Справа № 643/3119/15. Головуючий І інст.: - Сиротников Р.Є.
Провадження №22-ц-/790/3720/15. Суддя-доповідач:- Кокоша В.В.
Категорія: виконавчий напис.
27 травня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Лашаковій Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові виділені матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 4 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_6, 3-особи: Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Дніпропетровського МНО Бондар Ірина Михайлівна - про визнання виконавчого напису таким, що вчинений без законних підстав, повернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса,
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 4 березня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову.
Заборонено власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 виселяти ОСОБА_8 та членів її родини з квартири, та заборонено ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з використанням або розпорядженням квартирою АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.
В апеляційні скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Задовольняючи заяву, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте, погодитися повністю з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З виділених матеріалів справи вбачається, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2014 року, частко зміненим рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2015 року, задавлено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, 3 особа: - Московський РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні квартирою, зняття з реєстрації, виселення. Усунуто ОСОБА_6 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1. Знято ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з усіма проживаючими разом з ними особами з квартири АДРЕСА_1. Знято заборону власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 виселяти ОСОБА_8 та членів її родини з квартири АДРЕСА_1, та знято заборонену ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії, пов'язані з використанням або розпорядженням квартирою (а. с.12-19, 20-25, 56-70).
У лютому 2015 року ОСОБА_8 звернулася в суд з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 3-особи: Московський ВДВС Харківського МУЮ, приватний нотаріус Дніпропетровського МНО Бондар І.М., в якому просила визнати виконавчий напис, вчинений 18 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Бондар І.М. таким, що вчинений без законних підстав; повернути їй стягнену за виконавчим написом нотаріуса, вчиненим 18 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Бондар І.М., квартиру АДРЕСА_1 шляхом поновлення її права власності на вказану квартиру; стягнути з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на її користь судові витрати у сумі 243 грн. 60 коп. та 121 грн. 80 коп.( а. с.1-5).
Крім того, ОСОБА_8 звернулася в суд заявою про забезпечення позову, в якій просила заборонити новому власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 виселяти її та членів її родини з квартири, та заборонити ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії, пов'язані з використанням або розпорядженням квартирою на час судового розгляду її позовної заяви (а. с. 10-11).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 4 березня 2015 року заяву ОСОБА_8 задоволено.
Заборонено власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 виселяти ОСОБА_8 та членів її родини з квартири, та заборонено ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з використанням або розпорядженням квартирою АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду по даній справі законної сили (а. с.30).
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці першому пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Забезпечуючи позов ОСОБА_8 шляхом заборони власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 виселяти ОСОБА_8 та членів її родини з вказаної квартири, та шляхом заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з використанням квартири АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду по даній справі законної сили, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2014 року ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 виселено з усіма проживаючими разом з ним особами з квартири АДРЕСА_1 та фактично забезпечив позов ОСОБА_8 шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Крім того, заборонивши ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з використанням квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції позбавив його право на користування належною йому на праві власності квартирою, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З огляду на викладене, колегія судів вражає за необхідне скасувати ухвалу суду в частині заборони власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 виселяти ОСОБА_8 та членів її родини з квартири та заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з використанням квартири АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду по даній справі законної сили та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову в цій частині.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду в частині забезпечення позову ОСОБА_8 шляхом заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з розпорядженням квартирою АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду по даній справі законної сили, оскільки обраний судом вид забезпечення позову унеможливить відчуження спірної квартири ОСОБА_6 до вирішення судом спору, що виник між ОСОБА_8 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_6
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 2 ст. 307, п.2.ч.1 ст. 312, ст. ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити - частково.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 4 березня 2015 року - змінити.
Скасувати ухвалу суду в частині заборони власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 виселяти ОСОБА_8 та членів її родини з квартири та заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-якій дії пов'язані з використанням квартири АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду по даній справі законної сили та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову в цій частині.
В іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: