донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2009 р. справа №14/220
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Акулової Н.В.
суддів
Скакуна О.А. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
від третьою особою:
Каримов А.А., довіреність б/н від 09.06.2009року
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства комерційний банк з іноземним капіталом"Промекономбанк" м.Донецьк
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
13.05.2009 року
по справі
№14/220 (Левшина Г.В.)Судді: Джарти В.В., Попков Д.О./
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобінет" м.Макіївка
до
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Відкритого акціонерного товариства комерційний банк з іноземним капіталом"Промекономбанк" м.Донецьк
Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” м.Луганськ
про
стягнення 1805 137грн. 91коп
та за зустрічним позовом
Відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом „Промекономбанк” м.Донецьк
до
Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет” м.Макіївка
про
визнання недійсною гарантії
Товариство з обмеженою відповідальністю „Мобінет” м.Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом „Промекономбанк” м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1805137,91 грн., у тому числі основного боргу в сумі 1799959,94 грн. та 3%річних в сумі 5177,97 грн. /арк. справи 5-8, том1/.
У відповідності з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №613 від 12.12.2008року збільшив предмет позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1834652,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 1799959,94 грн., інфляцію в сумі 26999,40 грн. та 3%річних в сумі 7692,98 грн./арк. справи 136-142, том1/.
У порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України Відкрите акціонерне товариство комерційний банк з іноземним капіталом „Промекономбанк”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет” м.Макіївка про визнання недійсною гарантії платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1КЮ./арк. справи 13-22, том2/.
Ухвалою від 26.12.2008року господарський суд Донецької області прийняв зустрічну позовну заяву./арк. справи 12, том2/.
Ухвалою від 24.12.2008року господарським судом Донецької області до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”, м.Луганськ./арк. справи 9, том2/.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 30.01.2009року призначив у справі судово -економічну експертизу./арк. справи 11-12, том5/.
Рішенням від 13.05.2009 року господарський суд Донецької області /головуючий Левшина Г.В., судді: Джарти В.В., Попков Д.О./ відмовив у задоволенні первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги задовольнив, визнав недійсною з моменту видачі гарантію платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1КЮ, видану Відкритим акціонерним товариством комерційним банком з іноземним капіталом „Промекономбанк”, м.Донецьк, стягнув з позивача на користь відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. 00 коп ./арк. справи 137-141, том5/.
Рішення мотивоване тим, що 25.10.2006р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” був підписаний договір постачання №06/81; в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” своїх зобов'язань перед позивачем, 16.04.2008р. відповідачем було видано гарантію №И1604/1Кю платіжних зобов'язань; згідно з п.1.1 договору від 16.04.2008р. відповідач надає Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” банківську гарантію №И1604/1КЮ від 16.04.2008р. в забезпечення виконання зобов'язань за договором постачання №06/81 від 25.10.2008р., додаткової угоди №1 від 25.10.2006р. та додаткової угоди №2 від 05.10.2007р. до нього, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”; 16.04.2008р. відповідачем було видано гарантію №И1604/1Кю платіжних зобов'язань, за якою відповідач гарантує виконання умов цієї гарантії до договору постачання №06/81 від 25.10.2006р., додаткової угоди №1 від 25.10.2006р. та додаткової угоди №2 від 05.10.2007р., в сумі 2000000,00 грн.; виходячи зі змісту вказаної гарантії, відповідач безвідклично зобов'язався сплатити позивачу суму, що не перевищує 2000000,00 грн., згідно першої вимоги позивача; строк дії гарантії визначений з 16.04.2008р. до 15.10.2008р. враховуючи, що сума договору №06/81 від 25.10.2006р. була узгоджена сторонами у розмірі 40000000,00 грн., виходячи з того, що 06.11.2007р. позивачем були виконані свої зобов'язання з постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” на вказану суму, а останнім 09.01.2008р. було перераховано на користь позивача грошові кошти орієнтовно на суму 40000000,00 грн. за вказаний вище товар, за висновками суду, на момент видачі 16.04.2008р. відповідачем гарантії №И1604/1Кю платіжних зобов'язань відповідних зобов'язань між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” не існувало; за таких обставин, враховуючи висновки суду щодо видачі гарантії платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1Кю в забезпечення виконання зобов'язання, якого не існувало на момент видачі гарантії, в порядку ч.1 ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України гарантія платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1Кю підлягає визнанню судом недійсною через невідповідність її приписам ст.ст.546, 548, 560 Цивільного кодексу України, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи висновки суду щодо недійсності гарантії платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1Кю, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1799959,94 грн. підлягають залишенню без задоволення. Одночасно, виходячи з висновків суду про неправомірність позовних вимог щодо стягнення основного боргу, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних в сумі 26999грн 40коп. та 3% річних в сумі 7692грн.98коп. також не підлягають задоволенню.
Відкрите акціонерне товариство комерційного банку з іноземним капіталом „Промекономбанк” м.Донецьк у апеляційній скарзі /з урахуванням доповнення до апеляційної скарги № 111506/2ю від 15.06.2009року/ просить змінити рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2009року у справі №14/220 в частині стягнення судових витрат та стягнути з позивача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрати по сплаті за судово -економічну експертизу в сумі 55000грн., в іншій частині вказане рішення залишити без змін посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права./арк. справи 3-5, 14, том6/.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не прийнято рішення про розподіл судових витрат в частині стягнення з позивача за первісним позовом витрат по сплаті за судову економічну експертизу, що була проведена у процесі провадження у справі №14/220; за вищевказану експертизу відповідач за зустрічним позовом сплатив 55000грн. згідно виставлених рахунків -фактур №СФ-0000022 від 05.03.2009року /передплата/ та №СФ-00000023 від 16.03.2009року, оплата була проведена меморіальними ордерами №492 від 06.03.2009року та №541 від 16.03.2009року, дані витрати є судовими і у випадку відмови у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобінет” м.Макіївка та Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” м.Луганськ у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, позивач за первісним позовом та третя особа, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третьої особи.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника відповідача за первісним позовом, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
25.10.2006року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” був підписаний договір постачання №06/81./арк. справи 10-15, том1/.
Згідно з п.1.1 вказаного договору предметом постачання є продукція Pre-Paid, а саме:
- стартові пакети SIM-SIM, Джинс та ваучери встановлених номіналів оператора мобільного зв'язку ЗАТ „УМС”;
- стартові пакети ACE&BASE, Djuise та скретч-карти і карточки СтарТайм оператора мобільного зв'язку ЗАТ „КиївСтар Дж.Эс.Эм”;
- стартові пакети Life та скретч-карти оператора мобільного зв'язку ТОВ „Астеліт”;
- стартові пакети Билайн та скретч-карти оператора мобільного зв'язку ЗАТ „Українські радіосистеми”.
За п.1.2 договору постачання №06/81 від 25.10.2006року позивач прийняв на себе зобов'язання поставити Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” зобов'язалось прийняти та сплатити продукцію.
Відповідно до п.5.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” купляє продукцію за ціною позивача, що діє в момент виписки рахунку, яка встановлюється у прайс-листі, затвердженому позивачем.
Згідно з додатком №1 до договору №06/81 від 25.10.2006року сторонами було визначено розничні ціни на певні види продукції, а в додатку №3 до договору №06/81 від 25.10.2006року також передбачено оптові ціни, ціни для дистрибуції та для кінцевих споживачів продукції SIM-SIM та Джинс SIM-SIM, „Єдиних ваучерів”./арк справи 16, 18 том1/.
25.10.2006року сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору постачання №06/81 від 25.10.2006року, згідно з якою було доповнено договір, зокрема, п.4.5 наступного змісту: загальна сума договору складається із сум вартості партій товарів, поставлених позивачем протягом строку дії договору, та орієнтовно дорівнює 40000000,00 грн.
Таким чином, орієнтовно ціну вказаного договору сторонами було узгоджено в сумі 40000000,00 грн.
Відповідно до п.4.1 договору №06/81 від 25.10.2006року оплата продукції здійснюється виключно шляхом 100% передоплати.
Як вбачається з п.4.2 договору підставою для оплати продукції є рахунок, який виставляється на підставі заявки на закупку Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”, прийнятої та затвердженої позивачем, при наявності у позивача продукції для продажу.
Додатковою угодою №1 від 25.10.2006року до договору №06/81 від 25.10.2006оку сторонами було викладено п.4.1 договору в наступній редакції: оплата продукції здійснюється з відстрочкою платежу на строк до 18 календарних днів.
Крім того, додатковою угодою №1 від 25.10.2006р. сторонами було доповнено договір №06/81 від 25.10.2006р. пунктом 4.4 наступного змісту: в якості забезпечення зобов'язань за поставлену продукцію Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” зобов'язується надати позивачу банківську гарантію на суму 2000000,00 грн., на строк дії договору.
Згідно із ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
У відповідності з ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація /гарант/ гарантує перед кредитором /бенефеціаром/ виконання боржником /принципалом/ свого обов'язку.
16.04.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” та відповідачем був підписаний договір про надання банківської гарантії./арк. справи 16-17, том2/.
Згідно з п.1.1 договору від 16.04.2008року відповідач надає Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” банківську гарантію №И1604/1КЮ від 16.04.2008року в забезпечення виконання зобов'язань за договором постачання №06/81 від 25.10.2008року, додаткової угоди №1 від 25.10.2006року та додаткової угоди №2 від 05.10.2007року до нього, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”.
Зокрема, 16.04.2008р. відповідачем було видано гарантію №И1604/1Кю платіжних зобов'язань, за якою відповідач гарантує виконання умов цієї гарантії до договору постачання №06/81 від 25.10.2006року, додаткової угоди №1 від 25.10.2006року та додаткової угоди №2 від 05.10.2007року в сумі 2000000,00 грн./арк. справи 18-19, том2/.
Виходячи зі змісту вказаної гарантії, відповідач безвідклично зобов'язався сплатити позивачу суму, що не перевищує 2000000,00 грн. згідно першої вимоги позивача.
При цьому, строк дії гарантії визначений з 16.04.2008рокудо 15.10.2008року.
У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” своїх зобов'язань за договором №06/81 від 25.10.2006року щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару в сумі 1999959,94 грн., позивач 15.10.2008року звернувся до відповідача з вимогою №443 від 15.10.2008року про отримання виплати за банківською гарантією. /арк. спрваи24, том1/.
Як вбачається з первісної позовної заяви з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач за первісним позовом вимагає стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом „Промекономбанк” м.Донецьк заборгованості в сумі 1834652,32 грн., у тому числі основного боргу в сумі 1799959,94 грн., інфляції в сумі 26999,40 грн. та 3%річних в сумі 7692,98 грн., що виникла внаслідок невиконання відповідачем за первісним позовом банківської гарантії №И1604/1КЮ від 16.04.2008року. яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” в забезпечення виконання зобов'язань за договором постачання №06/81 від 25.10.2008року.
Предмет зустрічних позовних вимог - визнання недійсною гарантії платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1КЮ, оскільки на момент видачі гарантії основне зобов'язання було відсутнє внаслідок його виконання до моменту видачі гарантії.
Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, враховуючи тривалість проведення розрахунків між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”, ухвалою від 30.01.2009року господарським судом Донецької області було призначено судову економічну експертизу по вказаній справі для встановлення факту виконання (невиконання) сторонами договору постачання №06/81 від 25.10.2006року. /арк. справи 11-12, том5/.
Метою призначення експертизи є виявлення дійсного обсягу розрахунків між сторонами договору постачання №06/81 від 25.10.2008року - за сумою заборгованості, оскільки не одна з сторін договору не може надати суду належні докази виконання ними своїх зобов'язань за договором.
Проведення вказаної експертизи доручено судовому експерту Машиніченко Олександру Анатолійовичу /свідоцтво №907, дійсне до 25.03.2011року/арк. справи 115, том 5 /.
27.03.2009року висновок №212/24 судово-економічної експертизи у справі №14/220 отримано господарським судом Донецької області./арк. справи 26-59, том5/.
Як встановлено експертом, за період з 31.10.2006року по 17.09.2008року позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” було поставлено продукції на суму 81475826,89 грн., за видатковими накладними /перелік яких надано у таблиці №1 експертного висновку/ товару на суму 40139975,62 грн.
За висновками суду першої інстанції, враховуючи умови підписаного між сторонами договору №06/81 від 25.10.2006року, позивачем 06.11.2007року були виконані свої зобов'язання з постачання Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” продукції орієнтовно на суму 40000000,00 грн., тобто, на суму договору.
В таблиці №3 експертного висновку експертом відображено оплати, які здійснювались Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” з зазначенням договору №06/81 від 25.10.2006року, зокрема, виходячи зі змісту вказаної таблиці, Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” було перераховано позивачу на виконання умов договору №06/81 від 25.10.2006року грошові кошти на загальну суму 71015516,99 грн.
Як вбачається з таблиці №4 експертного висновку експертом відображено помісячно суми поставок, здійснених позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс”, та суми оплат, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” (окремо, з зазначенням договору №06/81 від 25.10.2006р. та без посилань на вказаний договір).
Зокрема, згідно з вказаною таблицею у разі врахування оплат, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” на користь позивача, без посилань на договір №06/81 від 25.10.2006року, відсутня будь-яка заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” перед позивачем (81475826,67 грн. (сума поставленого товару) -9529494,00 грн. (сума коштів, сплачених без посилань на договір №06/81 від 25.10.2006року) - 71015516,99 грн. (сума коштів, сплачених із зазначенням договору №06/81 від 25.10.2006року) - 1195490,01 грн. (сума зустрічних поставок товарів, робіт, послуг)).
Одночасно, згідно з поясненнями експерта, що надійшли до суду 24.04.2009року, з урахуванням оплат Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” без посилань на договір №06/81 від 25.10.2006року, сума розрахунків за вказаним договором перевищила 40000000,00 грн. в результаті оплати згідно з платіжним дорученням №72 від 06.11.2007року. Якщо враховувати виключно платежі, проведені Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” на користь позивача з посиланням на договір №06/81 від 25.10.2006року, сума розрахунків за цим договором перевищила 40000000,00 грн. внаслідок оплати платіжним дорученням №2_19030/11 від 09.01.2008року.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що враховуючи той факт, що сума договору №06/81 від 25.10.2006року була узгоджена сторонами у розмірі 40000000,00 грн., виходячи з того, що 06.11.2007року позивачем були виконані свої зобов'язання з постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” на вказану суму, а останнім 09.01.2008року було перераховано на користь позивача грошові кошти орієнтовно на суму 40000000,00 грн. за вказаний вище товар, за висновками суду, на момент видачі 16.04.2008р. відповідачем гарантії №И1604/1Кю платіжних зобов'язань відповідних зобов'язань між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськпродсервіс” не існувало.
Згідно ст.548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.
Таким чином, з урахуванням вказаної статті забезпечене може бути виключно дійсне зобов'язання.
Згідно із ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання у відповідності із ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виходячи з викладеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо видачі гарантії платіжних зобов'язань від 16.04.2008року №И1604/1Кю в забезпечення виконання зобов'язання, якого не існувало на момент видачі гарантії; у порядку ч.1 ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України гарантія платіжних зобов'язань від 16.04.2008р. №И1604/1Кю підлягає визнанню недійсною через невідповідність її приписам ст.ст.546, 548, 560 Цивільного кодексу України з моменту її вчинення /ст. 236 ЦК України/.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1799959,94 грн. , інфляційних в сумі 26999,40 грн. та 3%річних в сумі 7692,98 грн. не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги відповідно слід задовольнити.
Предмет апеляційного оскарження -порядок розподілу судових витрат у рішенні суду, зокрема, скаржник - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк з іноземним капіталом „Промекономбанк”, м.Донецьк вважає, що судом першої інстанції не прийнято рішення про розподіл судових витрат в частині стягнення з позивача за первісним позовом витрат по сплаті за судову економічну експертизу, що була проведена у процесі провадження у справі №14/220.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи проводиться за правилами розподілу державного мита, зокрема, у порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначається відповідно у рішенні, ухвалі, постанові.
Згідно ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи , послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : при задоволенні позову -на відповідача; при відмові в позові -на позивача, при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок та окладів, встановлених експертною установою.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2009року у справі №14/220 матеріали справи не містили документів, щоб свідчили про сплату відповідачем за первісним позовом суми 55000грн. за здійснення судово -економічної експертизи та судом першої інстанції не вирішувалось питання про розподіл цих господарських витрат.
Вказані документи / рахунки -фактури №СФ-0000022 від 05.03.2009року /передплата/ та №СФ-00000023 від 16.03.2009року, меморіальні ордери №492 від 06.03.2009року та №541 від 16.03.2009року на суму 55000грн./ були додані відповідачем за первісним позовом до матеріалів апеляційної скарги.
Таким чином, на момент винесення рішення судом першої інстанції суд не мав належних документів у підтвердження факту оплати відповідачем суми 55000грн. за здійснення судової експертизи, відповідно у рішенні суду питання щодо розподілу вказаної суми в якості судових витрат не вирішено.
Згідно ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо...не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.
Відповідач за первісним позовом не заперечує проти факту звернення до суду першої інстанції з такою заявою /див. заяву №111505 від 15.05.2009року/ та апеляційною скаргою одночасно.
Заява №111505 від 15.05.2009року про прийняття додаткового рішення у справі №14/220 додана в якості додатку до доповнення до апеляційної скарги.
Відсутність у суді першої станції матеріалів справи унеможливлює вирішення ним питань, пов'язаних з розглядом даної заяви.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції при винесенні рішення від 13.05.2009року у справі №14/220 не припустився порушень норм процесуального права, щоб призвели до прийняття неправильного рішення, внаслідок чого судова колегія не вбачає підстав для зміни рішення суду в частині розподілу судових витрат.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2009року у справі №14/220 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом „Промекономбанк” м.Донецьк -без задоволення.
Головуючий Н.В. Акулова
Судді: О.А. Скакун
Г.Я. Старовойтова
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5-ГСДО
6-третій особі