01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.08.2009 № 36/94
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання
Терещенко Я.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Голуб'ятникова Ю.А.,представник,довіреність №1604 від 17.12.2007;
від відповідача: Кондратенко М.Т., представник, довіреність б/н від 15.06.2009;
від третьої особи 1: повідомлений належним чином, але не з'явився;
від третьої особи 2: повідомлений належним чином, але не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.06.2009
у справі № 36/94 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Гостомельської селищної ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд"
треті особи 1. Акціонерний банк "Енергобанк"
2. Об"єднана державна податкова інспекція м. Ірпеня
про розірвання договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 у справі № 36/94 позов Гостомельської селищної ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Києвінвестбуд”, треті особи Акціонерний банк „Енергобанк”, Об'єднана державна податкова інспекція м. Ірпеня про розірвання договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Києвінвестбуд” (далі - ТОВ „БІК „Києвінвестбуд”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник посилався, що відповідач здійснив орендну плату з розстроченням платежу у відповідності до умов договору, а тому таке виконання зобов'язань не є порушенням обов'язків за договором.
Гостомельська селищна рада Київської області у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” проти її доводів заперечувала та просила рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” - без задоволення.
Акціонерний банк „Енергобанк” (далі - АБ „Енергобанк”) та Об'єднана державна податкова інспекція м. Ірпеня (далі - ОДПІ м. Ірпеня) у судове засідання, яке відбулося 17.08.2009, повноважних представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 24.06.2009, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Про належне повідомлення третіх осіб про прийняття апеляційної скарги ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається про своєчасне отримання представниками АБ „Енергобанк” та ОДПІ м. Ірпеня ухвали суду від 24.06.2009.
Також, АБ „Енергобанк” та ОДПІ м. Ірпеня відзиви на апеляційну скаргу ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення господарського суду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між Гостомельською селищною радою Київської області (Орендодавець) та ТОВ „Києвінвестбуд” (Орендар) 05.08.2005 укладено договір оренди землі, за умовами якого, Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової забудови, яке знаходиться в смт. Гостомель, вул. Кірова (п. 1 договору) загальною площею 47 440 кв.м. (п. 2 договору) строком на 5 років (п. 8 договору).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки землі і складає 36 848,10 грн. в рік (п. 9 договору).
Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що складає 3 070,68 грн. не пізніше 15 числі наступного за звітним місяця.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка несплаченої суми за кожний день (п. 14 договору).
Відповідно до п.п. 15,16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва житлових будинків; цільове призначення земельної ділянки - землі житлової забудови.
Обґрунтовуючи даний позов позивач зазначив, що підставами для звернення до суду є використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням більше трьох років з моменту укладення договору та систематична несплата орендної плати.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно зі ст. 13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
З наявних в матеріалах справи актів обстеження земельної ділянки в селищі Гостомель по вул. Кірова від 29.09.2008, 12.01.2009, які складені в односторонньому порядку працівниками позивача, вбачається, що передана відповідачу в оренду за договором від 05.08.2005 земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням та будівництво не здійснюється, а в акті від 23.10.2008 зазначено, що при огляді даної земельної ділянки виявлено, що відповідачем прокладено колектор, колодязі по кутам земельної ділянки, свайне поле.
На запит Гостомельської селищної ради Київської області Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Київській області листом від 29.04.2009 № 091957/обл. повідомила, що зазначені вище акти обстеження земельних ділянок складено без участі землекористувачів, але за результатами вивчення документації із землеустрою щодо відведення у власність та користування земельною ділянкою, зокрема, ТОВ „БІК „Києвінвестбуд”, виявлено порушення вимог земельного законодавства.
В подальшому, листом від 15.05.2009 № 092137/обл. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Київській області повідомила ТОВ „БІК „Києвінвестбуд”, що перевіркою з виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці по вул. Кірова в смт. Гостомель, яка згідно договору оренди земельної ділянки від 05.08.2005 перебуває в користуванні ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” розташований незавершений будівництвом житловий будинок, свайне поле, трансформаторна підстанція та водовідвідний колектор.
Отже, актом обстеження земельної ділянки в селищі Гостомель по вул. Кірова від 23.10.2008 та від 15.05.2009 № 092137/обл. Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області листом підтверджено, що на земельній ділянці по вул. Кірова в смт. Гостомель, яка згідно договору оренди земельної ділянки від 05.08.2005 перебуває в користуванні ТОВ „БІК „Києвінвестбуд”, розташований незавершений будівництвом житловий будинок, свайне поле, трансформаторна підстанція та водовідвідний колектор.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже, розірвання господарських правовідносин є одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та інших учасників відносин у сфері господарювання, але за умови дотримання відповідних правил для розірвання.
Позивач листом від 06.06.2008 № 1231 звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди землі від 05.08.2005 в зв'язку з невикористанням товариством орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням.
Відповідач листом від 19.06.2008 № 087 відхилив пропозицію позивача про розірвання договору від 05.08.2008, оскільки, як зазначено в листі, з вересня 2007 року ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” виконало будівельні роботи на спірній ділянці на загальну суму понад 2 500 000,00 грн.
Також, у вищезазначеному листі відповідач вказав, що станом на травень 2008 року будівельні роботи були призупинені внаслідок зміни генпідрядної організації та зміни джерел фінансування будівництва будинку № 3 на земельній ділянці 47 440 га.
В матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку вартості незавершеного будівництва за адресою: вул. Кірова, 3 смт. Гостомель, виконаний ПП „Київська оціночна група” де зазначено, що вартість незавершеного будівництва за вказаною адресою станом на 15.01.2008 становить 2 504 863,00 грн. без врахування ПДВ.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 39 договору).
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 25 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пунктом 31 договору визначено обов'язки орендаря, а саме: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі зареєстрованими в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому договором оренди землі.
Статтею 2 Закону України „Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про плату за землю” несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
В засіданні суду 17.08.2006 представники позивача та відповідача зауважили, що орендна плата за спірну земельну ділянку вноситься відповідачем на рахунки відповідної Податкової інспекції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача існувала заборгованість по орендній платі за оренду земельної ділянки по договору від 05.08.2005, але згідно акту Ірпінської ОДПІ про спрямування готівки від 20.05.2009 та довідки Ірпінської ОДПІ від 26.05.2009 №1833/10/240 станом на 26.05.2009 у ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” заборгованість відсутня.
Додана до матеріалів справи постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2009 у справі № 16/102-2008 (а.с. 80-81) не може бути прийнята судом як доказ існування заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за спірну ділянку, оскільки предметом спору у зазначеній справі було стягнення податкової заборгованості, а не заборгованості по орендній платі.
Інших доказів, які б свідчили про наявність у відповідача заборгованості по орендній платі за договором від 05.08.2005 позивачем не надано.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що матеріалами справи не доведено істотного порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 05.08.2008.
Таким чином, зважаючи на зазначене вище, можна зробити висновок, що ТОВ „БІК „Києвінвестбуд” використовує земельну ділянку відповідно до договору від 05.08.2005 за її цільовим призначенням та здійснює будівництво житлового будинку та приналежних до нього споруд (трансформаторна підстанція та водовідвідний колектор), а тому посилання позивача, що станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач не веде будівельних робіт на спірній земельній ділянці є необґрунтованими.
Беручи до уваги, що відповідач на час звернення до суду позивача із даним позовом використовує спірну земельну ділянку за цільовим призначенням, а також те, що матеріали справи не підтверджують у відповідача заборгованості по орендній платі за договором від 05.08.2005 і позивачем не доведено порушення відповідачем вимог п. 31 договору та ст. 25 Закону України „Про орендну плату”, що є підставою відповідно до ст. 32 зазначеного Закону для розірвання договору оренди земельної ділянки, то колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди від 05.08.2005 є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Оскільки вимога позивач про розірвання спірного договору оренди від 05.08.2005 задоволенню не підлягає, то відповідно задоволенню не підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 47 440 кв.м. по вул. Кірова в селищі Гостомель Київської області та повернення її позивачу на умовах, визначених пунктами 21-25 договору оренди землі від 05.08.2005.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 у справі № 36/94 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Гостомельської селищної ради Київської області відмовити.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Гостомельську селищну раду Київської області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Києвінвестбуд” на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 у справі № 36/94 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 у справі № 36/94 скасувати.
3. В позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Гостомельської селищної ради Київської області відмовити (Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, 125, код ЄДРПОУ 04360617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Києвінвестбуд” (м. Київ, вул. Тульчинська, 6 код ЄДРПОУ 33153941) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання п. 4 зазначеної постанови суду.
6. Справу № 36/94 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
18.08.09 (відправлено)