18 серпня 2009 р.
№ 40/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Гоголь Т.Г.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідача
Осипенко О.М. дов. від 16.07.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1"
на постанову
від 02.04.2009 року Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 40/22 господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1"
до
Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області
про
визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1" звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: включити у перелік майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу Білоцерківського будівельно-монтажного управління шляхом продажу на аукціоні 15.05.1997 року бази відпочинку під інвентарним номером 90, дата введення в експлуатацію 1990 року.
Заявою від 12.08.2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд встановити наявність в складі майна цілісного майнового комплексу Білоцерківського ремонтно-будівельного управління, проданого на аукціоні 15.05.1997 року покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1", бази відпочинку під інвентарним номером 90, дата введення в експлуатацію 1990р., відновна вартість включаючи вартість капітального ремонту з урахуванням індексації на 01.04.1996 року -83391,00 грн., залишкова балансова вартість 57116,00 грн. з урахуванням індексації, 7615,00 грн. без урахування індексації, а також найменування та вартість іншого майна сукупною залишковою балансовою вартістю 11596,00 грн. без урахування індексації; 2) спонукати Регіональне відділення ФДМУ по Київській області до належного виконання договірних зобов'язань, що виникли з договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Білоцерківського ремонтно-будівельного управління, проданого на аукціоні 15.05.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчуком, запис в реєстрі № 2734 від 15.05.1997 року шляхом зобов'язання включити до переліку майна, переданого у власність покупцю на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Білоцерківського ремонтно-будівельного управління, проданого на аукціоні 15.05.1997 року, базу відпочинку під інвентарним номером 90, дата введення в експлуатацію 1990 року, залишкова балансова вартість 57116,00 грн. з урахуванням індексації, 7615,00 грн. без урахування індексації.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 року залишене без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, статті 20 Закону України "Про приватизацію державного майна", пункт 2 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №717 від 08.09.1993 року, пунктів 5.2.1, 5.2 Закон України "Про Державну програму приватизації", пункту 4.1 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затв. Наказом Фонду державного майна №1450 від 22.07.1998 року.
Заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожній особі право на судовий захист прав і свобод від порушень або протиправних посягань, що стосовно цивільних прав конкретизовано статтею 15 Цивільного кодексу України, якою закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору у даній справі є встановлення наявності майна в складі майна цілісного майнового комплексу бази відпочинку, а також найменування та вартість іншого майна, спонукання відповідача до належного виконання договору купівлі -продажу шляхом зобов'язання включити до переліку майна, переданого за цим договором бази відпочинку.
Але при цьому суди не з'ясували правову природу правовідносин, з приводу яких виник спір, не надали оцінку способу захисту обраному позивачем, не встановили наявність порушеного матеріального права, на захист якого подано позов.
Без вирішення зазначених питань, які є суттєвими для розгляду даного спору рішення та постанова у даній справі не можуть вважатися законними та обґрунтованими.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 року у справі № 40/22 господарського суду міста Києва скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління РБУ-1" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Т. Гоголь