21.08.09
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698166
просп. Миру , 20
?17? серпня 2009 року справа № 7/95
Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом
Приватного підприємства ?Хімагромаркетинг -2000?
02160, м. Київ, вул. Возз?єднання,15
До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ?Злагода?
16600, Ічнянський р-н, с. Дорогінка, вул. Набережна,4
Про стягнення 68049,45 грн.
Представники сторін:
Від позивача : Митрофанова О.І. -дов. № 9/37 від 15.06.2009 р.
Від відповідача : Потапов Є.П. -дов. № б/н від 15.10.2008 р.
Суть спору:
Заявлено позов про стягнення 18294 грн. штрафу, 14685,25 грн. пені, 11619,20 грн. річних за несвоєчасну оплату поставленого товару згідно договору поставки № Х2-10-0005 від 23.04.2007 р. та 23451 грн. інфляційних.
Відповідач в відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2008 р. по справі № 12/39 з відповідача стягнуто борг за несвоєчасну сплату якого позивачем нараховані штрафні санкції, що є предметом розгляду даної справи, надана відстрочка виконання рішення строком на 3 місяці. Таким чином відповідач посилається на те, що позивачем нарахована пеня за зайві 3 місяці.
Відповідач просить зменшити суму пені, штрафу, річних та інфляційних на 50000 грн. на підставі ст..233 Господарського процесуального кодексу України та ст.. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Встановив:
23.04.2007 року між сторонами було укладено договір поставки № X2-10-0005 (далі ?договір?).
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупцеві (відповідачу) у строк до 26.04.2007 року, а Покупець прийняти і оплатити засоби захисту рослин (Норвел) у кількості 2000л на загальну суму 121 960 грн.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві засоби захисту рослин, згідно видаткової накладної № Х2-10-0002 від 27.04.2007 року на суму 121 960 грн. за довіреністю серії ЯНИ № 521650 від 27.04.2007р.
У відповідності до п. 2.1. договору покупець зобов'язаний був сплатити продавцю вартість товару не пізніше 24.04.2007 року -24 392 грн., не пізніше 15.09.2007 року -97 568 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач порушив умови договору - вартість товару сплатив з простроченням строку оплати. Згідно платіжного доручення № 340 від 15.05.2007 р. відповідачем сплачено 20000 грн.
Зазначені обставини справи були також встановлені рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2008 р. по справі № 12/39, прийнятого за результатами розгляду спору між тими ж сторонами про стягнення з відповідача боргу.
На день прийняття рішення від 19.02.2008 р. по справі № 12/39 борг відповідача становив 101960 грн. і був присуджений зазначеним рішенням суду до стягнення з наданням відстрочки на три місяці.
Сума боргу 101960 грн. була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 25 від 13.06.2008 р.
Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 14685,25 грн. пені, 18294 грн. штрафу, 23451 грн. інфляційних та 11619,20 грн. 15% річних.
Відповідно до пунктів 5.2 та 5.4 договору Покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але у випадку прострочення платежу понад 30 днів Продавець має право додатково застосувати штраф у розмірі 15% від ціни договору.
Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов?язання повинно бути виконано.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 14685,25 грн. пені за прострочення виконання зобов?язання за період з 01.06.2007 р. по 13.06.2008 р. та 18294 грн. штрафу.
Позивачем при визначенні періодів нарахування пені допущено помилку, а тому пеня повинна нараховуватись за період з 01.06.2007 р. по 12.06.2008 р. -до дня оплати. Сума пені за зазначений період складає 14640,56 грн.
Розмір штрафу становить 18294 грн. в розрахунку 15% від ціни договору.
Відповідно до ст.. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судом враховані обставини, що склалися в сільському господарстві, зокрема на підприємстві відповідача, взято до уваги складний фінансовий стан відповідача який склався в зв?язку з пошкодженням у 2007 р. вирощеного врожаю ріпаку в наслідок стихії, яка пройшла 04.07.2007 р., що підтверджується актами від 05.07.2007 р., складеними за участю представників Управління агропромислового розвитку Ічнянського району та Ніжинського району (що також досліджувалось господарським судом Черінігвської області при розгляді вищезазначеної справи № 12/39 та враховано господарським судом при наданні відповідачу відстрочки виконання рішення суду від 19.02.2008 р. по справі № 12/39), а також те, що відповідач є сільськогосподарським підприємством , яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, і на даний час проходять польові роботи, та стягнення всієї суми може призвести до ускладнення фінансового стану підприємства, в результаті чого працівники підприємства, які є сільськими мешканцями, втратять роботу, , суд вважає за доцільне частково задовольнити клопотання відповідача та за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) на 50%.
Таким чином, пеня, належна до стягнення становить 7320,28 грн., штраф - 9147 грн.
Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.5 договору сторони обумовили сплату річних в більшому розмірі, ніж передбачено ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України , і встановили її в розмірі 15%.
Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 23451 грн. інфляційних за період з 16.09.2007 р. по 16.06.2008 р., застосувавши індекс інфляції по травень 2008 р., та 11619,20 грн. 15% річних за період з 15.05.2007 р. по 13.06.2008 р.
Позивачем не надано доказів сплати даних сум нарахувань.
Вимоги позивача по стягненню 23451 грн. інфляційних правомірні, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню. Вимоги позивача по стягненню 15 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 11577,27 грн., оскільки позивачем при нарахуванні річних допущено помилку у визначенні періоду нарахування. Так, річні підлягають стягненню за період з 15.05.2007 р. по 12.06.2008 р.(по день сплати боргу).
Клопотання відповідача про зменшення на підставі ст.. 233 Господарського кодексу України та ст.. 83 Господарського процесуального кодексу України як штрафу та пені, належної до стягнення суми інфляційних та річних, відхилено, оскільки статтею 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачається право суду на зменшення штрафних санкцій.
Суть сплати річних полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, а інфляційні за фінансовою природою є збитками, спричиненими в результаті інфляції -знецінення грошових коштів. Отже, інфляційні та річні не є штрафними санкціями.
Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності відхилено, оскільки відповідно до ст.. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Пунктом 7.6. договору сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановили її тривалістю у п?ять років , що стосується виконання зобов?язання по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобов?язань.
Позовна давність тривалістю три роки, встановлена ст.. 257 Цивільного кодексу України, по пред?явлених вимогах про стягнення інфляційних та річних не пропущена позивачем.
Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем штрафних санкцій та річних за час дії відстрочки виконання рішення господарського суду від 19.02.2008 р. по справі № 12/39 не можуть бути взяті до уваги судом для звільнення відповідача за цей період від відповідальності за прострочку сплати боргу, оскільки надання судом відстрочки виконання рішення не змінює та не припиняє договірні зобов?язання відповідача щодо строків оплати вартості товару.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ч.2 ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст.ст.259,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.. 193, 233 Господарського кодексу України, ст..49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ?Злагода?, Ічнянський р-н, с. Дорогінка, вул. Набережна,4 (р.26004300610021 у ВКАБ ?Демарк? м. Ніжин, МФО 353575, код 32121018) на користь Приватного підприємства ?Хімагромаркетинг -2000?, м. Київ, вул. Возз?єднання,15 (р. 26006010071701 в ВАТ ?Банк ?Фінанси та Кредит? у м. Києві, МФО 300937, код 30369454) 7320,28 грн. пені, 9147 грн. штрафу, 11577,27 грн. річних, 23451 грн. інфляційних, 679,62 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. В решті позову відмовити.
3. Повернути Приватному підприємству Хімагромаркетинг -2000?, м. Київ, вул. Возз?єднання,15 (р. 26006010071701 в ВАТ ?Банк ?Фінанси та Кредит? у м. Києві, МФО 300937, код 30369454) надлишково сплачене державне мито в сумі 22,50 грн., перераховане платіжним дорученням № 501 від 15.06.2009 р., що знаходиться в матеріалах справи № 7/95 господарського суду Чернігівської області.
Суддя Н.О. Скорик
20.08.2009 р.