"12" серпня 2009 р. Справа № 15/282/09
Господарський суд Миколаївської області, розглянувши матеріали справи:
За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей Агро”, 54046, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 116-а, ідентифікаційний код 31042941;
До відповідача: Відкрите акціонерне товариство «УніКредит Банк», 43016, м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 14, ідентифікаційний код 21753123;
про: розірвання іпотечного договору.
За зустрічним позовом: Відкрите акціонерне товариство «УніКредит Банк», 43016, м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 14, ідентифікаційний код 21753123,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей Агро”, 54046, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 116-а, ідентифікаційний код 31042941
про: відновлення предмету іпотеки та зобов'язання укласти договір.
Суддя Ржепецький В.О.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей Агро”: Ютовець А.О., дов. б/н від 12.08.09 р.
Від Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк»: Патова А.І., дов. б/н від 06.07.09 р.
ТОВ «Прометей-Агро»07.05.2009р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ «Унікредит Банк»про розірвання договору іпотеки від 31.01.2006р.
В процесі розгляду справи 09.06.2009р. ТОВ «Унікредит Банк»звернулось до ТОВ «Прометей-Агро»із зустрічною позовною заявою про відновлення предмету іпотеки та зобов'язання укласти договір іпотеки в новій редакції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2009р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним.
12.08.2009р. позивачем за зустрічним позовом уточнено позовні вимоги, зазначено технічні параметри відновлення будівлі.
В судове засідання, призначене на 12.08.2009р. представники сторін з'явились.
За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ТОВ «Прометей-Агро»07.05.2009р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ «Унікредит Банк»про розірвання договору іпотеки від 31.01.2006р.
Позов обґрунтовано наступним.
31 січня 2006 року між ТОВ «Прометей Агро» АКБ «ХФБ Україна»(правонаступником якого є УніКредит Банк ТОВ) було укладено іпотечний договір, який був посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В та зареєстрований в реєстрі за № 409 31.01.2009 року.
Предметом іпотеки за даним Договором було нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, офіс, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 116-а, яке належало Позивачу на праві власності. Підставою набуття права власності є договір купівлі-продажу від 28.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. за реєстровим № 7987.
24 грудня 2008 року в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 116-а і являється предметом іпотеки, сталася пожежа, факт якої підтверджений Актом про пожежу від 24.12.2008 року, складений працівниками ГУ МНС України в Миколаївській області. Внаслідок пожежі, споруда зазнала значних ушкоджень, як зовні, так і з середини. Майно було зіпсовано настільки, що виникла загроза обрушення будівлі.
Про стан будівлі свідчить висновок експертного дослідження від 08 січня 2009 року, проведеного спеціалістом ТОВ «Підприємство Бізнес-Експерт»Литвинчуком А.В., в якому дається об'єктивна оцінка стану пошкодженого майна, а саме: будівля не придатна до нормальної експлуатації, технічний стан будівельних конструкцій - аварійний, економічно не вигідно проводити ремонтні роботи по її відновленню, доцільно повністю демонтувати елементи будівлі, що залишилися (стіни та фундамент) та побудувати нову будівлю, яка буде аналогічна по функціональному призначенню.
В такому стані будівля простояла деякий час, а потім обрушилася, що привело до повного знищення предмету іпотеки за Договором від 31.01.2006 року.
Статтею 652 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Враховуючи наведені підстави, позивач просить розірвати договір іпотеки від 31.01.2006р.
Розглянувши позовну заяву, додані до неї матеріали, письмові пояснення позивача (а.с. 5) та інші матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову у справі з огляду на наступне.
Предметом позову є розірвання договору іпотеки від 31.01.2009р., укладеного між сторонами у справі, на підставах, передбачених ст. 652 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Водночас частиною 3 наведеної статті Закону передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, листа слідчого СУ УМВС України в Миколаївській області Л.В. Філютич та постанови від 27.12.2008р. (а.с. 298-299), за фактом пошкодження майна ТОВ «Прометей-Агро»27.12.2008р. порушено кримінальну справу, провадиться досудове слідство.
Як видно з протоколу огляду місця події від 27.12.2008р., а також висновку експертів №3 від 13.02.2009р. (а.с. 300-309), які приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження обставин про які їх складено з огляду на вимоги ст. 34, ч.1 ст.36 ГПК України, ст.65, 82, 190, 200 КПК України, перший поверх будівлі пожежею пошкоджений не був, подальша експлуатація будівлі після ліквідації пожежі за призначенням була би можлива при умові проведення відновлювального капітального ремонту згідно розробленої проектної документації.
Таким чином, наведені докази свідчать про те, що зміна обставин, на яку посилається позивач, а саме обрушення будівлі, зумовлена причинами, які він міг усунути за умов, визначених в експертному висновку.
Крім того, ч. 1 ст. 580 ЦК України встановлено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення містить і договір іпотеки від 01.01.2006р., а саме абз. 2 п. 2.3.3. (а.с. 4-11)
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як видно з наведеного, позивачем за первісним позовом не доведено існування обставини, з якими ст. 652 ЦК України, на яку він посилається як на нормативну підставу своїх доводів, пов'язує розірвання договору за рішенням суду, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.
Крім того, судом не приймаються посилання позивача на положення ст. 17 Закону України «Про іпотеку»з огляду на таке.
Зазначеною статтею передбачено підстави припинення іпотеки, а не розірвання договору.
Як витікає з аналізу положень зазначеної статті Закону України «Про іпотеку», а також ст.ст.598-609, 651-654 ЦК України, ці поняття не є тотожними, тому зазначені посилання позивача не відповідають предмету спору у цій справі.
В процесі розгляду справи 09.06.2009р. ТОВ «Унікредит Банк»звернулось до ТОВ «Прометей-Агро»із зустрічною позовною заявою про відновлення предмету іпотеки та зобов'язання укласти договір іпотеки в новій редакції.
Позовну заяву подано з посиланням на такі обставини.
Відповідно до положень ч.2 ст. 587 ЦК України, заставодавець, що володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно. Аналогічні до приписів ст. 587 ЦК України положення були закріплені сторонами Договору у п. 2.3.4.
Однак, Відповідачем за зустрічним позовом, всупереч вказаним нормам чинного законодавства та положенням Договору, не було вчинено жодної дії, направленої на виконання свого обов'язку щодо заміни або відновлення будівлі. Невиконання Відповідачем за зустрічним позовом (заставодавцем) своїх зобов'язань щодо відновлення або заміни втраченого предмету іпотеки, за умови встановлення вини у його діях, є підставою для визнання відносин іпотеки такими, що тривають і не можуть бути припиненими навіть після втрати предмету іпотеки.
Згідно п. 2.3.3. Договору іпотекодавець повинен вживати усі необхідні заходи з метою запобігання пошкодження чи зносу предмета іпотеки, забезпечувати його належне ремонтування та захист від посягань третіх осіб.
Зазначені положення повністю кореспондуються з приписами ст. 10 Закону України „Про іпотеку" (далі за текстом „Закон"), відповідно до яких іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки.
Між тим, всупереч вказаним вище вимогам чинного законодавства та умовам Договору, недбале ставлення ТОВ „Прометей Агро" до своїх обов'язків щодо збереження предмету іпотеки призвело до того, що 24.12.2008 р. у будівлі сталася пожежа.
Так, відповідно до акту про пожежу від 24.12.2008 р. вогнем було пошкоджено мансардний (верхній) поверх будівлі, орієнтовною площею близько 80 м.2, а саме дах та дерев'яні балки перекриття стелі зазначеного поверху.
Однак, як вбачається з первісної позовної заяви, Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що предмет іпотеки було втрачено у зв'язку з обрушенням будівлі, яке сталося внаслідок ушкоджень, спричинених пожежею.
Проте, зазначене твердження Відповідача за зустрічним позовом суперечить дійсним обставинам справи виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.1.3. Правил визначення вартості будівництва Державних будівельних норм України (ДБН Д. 1.1-1-2000) при визначенні кошторисної вартості будівництва до будівельних робіт відносяться роботи з підготовки території будівництва, зокрема, ті, які пов'язані із зносом будівель.
Згідно ст. 29 Закону України „Про планування та забудову територій" виконання будівельних робіт передбачає обов'язкове отримання дозволу, який надається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Разом з тим, за даними управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради відповідного дозволу на знесення будівлі не надавалося, що підтверджується листами-відповідями Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови В.Д. Чайки, наданими на запити Банку.
Відтак, є очевидним, що дії будь-яких осіб, пов'язані із знесенням будівлі є самовільними, тобто такими, що вчинені без отримання відповідних дозволів та погоджень з боку уповноважених органів.
Крім наведеного, ст. 10 Закону передбачає, що іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
На виконання приписів наведеної статті Закону, сторони у п. 2.7. Договору передбачили обов'язок ТОВ „Прометей Агро" повідомляти Банк протягом 3 днів про будь-які зміни вартості чи пошкодження предмету іпотеки.
Однак, всупереч наведеним вимогам чинного законодавства та положенням Договору, ТОВ „Прометей Агро" не повідомило Банк про факт виникнення пожежі та про її наступне знесення.
Між тим, відповідно до ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставо держателя. Розпорядження майном у розумінні чинного цивільного законодавства - це право уповноваженої особи визначати юридичну долю такого майна. Оскільки знесення будівлі напряму пов'язане із визначенням її юридичної долі, дії щодо знищення предмету іпотеки мають бути кваліфіковані як розпорядження ним. Проте, Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним як іпотекодержателем не надавалося згоди на знесення (демонтаж:, знищення) будівлі.
Таким чином, є очевидним, що дії ТОВ „Прометей Агро" чи інших осіб щодо знесення (демонтажу) будівлі без отримання згоди Банку як іпотекодержателя є незаконними.
З огляду на наведені вище порушення законних прав Позивача за зустрічним позовом, вбачається обґрунтованим обрання ним такого способу захисту своїх інтересів як звернення до суду з цим позовом про відновлення стану, який існував до порушення відповідно до п. 4 ст. 16 ЦК України.
Відповідною правовою підставою для звернення Банку до суду з даним позовом є передбачений ч.2 ст. 587 ЦК України та п. 2.3.4. Договору обов'язок Відповідача за зустрічним позовом як заставодавця, який володіє предметом застави (іпотеки), замінити або відновити заставлене майно у разі його втрати, псування, пошкодження або знищення з вини заставодавця.
Так, виходячи з правового аналізу приписів зазначеної норми, істотною умовою її застосування є наявність вини у діях заставодавця, пов'язаних із втратою (знищенням) предмету іпотеки.
Як вже визначалося вище, предмет іпотеки було знесено (демонтовано) за власною волею Відповідача за зустрічним позовом, направленою на умисне знищення предмету іпотеки з метою подальшого припинення договору іпотеки за відсутності належних дозволів з боку уповноважених органів та згоди Банку як іпотеко держателя.
Отже, таке знищення не може бути кваліфіковано як втрата предмета іпотеки внаслідок об'єктивних обставин, не залежних від волі ТОВ „Прометей Агро".
Враховуючи усе викладене вище, цілком ймовірно, що втрата предмету іпотеки є наслідком винних дій Відповідача за зустрічним позовом.
В разі встановлення судом вини у діях Відповідача за зустрічним позовом, пов'язаних із знищенням будівлі, судом має бути застосовані положення ст. 587 ЦК України та зобов'язано ТОВ „Прометей Агро" відновити втрачений предмет іпотеки.Разом з тим, згідно приписів ст. 580 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави (іпотеки) несе власник заставленого майна. Наведене положення чинного законодавства було також закріплене сторонами у п. 2.3.3 Договору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 580 ЦК України у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави (іпотеки) заставодавець (іпотекодавець) на вимогу заставодержателя (іпотекодержателя) зобов'язаний надати рівноцінний предмет або відновити знищений або пошкоджений предмет застави (іпотеки).
Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених правових норм, вбачається обґрунтованим висновок про те, що обов'язок замінити або відновити втрачений предмет застави (іпотеки) покладено на іпотекодателя незалежно від наявності його вини у знищенні предмету іпотеки.
Також, слід відзначити, що відповідно до п. 1.3. Договору сторони визначили, що в предмет іпотеки входять, без обмежень, усі існуючі та майбутні будівлі, споруди, конструкції та обладнання, з яких складається будівля та приналежності будівлі, крім того, частина будівлі, яка не може бути виділена в натурі і буде приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору. Згідно ч.2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом застави (іпотеки) також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Отже, предметом Договору також може бути охоплено й новозбудовану будівлю, якою буде замінено втрачений предмет іпотеки.
З огляду на все вказане вище, вбачається обґрунтованим висновок про те, що відновлення порушених прав Банку має відбуватися шляхом: а) зобов 'язання Відповідача за зустрічним позовом відновити втрачений предмет іпотеки у первісному стані та б) укладення між: Банком та ТОВ „Прометей Агро" договору іпотеки у новій редакції із зазначенням у якості предмету іпотеки новозбудованої будівлі, якою буде замінено втрачену.
Розглянувши доводи позивача за зустрічним позовом, матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Так, як видно з зустрічної позовної заяви банку, вимоги останнього стосовно зобов'язання ТОВ «Прометей-Агро»відновити втрачений предмет іпотеки, ґрунтуються на положеннях ч. 2 ст. 587 ЦК України, відповідно до якої, заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.
Посилання позивача на зазначену норму визнаються судом необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з вимогами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Як видно з матеріалів справи, а саме договору іпотеки від 01.01.2006р. (а.с. 4-11), сторони у врегулюванні правовідносини, пов'язаних із застосуванням наслідків втрати або пошкодження предмету іпотеки відступили від положень ч. 2 ст. 587 ЦК України, та врегулювали ці правовідносини на власний розсуд.
Так, відповідно до п. 2.3.4 договору іпотеки, у випадку втрати, пошкодження або зменшення вартості (за оцінкою банку) предмета іпотеки або його частини, іпотекодавець повинен надати на заміну банку інше майно, яке влаштовує банк, та вартість якого дорівнює вартості втраченого предмета іпотеки за оцінкою банку, або виконати забезпечене зобов'язання у повному обсязі в строк, зазначений у відповідній вимозі банку.
Внаслідок наведеного, враховуючи положення ст. 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, нормативних підстав для обрання банком способу захисту своїх прав та законних інтересів, передбаченого ч. 2 ст. 587 ЦК України, а саме: зобов'язання ТОВ «Прометей-Агро»відновити предмет іпотеки, суд не вбачає, внаслідок чого позовні вимоги підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя В.О.Ржепецький