Провадження № 11-кп/790/721/15 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Справа № 643/19528/14-к
Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України
Іменем України
29 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції на вирок Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2015 року, у відповідності з яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на своєму утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого з 01 вересня 2009 року на посаді помічника юриста в ТОВ «Спецвогнеізоляція», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ч. 1 п. п. 2, 3 ст. 76 КК України покладені на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінено з тримання під вартою в Харківському СІЗО на особисте зобов'язання з покладенням на нього до набрання вироком законної сили обов'язків не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
ОСОБА_7 визнано винним у тому, що 26.10.2014 р., приблизно о 12 годині 58 хвилин, співробітниками міліції під час огляду місця події у приміщені ЗОШ № 103, за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 110, де на той час була розташована виборча дільниця, та проходили вибори, у нього був вилучений рюкзак з двома светрами та шапкою, з автоматом, заводський номер НОМЕР_1 , 1989 року виготовлення, виробництва СРСР, та двома зв'язаними магазинами, з 60 набоями у них. Згідно висновку експерта № 519/520 від 26.10.2014 р. автомат «АКС-74» калібру 5,45 мм, є стандартною бойовою нарізною вогнепальною зброєю (заводського виготовлення), придатний для стрільби, в тому числі і наданими патронами. Надані на дослідження 60 предметів є боєприпасами - бойовими автоматними патронами 5,45x39 калібру 5,45 мм., призначеними для стрільби із бойової нарізної зброї відповідного калібру (автомати, кулемети). Надані патрони придатні для стрільби (в тому числі з наданого автомата). Крім цього, під сходами в приміщенні вищевказаної школи було вилучено корпус ручної гранати РГД-5, який не мав слідів втручання в конструкцію, а значить містила заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 100-115 грам, а також запал УЗРГМ до ручних гранат, який не мав слідів втручання в конструкцію, а значить, містив заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами та ТЕН, масою 1 грам, який знаходився окремо від корпусу ручної гранати РГД-5. При суміщенні корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 запалом до ручних гранат УЗРГМ вони утворювали б вибуховий пристрій промислового виготовлення - ручну осколкову гранату РГД-5, який відносився б до категорії боєприпасів. Корпус ручної гранати РГД-5 при суміщенні з запалом УЗРГМ придатні для здійснення вибуху.
Зазначену вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини обвинувачений ОСОБА_7 26.10.2014 р. знайшов в кущах напроти будинку АДРЕСА_2 , після 09 години, точний час як в ході досудового слідства, та і у суді встановити не виявилось можливим. Після чого, обвинувачений ОСОБА_7 привласнив та носив при собі, та зберігав без передбаченого на то законом дозволу, з якими прийшов на виборчу дільницю, яка розташована у приміщені ЗОШ № 103, за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 110, де вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини були вилучені.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, яке виразилось в застосуванні кримінального закону, який, на його думку, не підлягає застосуванню, а саме в призначенні обвинуваченому покарання та звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, тобто призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок його м'якості та просить ухвалити новий вирок, призначивши обвинуваченому покарання за вчинення даного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як зазначено у вироку, при призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує як тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, так і дані про його особу - раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює на посаді помічника юриста ТОВ «Спецвогнеізоляція», має на утриманні малолітню дитину, 2001 року народження. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав, зокрема, його участь в боях в ході проведення Антитерористичної операції в якості добровольця у складі в/ч НОМЕР_2 , де зарекомендував себе з позитивного боку.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також суд врахував, що тяжких наслідків від дій обвинуваченого не настало і поведінка ОСОБА_7 небезпеки для суспільства не представляє.
При цьому, висновок суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням не суперечить положенням ст. 75 КК України, за змістом якої суд вправі прийняти таке рішення, коли з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням.
Таким чином, колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, а саме ст. 75 КК України та невідповідності призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, які б мали наслідком скасування оскаржуваного вироку через його м'якість з постановлення власного, як про це просить прокурор у своїй апеляційній скарзі. А доводи його апеляційної скарги правильності висновку суду першої інстанції не спростовують.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряв вирок суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2015 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий-
Судді: