01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"09" червня 2009 р. Справа № 10/042-08/5
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи
за позовом
Києво-Святошинської районної спілки споживчих товариств «Відродження», м. Вишневе
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро України», м. Київ
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
- Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, м. Київ
- Софіївсько-Борщагівська сільська рада, с. Софіївська Борщагівка
про
усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
за участю представників:
позивача:
Ситенко О.Д. -дов. від 10.04.2009р.
відповідача та третіх осіб:
не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Києво-Святошинської районної спілки споживчих товариств «Відродження»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро України»(далі - відповідач), за участю третіх осіб - Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, Софіївсько-Борщагівська сільська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: Київська обл. Києво-святошинський р-н, с. Софіївська-Борщагіцвка, вул. Толстого, 1а шляхом знесення спорудженої на ній будівлі за рахунок відповідача та надання позивачу доступу до земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є належним землекористувачем спірної земельної ділянки на якій відповідач веде протизаконне будівництво, що призводить до порушення прав позивача щодо користування зазначеною земельною ділянкою.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідача та треті особи, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених в відзиві на позовну заяву, які зводяться до відсутності порушень з боку відповідача прав позивача за захистом яких останній звернувся до суду та недоведеністю обставин на які посилається позивач щодо існування у нього права користування на спірну земельну ділянку та перешкоджання саме відповідачем в користуванні позивачем зазначеною земельною ділянкою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Позивач звертаючись з даним позовом до суду зазначає що він є належним користувачем спірної земельної ділянки.
Суд зазначає, що в силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34. ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно вимог ст. 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
У п. 4 роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” від 27.06.2001р. N 02-5/743 зазначено, що за змістом статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Отже до одержання акта про право власності або право користування земельною ділянкою особа, якій цю ділянку виділено, не має підстав вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, звільнення її тощо, а також не вправі вчиняти будь-які дії щодо відчуження її (обмін, дарування, здача у суборенду тощо).
Разом з тим, належних та допустимих доказів існування у позивача права власності чи користування спірною земельною ділянкою (державний акт на право власності або користування на спірну земельну ділянку чи договір оренди спірної земельної ділянки), які неодноразово вимагав суд, позивач під час розгляду справи не надав.
Також позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували що саме відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро України»здійснює перешкоди у користуванні позивачу спірною земельною ділянкою, та докази того що саме відповідач здійснює на ній будівництво.
Акт від 07.11.2006р., який додано до позовної заяви і на який посилається позивача, як на доказ, що підтверджує перешкоджання у користуванні позивачем спірною земельною ділянкою саме відповідачем і здійснення ним на ній незаконного будівництва, суд не приймає до уваги, оскільки він складений в односторонньому порядку позивачем та не може вважатись належним і допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів.
Разом з тим, позивач не надав під час розгляду справи доказів порушення відповідачем його прав, зокрема права користування спірною земельною ділянкою.
З огляду на зазначене позовні вимоги є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Дата підписання рішення 14.08.2009р.