Справа № 22-ц/796/5645/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Савлук Т.В.
Доповідач Рубан С.М.
21 травня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.
при секретарі Осмолович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року у справі № 376/14,-
Ухвалою Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року у справі № 376/14 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції або прийняти рішення про скасування рішення третейського суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи заперечив проти апеляційної скарги.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року у справі №376/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» на розгляд до третейського суду може бути переданий спір за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремою письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.
Отже, обов'язковою умовою для розгляду спору в третейському суді є наявність третейської угоди між сторонами.
Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №991/503/08.
Як передбачено у п.6.2 Генерального договору про надання кредитних послуг №991/503/08 від 20 серпня 2008 року, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатолівною Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем в порядку черговості, вказаному у цьому пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
В забезпечення виконання зобов'язань Генерального договору про надання кредитних послуг №991/503/08 від 20 серпня 2008 року, 20 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_1 укладено Договір поруки №991/423-П-991/503/08.
Як передбачено у п.5.2 Договору поруки №991/423-П-991/503/08 від 20 серпня 2008 року, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатолівною Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем в порядку черговості, вказаному у цьому пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
Відповідно до 17 Закону України „Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог цього Закону.
Судом встановлено, що на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року по справі №376/14 (третейський суддя Мороз O.A.) позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по Договору кредиту в сумі 348 460 грн.30 коп. та третейський збір в розмірі 3884 грн.61 коп.
Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Звертаючись до суду, заявник ОСОБА_1 просить скасувати рішення третейського суду мотивуючи тим, що про час та місце розгляду справи третейський суд не повідомив відповідача ОСОБА_1, як учасника третейського розгляду, чим позбавив відповідача можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи в третейському суді, висунути свої заперечення в частині пред'явлення банком вимог до відповідача, як поручителя, зважаючи на те, що предметом дослідження в третейському суді були додаткові угоди до кредитного договору, який укладено з ОСОБА_3, про наявність яких поручителю стало відомо лише зі змісту рішення третейського суду, в той же час межі відповідальності поручителя є окремим предметом доказування, однак третейський суд не надав оцінку відносинам, які склалися між сторонами та передчасно ухвалив рішення про задоволення позову.
Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у статті ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі:
1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону ;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 6 ст. 389-4 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд має право: постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та з цих підстав залишив заяву без розгляду. В той час, як відповідно до ч. 3 ст. 389-1 заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З підстав наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено порядок встановлений для вирішення даного питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,304,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді