"20" серпня 2009 р.
Справа № 34/54-09-1433
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
при секретарі судового засідання Бузіян А.І.
за участю представників сторін:
від позивача -Романова В.М., керівник, Гринченко Ф.С., за дов.,
від відповідача -не з'явився, належним чином повідомлений,
від Петрівської селищної ради -Браун Е.А., за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп”
на рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року
у справі № 34/54-09-1433
за позовом Приватного підприємства „Буялик”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп”
за участю Петрівської селищної ради
про стягнення на суму 14950, 80 грн.,-
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.08.2009 року.
встановив:
Приватне підприємство „Буялик” (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 14950,80 грн., у тому числі:
- 8195,06 грн. вартості примусово, як зазначає позивач, переданих відповідачу товарно-матеріальних цінностей, які були власністю позивача та не підлягали передачі, що підтверджується актом звірки від 18.01.2008р.;
- 3627,82 грн. від суми 5584,58 грн. помилково, як зазначає позивач, перерахованих на рахунок відповідача мешканцями ДОС-3 оплати за надані позивачем у листопаді-грудні 2007 року комунальні послуги згідно акту звірки від 07.08.2008.;
- 2704,21 грн. збитків від інфляції і 423,71 грн. три відсотки річних згідно ст.625 Цивільного кодексу (ЦК) України.
Відповідач відзиву на позов до суду не надав, а заявляв неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин.
Рішенням місцевого господарського суду від 22.05.2009 року (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено у повному обсязі з огляду на його обґрунтованість.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити йому строк на подання апеляційної скарги (такий строк йому відновлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.06.2009р. при прийнятті апеляційної скарги до провадження), рішення суду скасувати і у позові відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки ніяких правових підстав (зобов'язань перед позивачем) для задоволення позову у суда першої інстанції не було.
У відзиві на позов ПП „Буялик” і апеляційну скаргу відповідача залучена апеляційною інстанцією Петрівська селищна рада вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом позову по цій справі є стягнення вартості майна на суму 8195,06 грн., переданого по акту від 18.01.2008р. комісією за участю депутата Петрівської селищної ради, представника відповідача і позивача (останнього, як зазначено у позовній заяві, змусили передати відповідачу майно), а також стягнення з відповідача помилково перерахованої відповідачу мешканцями в січні 2008 року суми 5584,58 грн. за комунальні послуги надані в листопаді і грудні 2007 року, а з урахуванням розрахунків позивач просить стягнути 3627,82 грн.
Як вбачається із акту від 18.01.2008р. комісія у складі представника Петрівської селищної ради, а також представника Іванівського райсількомунгоспу і представника Приватного підприємства „Буялик” (позивача) склали цей акт про наявність товарно-матеріальних, вказавши в ньому перелік майна. В зазначеному акті є відмітка, яка завірена печатками ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” і ПП „Буялик” про те, що вищевказане майно є в наявності. Але в цьому акті, який є в матеріалах справи, відсутні дані про те, що матеріальні цінності представник позивача здав, а представник відповідача прийняв вказане в акті майно, тобто, що останнє було передано відповідачу. Зазначення в акті про те, що вищевказане майно є в наявності, яке скріплено печатками сторін (позивача і відповідача), не може свідчити про прийняття цього майна відповідачем.
В акті від 18.01.2008р. про наявність товарно-матеріальних цінностей, складений комісією у складі представників Петрівської селищної ради, ПП „Буялик” і ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” відсутня підстава передачі цього майна, а посилання ПП „Буялик” у позовній заяві на те, що представники Петрівської селищної ради і відповідача (ТОВ „Іванівський райсількомунгосп”) змусили представника позивача (ПП „Буялик”) передати відповідачу вказані в акті від 18.01.2008р. матеріальні цінності нічим не підтверджуються.
Такі твердження ПП „Буялик” у позовній заяві повинні були бути підтверджені розслідуванням відповідних правоохоронних органів, куди керівництво позивача вправі було звернутись по даному факту з відповідною заявою.
Тому твердження ПП „Буялик” у позовній заяві, що представники Петрівської селищної ради і відповідача змусили його представника передати матеріальні цінності, вказані в акті від 18.01.2008.р, як на підставу своїх позовних вимог, є безпідставним і судовою колегією до уваги не приймається.
Це підтверджується Петрівською селищною радою як у відзиві на позов ПП „Буялик”, так і на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції від 22.05.2009р. по цій справі, із якого випливає, що 18.01.2008р., коли був складений акт за участю депутата Петрівської селищної ради, представників позивача і відповідача, перевірялась наявність у позивача майна, яким останній обґрунтовував свої негативні звіти перед Петрівською селищною радою по коштам, отриманим від населення за комунальні послуги, які позивачем не надавались, а майно, вказане в складеному 18.01.2008р. акті нікому не передавалось і було зафіксовано, що воно є в наявності у ПП „Буялик” (позивача).
Слід зазначити, що акт від 18.01.2008р. передачі товарно-матеріальних цінностей ПП „Буялик” ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” (база) комісією у складі директора ПП „Буялик” Романовою В.М. і директора ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” Вдовиченко В.А. відсутній у матеріалах справи і до позову не надавався, що вбачається із додатку до позовної заяви, згідно п.8 якого до позовної заяви доданий акт передачі від 18.01.2008р. з довідкою вартості-2 аркуша копії (а.с.32-33), а тому суд першої інстанції не міг давати цьому акту від 18.01.2008р., укладеного між керівниками сторін якусь оцінку. В зв'язку з цим суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст.101 ГПК України не приймає цей акт до уваги.
Згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, цією статтею передбачено повернення саме майна, а не коштів (вартості цього майна), що має місце в даному випадку.
Таким чином, виходячи з положень цієї норми названого Кодексу і обставин справи, пред'явлення ПП „Буялик” позову до ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” про стягнення з останнього вартості товарно-матеріальних цінностей, вказаних в акті від 18.01.2008р., є необґрунтованим, а тому ці вимоги задоволенню не підлягали.
Що стосується стягнення ПП „Буялик” з ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” 3627,82 грн. по акту звірки від 07.08.2008р. за надані позивачем комунальні послуги в листопаді-грудні 2007 року, то слід зазначити наступне.
Із акту звірки від 07.08.2008р., складеного комісією у складі: головного бухгалтера Таран В.В. і керівника ПП „Буялик” -Романової В.М., а також головного бухгалтера Русенко А.Ю. і бухгалтера-касира Миронової М.Д. Іванівського райсількомунгоспу, вбачається, що заборгованість останнього перед ПП „Буялик” за кошти, перераховані в січні 2008 року Іванівському райсількомунгоспу, складає 3627,82 грн. Ця сума (3627,82 грн.), як випливає з зазначеного акту, складається із суми 5584,58 грн., яка належить ПП „Буялик”, але перерахована мешканцями і знаходиться по касі у Іванівському райсількомунгоспі, а сума 1956,76 грн. знаходиться по касі в ПП „Буялик”, але належить Іванівському райсількомунгоспу, тобто згідно цього акту ПП „Буялик” належить 3627,82 грн. (5584,58-1956,76).
Оскільки в цьому акті від 07.08.2008р., що підтверджує заборгованість на користь ПП „Буялик” вказану суму, підписи головного бухгалтера і бухгалтера-касира Іванівського райсількомунгоспу були скріплені печаткою Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Іванівський райсількомунгосп”, а не Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп” (відповідача), яке свою діяльність по наданню комунальних послуг населенню замість ПП „Буялик” почало з січня 2008 року і знаходиться за тією ж адресою, що і ВАТ „Іванівський райсількомунгосп” (смт. Петрівка, вул. Леніна, 73), що припинило свою діяльність, але печатка якого стоїть на акті, суд апеляційної інстанції витребував у позивача додаткові документи для підтвердження вказаної заборгованості саме відповідача (ТОВ „Іванівський райсількомунгосп”) перед позивачем за надані останнім комунальні послуги у листопаді-грудні 2007 року.
Із наданих позивачем документів, а саме: із списку мешканців, які сплатили надані в листопаді-грудні 2007 року комунальні послуги вбачається, що останні у вказаному періоді надавались ПП „Буялик” (позивачем), а кошти в сумі 5584,68 грн. за ці послуги були сплачені в січні 2008 року ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” (відповідачу).
Цей список мешканців, які за надані комунальні послуги в листопаді-грудні 2007 року ПП „Буялик” (позивачем) кошти у січні 2008 року сплатили ТОВ „Іванівський райсількомунгосп” (відповідачу), підписаний головним бухгалтером останнього і скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп” (відповідача).
За іншим списком, також наданим позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції на підтвердження позову в цій частині, вбачається, що мешканці за надані комунальні послуги у січні 2008 року відповідачем, були сплачені ПП „Буялик” (позивачу) в сумі 1956,76 грн., що підтверджується директором і головним бухгалтером ПП „Буялик”, які своїми підписами на складеному списку мешканців підтвердили перерахування саме позивачу коштів у вказаній сумі замість відповідача.
Отже, з урахуванням наведеного, заборгованість відповідача перед позивачем згідно складеному акту від 07.08.2008р. є 3627,82 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
При таких обставинах оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, яким суд не дав належну оцінку у відповідності зі ст.43 ГПК України, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, встановлених вище.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року у справі №34/54-09-1433 скасувати.
Позов Приватного підприємства „Буялик” задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іванівський райсількомунгосп” (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Леніна, 73; р/р 26008300112637 в Іванівському відділенні Ощадбанку №5437, МФО 388119; код 35344445) на користь Приватного підприємства „Буялик” (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Комсомольська, 73; р/р 2600730000110599 в Іванівському відділенні Ощадбанку №5437, МФО 388119; код 33468120) заборгованість в сумі 3627 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн. 82 коп., 36 (тридцять шість) грн. 28 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.М.Тофан
Судді О.О.Журавльов
М.В.Михайлов