01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.08.2009 № 38/66
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
Іваненко І. В.- представник за довіреністю.
від відповідача: Кость О. Г. - представник за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2009
у справі № 38/66 (суддя Власов Ю.Л.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
до Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 3733797,97 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 38/66 від 31.03.2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - Позивач) до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - Відповідач) про стягнення 3733797,97 грн. було задоволено частково з урахуванням збільшених позовних вимог, а саме: стягнуто з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3469540 (три мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 76 коп., пеню в сумі 115430 (сто п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 22 коп., 3% річних в сумі 28386 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 78 коп., державне мито в сумі 24965 (двадцять чотири тисячі дев'ятьсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять грн. 83 коп.).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі № 38/66 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ «Укрнафта» відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема: ст. ст. 594, 610 та 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), що є підставами для скасування такого судового рішення.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було визнано ненадходження до НАК «Нафтогаз України» коштів, які можна було спрямувати на погашення боргу перед Позивачем, обставиною, яка є достатньою підставою для повного звільнення компанії від відповідальності у вигляді сплати пені на підставі ч. 3 ст. 219 ГК України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами та вимогами Позивача, викладеними ним в апеляційній скарзі і просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.
17.06.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №29/506-Г про надання послуг з транспортування природного газу за яким Позивач зобов'язався в 2008 році надати послуги Відповідачу з транспортування природного газу Відповідача системою власних внутрішньопромислових трубопроводів від пунктів приймання-передачі газу в газопроводи Позивача до ГРС для передачі газу газорозподільним підприємствам або до споживачів, які безпосередньо підключені до газопроводів Позивача, а Відповідач зобов'язався сплатити послуги з транспортування газу за встановлену плату.
Згідно з п.4.1. зазначеного договору факт надання послуг з транспортування газу споживачам оформлюється Відповідачем та Позивачем шляхом складання акту приймання-передачі послуг з транспортування газу.
Відповідно до п.4.2. цього договору сторони зобов'язані підписати акт за місяць у якому фактично Позивач надавав Відповідачу послуги з транспортування природного газу, до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги з транспортування природного газу.
Згідно з п.6.1. зазначеного договору вартість фактично наданих Позивачем Відповідачу послуг з транспортування газу за звітний місяць визначається згідно обсягів про транспортованого газу, вказаних в акті приймання-передачі послуг з транспортування газу, зазначеного в п.4.1. даного договору до тарифів, зазначених в п.5.1.
Відповідно до п.6.2. цього договору оплата послуг з транспортування газу здійснюється Відповідачем на підставі наданих Позивачем рахунків щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом місяця, в якому ці послуги надаються. Остаточний розрахунок за фактично надані Позивачем послуги з транспортування газу в звітному місяці здійснюється Відповідачем протягом 5-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі послуг та отримання Відповідачем рахунку-фактури від Позивача.
Згідно з п.7.3. зазначеного договору у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в п.6.2. даного договору, Відповідач сплачує на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.11.1 цього договору даний договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширює дію на відносини сторін, що склалися з 01.01.08р. і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги до повного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за даним договором.
На виконання умов укладеного договору Позивач у січні - грудні 2008 року надав Відповідачу послуги з транспортування газу на загальну суму 3272753,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг з транспортування газу, підписаними обома сторонами, а саме:
Акт № 1 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс січня 2008р.) на суму 353 669,42 грн.;
Акт № 2 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс лютого 2008р.) на суму 281 562,86 грн.;
Акт № 3-ТКЕ приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс березня 2008р.) на суму 229 472,20 грн.;
Акт № 4-ТКЕ приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс квітня 2008р.) на суму 80 770,32 грн.;
Акт № 5 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс травня 2008р.) на суму 30 215,86 грн.
Акт № 1-1 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс січня 2008р.) на суму 8 466,29 грн.;
Акт № 2-2 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс лютого 2008р.) на суму 8 580,13 грн.;
Акт № 3-1 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс березня 2008р.) на суму 67 169,75 грн.;
Акт № 4-1 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс квітня 2008р.) на суму 63 552,54 грн.;
Акт № 5-1 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс травня 2008р.) на суму 82 779,86 грн.;
Акт № 6 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс червня 2008р.) на суму 128 460,90 грн.;
Акт № 7 приймання-передачі послуг з транспортування газу (ресурс липня 2008р.) на суму 154 806,95 грн.
На виконання умов укладеного договору Позивач направляв Відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг з транспортування газу, що підтверджується копіями даних рахунків, доказами їх вручення, направлення Відповідачу та їх отримання.
Проте, Відповідач наданих йому Позивачем послуг не оплатив, станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3272753,93 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та не заперечується Відповідачем.
Відповідно до вимог статтей 901 та 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов”язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов”язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов”язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Таким чином, судова колегія констатує, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт заборгованості Відповідача перед Позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 3469540,76 грн. та 3% річних в сумі 28386,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.7.3. укладеного договору у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в п.6.2. даного договору. Відповідач сплачує на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Оскільки, Відповідач наданих йому Позивачем послуг за укладеним договором не оплатив, станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3272753,93 грн., отже, з урахуванням ст. 233 ГК України, стягнення пені в розмірі 115430,22 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Суд критично сприймає доводи апеляційної скарги про відмову у позові з огляду існування у Позивача перед Відповідачем непогашеної заборгованості згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 у справі № 42/562 на загальну суму 41 398 760,12 грн. з огляду на наступне.
27.12.06р. рішенням Господарського суду м. Києва по справі №42/562 за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Укранафта» про повернення безпідставно набутого майна (коштів) позов було задоволено частково.
28.02.07р. постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.06р. у справі №42/562 було змінено, резолютивну частину рішення було викладено в іншій редакції, стягнуто з Позивача на користь Відповідача 41398760,12 грн. боргу.
26.04.07р. постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду рішення від 28.02.07р. залишено без змін, а касаційні скарги без задоволення.
21.06.07р. ухвалою Верховного суду України було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 26.04.07р. у справі №42/562.
Однак, судова колегія зазначає, рішення, яким визнано заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» у справі № 42/562, вступило в законну силу, по ньому існує виконавче провадження, отже факт наявності заборгованості не є підставою відмови у позові, оскільки дані заборгованості утворились на підставі різних правовідносин.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, Відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2009р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги НАК «Нафтогаз України» , суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 35, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2009 у справі № 38/66 залишити без змін, а апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 38/66 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.