., Голубенко Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “АРІ”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.06.2009 року
у справі № 8/135/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “АРІ”
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд”
2) Миколаївської міської ради
про визнання недійсним договору оренди землі від 20.10.2008 р.
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 117 від 07.08.2009 р. розгляд апеляційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Л.І. Бандури, суддів Л.І. Бойко, Л.В. Поліщук.
У березні 2009 р. ТОВ “Науково-виробничий центр “АРІ” звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 20.10.2008 р., укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд”, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що договір оренди від 20.10.2008 р. укладено з порушенням чинного законодавства, не містить необхідних обов'язкових додатків, зокрема межі земельної ділянки не визначені в натурі, не погоджені з суміжними землекористувачами, в тому числі із позивачем. Умови спірного договору щодо використання земельної ділянки не відповідають дійсності. Спірним договором порушені його права як землекористувача за договором оренди землі від 23.05.2002 р. № 1072.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.06.2009 р. (суддя Т.В. Гриньова-Новицька) в позові відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що договір оренди від 20.10.2008 р. №6052 містить всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, в ньому зазначений об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; повернення земельної ділянки орендодавцю; існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта чи його частини; відповідальність сторін, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
ТОВ “Науково-виробничий центр “АРІ”, не погодившись з рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ТОВ “БК “Контакт-Жилбуд” та Миколаївська міська рада надали відзиви, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -без змін, як постановлене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доводи представників відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
23.05.2002 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ “Науково-виробничий центр “АРІ” укладено договір оренди землі, згідно до умов якого Миколаївська міська рада (орендодавець) передає, а ТОВ “Науково-виробничий центр “АРІ” (орендар) приймає у спільну часткову оренду, строком на 10 років, із співвласниками будівель земельну ділянку загальною площею 902 кв. м. з визначенням ідеальної частки ТОВ “Науково-виробничий центр “АРІ” - 61/100, що складає 550 кв. м., із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель житлової забудови, для обслуговування квартири по вул. Потьомкінській, 84 (Центральний район). Межі земельної ділянки перенесені у натуру в установленому порядку.
26.11.2004 р. між Самсоновою Оксаною Миколаївною (продавець) та ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд” (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого покупець передав у власність покупцю нежитлові приміщення закусочної, розташовані в м. Миколаєві по вул. Потьомкінській, 82, а покупець прийняв у власність це майно та сплатив за нього обговорену грошову суму. Вищезгадані нежитлові приміщення закусочної за літ. Б кам'яні, загальною площею 36,20 кв. м.
Рішенням Миколаївської міської ради № 24/30 від 12.06.2008 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду загальною площею 607 кв. м., за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, для обслуговування придбаного майна (квартир № № 3, 4 та приміщень закусочної) по вул. Потьомкінській, 82; передано ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд” (назву виправлено рішенням Миколаївської міської ради № 27/64 від 18.09.2008 р.) в оренду на 10 років земельну ділянку площею 607кв. м., у т. ч. 145 кв. м. під капітальною забудовою, 462 кв. м. під проходами, проїздами, площадками за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, для обслуговування придбаного майна (квартир № № 3, 4 та приміщень закусочної) по вул. Потьомкінській, 82.
30.07.2008 р. проведено розмічення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 607 кв. м. для обслуговування придбаного ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд” майна (квартир № № 3, 4 та приміщень закусочної) по вул. Потьомкінській, 82 в Центральному районі. За результатами проведення розмічення меж земельної ділянки складено акт, згідно якого в натурі межі земельної ділянки вказані замовнику (ТОВ “БК “Контакт-Жилбуд”) і закріплені кілками у кількості 22 штук. Розміри і місцезнаходження земельної ділянки показані на схемі перенесення меж земельної ділянки на місцевість, яка додана до вказаного акту.
На підставі рішення Миколаївської міської ради № 24/30 від 12.06.2008 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд” укладено договір оренди землі від 20.10.2008 р., згідно до умов якого Миколаївська міська рада (орендодавець) передає, а ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд” (орендар) приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування придбаного майна (квартир № № 3, 4 та приміщень закусочної) по вул. Потьомкінській, 82, строком на 10 років з дати його державної реєстрації.
Згідно пунктів 2.1-2.3 договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 607 кв. м., у т. ч. 145 кв. м. під капітальною забудовою, 462кв. м. під проходами, проїздами, площадками, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходиться майно, що належить орендарю. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів.
18.11.2008 р. проведено розмічення меж земельної ділянки на місцевості площею 607 кв. м. для обслуговування придбаного майна (квартир № № 3, 4 та приміщень закусочної) по вул. Потьомкінській, 82 в Центральному районі м.Миколаєва. За результатами складено акт про перенесення меж земельної ділянки на місцевість з прив'язкою кутів повороту ділянки до місцевих предметів, згідно якого в натурі межі земельної ділянки вказані замовнику (ТОВ “БК “Контакт-Жилбуд”) і закріплені кілками у кількості 22 штук.
20.11.2008 р. вказана земельна ділянка за актом приймання-передачі передана ТОВ “БК “Контакт-Жилбуд”.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до п. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Положення ст. 203 Цивільного кодексу України встановлюють, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Невід'ємною частиною договору оренди землі є:
- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- акт приймання-передачі об'єкта оренди;
- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Згідно частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається із змісту спірного договору оренди від 20.10.2008 р., доданих до нього документів, аналізу вищенаведених норм, договір укладено відповідно до вимог чинного цивільного та земельного законодавства, тобто відсутні підстави для визнання його недійсним.
Крім того, позивач не довів згідно вимог ст. ст. 33-34 ГПК України, що земельні ділянки, які знаходяться в оренді у ТОВ “Науково-виробничий центр “АРІ” та ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд”, мають спільні межі, отже відсутня необхідність погодження з ним меж земельної ділянки як суміжного землекористувача.
Також рішенням господарського суду Миколаївської області у справі №8/463/08, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. та Вищого господарського суду України від 30.07.2009 р., вже встановлено, що ТОВ “Будівельна компанія “Контакт-Жилбуд” є належним землекористувачем земельної ділянки по вул. Потьомкінська, 84, а відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Більш того, місцевим господарським судом встановлено, що права та охоронювані законом інтереси позивача спірним договором не порушені, тому дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з таким висновком суду, то ж не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.06.2009 р. у справі № 8/135/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.І. Бойко
Суддя Л.В. Поліщук