Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" серпня 2009 р. Справа № 53/133-09
вх. № 3649/1-53
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Локшин А.В., за дов.
відповідача - Дмитрюк Г.І., Суколенов О.Ю. за дов.
розглянувши справу за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ
до ВАТ "Електромашина" м. Харків
про стягнення 26913,72 грн.
Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору фінансового лізингу № 070822-31/ФЛ-Ю-А від 22.08.2007 року в сумі 26913,72 грн.
Представник позивача в судовому засіданні надав до суду заперечення на доповнення до відзиву на позов, в якому підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечують в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві та просять суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.
Між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та ВАТ "Електромашина" був укладений договір фінансового лізингу від 02.08.2007 р. № 070822-31/ФЛ-Ю-А.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до умов договору, він зобов"язується передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до договору, а відповідач зобов"язується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі в порядку та строки, передбачені договором. Позивач вказує на те, що він належним чином виконує умови договору: майно, що є предметом лізингу було передано в користування відповідачу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі майна. Згідно з п. 3.1. договору, лізингоодержувач виплачує лізигодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів. Позивач зазначає, що відповідач зобов"язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з січня 2009 р. по квітень 2009 р. виникла заборгованість.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем виконуються договірні зобов"язання згідно узгодженого сторонами графіку платежів, що підтверджується копіями платіжних доручень № 256 від 30.01.2009 р., № 1030 від 10.04.2009 р., № 1031 від 10.04.2009 р.
Однак, як встановлено судом під час розгляду справи позивач здійснює розрахунок періодичних лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до п. 3.4.1.-3.4.5. договору. Але ця зміна умов договору в односторонньому порядку. Умови договору передбачають можливість коригування лізингових платежів на зміну курсу гривні до долару США, а конкретно розміри лізингових платежів затверджуються Додатком № 1 (графік), який сторонами не змінювався. Так, воля сторін викладена в договорі та додатках до нього, які є його невід"ємною частиною.
Позивач вимагає від відповідача сплати лізингових щомісячних платежів відповідно узгодженого сторонами графіку (Додатко № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до п.п. 3.1., 3.1.1, 3.1.2 Договору. Але фактичний розрахунок коригування (викладений в Довідках, наданих до матеріалів справи) здійснюється позивачем з порушенням умов, передбачених в п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2. договору. Умовами договору (п. 3.1.) передбачено, що Лізингоодержувач щомісячно сплачує лізингові платежі, які включають:
- платежі, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна (п. 3.1.1. договору);
- винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно з врахуванням коригування (вказаного в п. 3.4.1. - 3.4.5. Договору). Тобто, умовами Договору здійснення коригування за зміну курсу гривні до долару США передбачено тільки на суму винагороди (комісії). Позивач здійснює нарахування на загальну суму лізингових платежів, тобто і на платежі, які відшкодовують частиу вартості Майна, що прямо суперечить п. 3.4.5. Договору.
Лізингодавець, здійснюючи нарахування лізингових платежів, використовує формулу, визначену в п. 3.4.1. договору, в якій позначка So трактується як загальна вартість лізингових платежів (відшкодування частини вартості Майна + винагорода (комісія), а згідно умов договору при коригуванні повинна застосовуватися тільки сума комісійної винагороди. Таким чином, в порушення договору позивачем необгрунтовано збільшується сума коригування на зміну курсу гривні до долару США.
П. 15.2. договору передбачає, що будь-які зміни та доповнення до умов договору мають силу в тому випадку, коли вони оформлені письмово, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін.
Ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України передбачають, що зміни договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Ніяких змін та доповнень до договору в частині графіку сплати лізингових платежів сторони не здійснювали.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу залишити на позивача.
Крім того, суд вважає за потрібне достягнути з позивача витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,50 грн., оскільки у зв'язку з тим, що відповідно до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.2009 року з 27.04.2009 року станом на момент подання позову було встановлено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
На підставі встановлених судом фактичних обставин справи, Керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, р/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Києві, МФО 321637, код 33880354) на користь держбюджету України 194,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення виготовлено та підписано 11.08.2009 року.
Суддя Прохоров С.А.