01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.08.2009 № 27/96
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Дятлов О. О. - юрист
Андреєва О. А. - юрист
від відповідача: Гендель В. А. - юрист, Рекун А. І. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "АВІ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.04.2009
у справі № 27/96 (суддя
за позовом ТОВ "АВІ"
до ТОВ з іноземною інвестицією "Тетра Пак"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним договору цесії № 1 від 26.08.2004р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 року у справі 27/96 у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІ» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра Пак» (надалі - Відповідач), про визнання недійсним Договору цесії № 1 (відступлення права вимоги), було відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2009р. у справі №27/96 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги Позивача про визнання недійсним договору цесії № 1 від 26.08.2004 року укладеного між сторонами.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що вирішуючи справу суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
На думку Позивача господарський суд міста Києва при винесенні Рішення не розкрив суть правовідносин сторін, не надав правової кваліфікації встановлених їм фактів, не обґрунтував ухвалене рішення посиланням на законодавство, яким керувався при вирішенні спору.
У відзиві на позовну заяву Відповідач заперечує проти доводів Позивача, вказує, що доводи Позивача не випливають з вимог закону, а наведені для того, щоб обґрунтувати безпідставну відмову виконання укладеного та частково виконаного зобов'язання за договором цесії від 26.08.2004р.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Позивача, та Відповідача Київський апеляційний господарський суд встановив.
26 серпня 2004 року між ТОВ „Тетра Пак" (Первісний кредитор, відповідач) та ТОВ „АВІ" (Новий кредитор, позивач) було укладено Договір цесії № 1 (відступлення права вимоги) (надалі - Договір цесії, спірний договір), у відповідності до якого Первісний кредитор (відповідач) відступає Новому кредитору (позивачу) визначене в ст. 2 цього договору право грошової вимоги до Боржника - ВАТ „Галичина", а Новий кредитор приймає право вимоги та зобов'язаний сплатити Первісному кредиторові суму грошових коштів в розмірі та в строки, визначені цим договором.
Згідно із ст. 2 Договору цесії правом грошової вимоги, яке відступається за цим договором є право Первісного кредитора (відповідача) вимагати від Боржника (ВАТ „Галичина") сплати грошових коштів в розмірі 700434,98 грн. на підставі контракту купівлі - продажу пакувального матеріалу від 07.06.2000 № 51-00-29ПС.
В розрахунок за уступку грошової вимоги до боржника - ВАТ «Галичина», у відповідності до п. 3.1. та 3.2. статті Договору цесії №1 (відступлення права вимоги) укладеного між Сторонами 26 серпня 2004 року Новий кредитор зобов'язаний здійснити оплату на користь первісного кредитора у розмірі 492 000,00 грн.
Договір підписаний від імені Позивача директором Афанасенко Р.В., що діє на підставі Статуту, а з боку Відповідача заступником генерального директора Лук'яненко А.В., який діє на підставі Статуту та скріплений печатками вказаних підприємств.
Як видно з матеріалів справи, підставами звернення Позивача до суду про визнання недійсним договору цесії є наступні обставини:
ТОВ «Тетра Пак» не було кредитором ВАТ «Галичина» у справі № 7/159-38/234 господарського суду Львівської, тому, що станом на 12.11.2002р . не було включено до реєстру кредиторів, а тому не мало безспірних (дійсних) вимог до ВАТ «Галичина»на суму 700 434,98 грн.
Якщо ТОВ «Тетра Пак» не мало вимог до ВАТ «Галичина», то і не мало чого відступати за договором цесії на користь ТОВ «АВІ».
ТОВ «ТЕТРА ПАК» і ТОВ «АВІ» взагалі не мали права укладати договір цесії №1 від 26.08.2004р., так як по своїй природі цей договір підпадає під ознаки «фінансової послуги» тому є договором факторингу. А договір факторингу мають право укладати лише фінансові установи, а тому договір цесії є укладеним в порушення ст.. 207 ЦК України, з порушенням господарської компетенції.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з даними доводами Позивача та вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.09.2002р. по справі № 7/159-38/234 про банкрутство ВАТ „Галичина" було введено процедуру розпорядження майном боржника. Ухвалою від 12.11 2002р. по цій справі судом затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „Галичина", якою вимоги ТОВ „Тетра Пак" про стягнення 1777125,21 грн. відхилено. Однак Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2003 року задоволено частково касаційну скаргу ТОВ „Тетра Пак" та скасовано п. 2 ухвали господарського суду Львівської області від 12.11.2003р., а справу передано на новий розгляд. За результатами нового розгляду заяви ТОВ „Тетра Пак" з вимогами до боржника (ВАТ „Галичина") господарський суд Львівської області виніс ухвалу від 7-21 серпня 2003р., якою вимоги ТОВ „Тетра Пак" до ВАТ „Галичина" визнані частково у розмірі 700434,98 грн.
Таким чином, із матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 7-21 серпня 2003р. визнано вимогу ТОВ «Тетра Пак» до ВАТ «Галичина» на суму 700 434,98 грн. і тому відсутні підстави вважати вимогу недійсною, посилання на вищевказане рішення міститься в оспорюваній угоді(п. 2.2).
Посилання позивача на відсутність відповідача в реєстрі вимог кредиторів ВАТ „Галичина" судовою колегією не приймається до уваги, оскільки воно зроблене без врахування результатів оскарження відповідачем факту відхилення його вимог ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11 2002р., якою затверджений реєстр вимог кредиторів боржника.
Умови спірного договору (п. 2.1, 2.2) свідчать про обізнаність позивача на час укладення договору з дійсністю грошових вимог відповідача до боржника у відповідності до ухвали Господарського суду Львівської області від 7-21 серпня 2003р, якою такі вимоги визнані у сумі, що і відступалася за договором цесії (700434,98 грн.), а визнання грошових вимог до боржника на суму 700434,98 грн. є підставою здійснення технічних дій внесення вищезазначеної суми в реєстр вимог кредиторів. При цьому, не здійснення останніх дій не впливає на статус визнання грошових вимог.
Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на недійсність грошової вимоги, яка передавалася відповідачем йому за Договором цесії спростовуються матеріалами, та є необґрунтованими.
Також, позивачем після укладення спірного договору неодноразово вчинялися дії, що свідчать про прийняття цього договору до виконання. Зокрема, між Позивачем і ВАТ «Галичина» було укладено Мирову угоду про прощення боргу, за якою позивач звільняє боржника від його обов'язків що до сплати грошових коштів в розмірі 700 434,98 грн. які виникли з договору цесії №1 від 26.08.2004р., укладеного між ТОВ «АВІ» і ТОВ «Тетра Пак»; Позивачем 31.08.2004 року було направлено до господарського суду Львівської області клопотання про затвердження вказаної мирової угоди; за затвердження мирової угоди від 27.08.1004р. представник Позивача голосував на зборах кредиторів ВАТ «Галичина» 30.08.2004 р. (протокол № 15 засідання комітету кредиторів в матеріалах справи), що також доводить, що він був повноцінним кредитором боржника на суму визнаних грошових вимог в сумі 700434,98 грн.
Крім того, Позивачем здійснювалась оплата Відповідачу «за право грошової вимоги згідно з договором цесії № 1 від 26.08.2004р.» платіжними дорученнями від 15.07.2005, 27.10.2004, 02.12.2004, 09.12.2004, 16.02.2005, 10.05.2005, 02.08.2005, 17.08.2005, 16.09.2005, 27.10.2005, 08.12.2005, 09.12.2005, 12.12.2005, 13.12.2005, 13.03.2006 (копії в матеріалах справи).
Також, фактичне волевиявлення ТОВ «АВІ» викладене в п. 5.6. договору цесії № 1 від 27.04.2008 р., де дана відповідна правова оцінка цій господарській операції, зокрема: сторони цим заявляють та підтверджують, що вони мають належне уявлення про предмет і зміст позову цього Договору, і що цей Договір не є і не може вважатись цивільно - правовим договором факторингу.
Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для визнання недійсним Договору цесії № 1 від 26.08.2004.
До того ж, з 01.01.2004р. набрав чинності ЦК України. Згідно з ст.. 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Договір цесії був укладений сторонами 26.08.2004 року, відповідно до вищевказаних статей Цивільного кодексу України Позивач втратив право оскаржувати даний договір 26.08.2007 року.
Як видно з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду із позовною заявою тільки 02.02.2009 року, що підтверджується відміткою штампу реєстрації позовних заяв господарського суду міста Києва.
З огляду на викладене, судова колегія констатує, що Позивачем при зверненні до суду було порушено загальний строк позовної давності, який передбачено ст.. 257 ЦК України.
Згідно з п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як свідчать матеріали справи, про сплив позовної давності було заявлено відповідачем у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції. Позивачем, в свою чергу, не було надано обґрунтованих доказів наявності поважних причин поновлення терміну позовної давності і відповідно відсутні підстави його поновлення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, в даному випадку, Позивачем по справі, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2009 року, яке було прийнято по даній справі, у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, крім того судова колегія прийшла до висновку, що ще однією підставою для відмовлення в задоволенні позову, є пропущення строку позовної давності. Підстав, для скасування або зміни, вказаного судового рішення, та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ», суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2009 р. у справі № 27/96 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 27/96 повернути до Господарського суду м. Києва
Головуючий суддя
Судді