Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
27 травня 2015 р. № 820/3927/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Громадянин Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в якому просить суд скасувати висновок Головного управління ДМС України в Харківській області від 29.08.2014 року стосовно громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, видану безстроково разом з донькою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 17.09.2000 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДМС України в Харківській області висновком від 29.08.2014 р. було скасовано посвідку на постійне проживання в Україні на ім'я громадянка США ОСОБА_3. Позивач вважає вказаний висновок незаконним та необґрунтованим, а дії відповідача при винесенні висновку такими, що суперечать чинному законодавству України.
Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, є громадянином Сполучених Штатів Америки, постійно проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 прибув в Україну у 1993 році на запрошення Харківської релігійної громади.
Так, 15.04.2002 року позивач звернувся до ВГП та ІС УМВС України в Харківській області із заявою про залишення його в Україні на постійне проживання разом із донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
Керівництвом ВГП та ІС УМВС України в Харківській області 05.06.2002 р. на підставі п.1 ч.2 ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" було прийнято рішення про залишення громадянина США ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на постійне проживання в Україні та документовано тимчасовою посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 терміном дії - до 05.06.2004 р., які було продовжено 06.04.2004 р. на термін дії - безстроково.
В подальшому, 11.05.2011 року за заявою громадянина США ОСОБА_3 в його посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_4 була внесена донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Судом встановлено, що 29.08.2014 р. ГУ ДМС України в Харківській області було складено висновок про результати перевірки матеріалів щодо правомірності документування тимчасовою посвідкою на постійне проживання в Україні громадянина США ОСОБА_3 із доньками ОСОБА_6, ОСОБА_7 та сином ОСОБА_5 ОСОБА_4, яким вирішено: скасувати рішення ВГП та ІС УМВС України в Харківській області від 05.06.2002 р. про залишення на постійне проживання в Україні громадянина США ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати посвідку на ім'я вищезазначених громадян неправомірно виданими; вилучити посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, виданих на ім'я громадянина США ОСОБА_3 та його дітей: доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_4 та привести облікові документи у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 6).
Зі змісту вказаного висновку встановлено, що підставою для скасування рішення ВГП та ІС УМВС України в Харківській області від 05.06.2002 р. про залишення на постійне проживання в Україні громадянина США ОСОБА_3, є те, що громадянин США ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 документовані тимчасовими посвідками на постійне проживання з порушенням чинного законодавства України, оскільки рішення по особистій справі було прийнято 05.06.2002 р. керівництвом ВГП та ІС УМВС України в Харківській області відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. № 3929-XII, незважаючи на те, що 07.08.2001 р. вже набрав чинності Закон України «Про імміграцію» від 07.06.2001 р.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу документування тимчасовою посвідкою на постійне проживання регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Законом України «Про імміграцію».
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні .
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Суд зазначає, що вказана норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при скасуванні дозволу на імміграцію та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.
Так, при наданні позивачу та його дітям посвідок на постійне проживання в Україні відповідач проводив перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявив, та 05.06.2002 р. надав посвідку на постійне проживання в Україні.
Посилання відповідача в оскаржуваному висновку на те, що громадянин США ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 документовані тимчасовими посвідками на постійне проживання з порушенням чинного законодавства України, суд вважає необґрунтованим.
В оскаржуваному висновку відповідачем не наведено жодних посилань на обставини, які б підтверджували обґрунтованість скасування посвідки на постійне проживання відповідно до вимог діючого законодавства.
При розгляді питання щодо підстав прийняття рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні суд також вважає за необхідне зазначити, що перебування іноземця чи особи без громадянства на території України на законних підставах є визначальним для визначення його правового статусу.
Так, відповідно ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Згідно законодавства України надання іноземному громадянину дозволу на імміграцію в Україні і отримання їм посвідки на постійне проживання в Україні є підтвердженням знаходження його на території країни на законних підставах.
Таким чином, враховуючи відсутність законних підстав для скасування позивачу посвідки на постійне проживання в Україні, висновок ГУ ДМС України у Харківській області від 29.08.2014 р. стосовно громадянина США ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 є незаконним та необґрунтованим.
Щодо висновків відповідача про те, що посвідка на постійне проживання в Україні громадянину США ОСОБА_3 видана на підставі Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", незважаючи на те, що 07.08.2001 р. вже набрав чинності Закон України "Про імміграцію", суд зазначає, що вказаний висновок відповідача не є підставою для скасування рішення ВГП та ІС УМВС України в Харківській області від 05.06.2002 р. про залишення на постійне проживання в Україні громадянина США ОСОБА_3.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом не встановлено, що вказана посвідка на постійне проживання громадянина США ОСОБА_3 серії НОМЕР_8 від 05.06.2002 року була видана з порушенням вимог законодавства, у не передбаченому законом порядку, або на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З метою належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, видану безстроково разом з донькою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 17.09.2000 р.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 29.08.2014 року стосовно громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, видану безстроково разом з донькою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 17.09.2000 р.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 73,08 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлено 02.06.2015 року.