Провадження № 22ц/790/3462/15
Справа № 640/23161/14-ц Головуючий 1 інстанції: Золотарьова Л.І.
Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.
25 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів: - Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.,
при секретарі - Стрельченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики,-
У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 22.04.2014 року між ним та відповідачкою було укладено договір позики, за яким останній надано кошти у розмірі 72000 грн. зі строком повернення позики не пізніше 02.05.2014 року. Однак у встановлений строк борг не повернуто. У зв'язку з простроченням заборгованості нараховані 231000грн. - проценти за 214 днів прострочки.
Просив стягнути з відповідачки грошові кошти за договором позики від 22 квітня 2014 року у розмірі 303120 грн., та судовий збір 3031,20 грн.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача визнав вимоги в частині стягнення суми позики 72000 грн., вимоги щодо нарахування суми відсотків не визнав.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 суму позики у розмірі 72000 грн., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 22320 грн. та судовий збір у розмірі 970,83 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у суду не було підстав для зменшення розміру стягнутих відсотків.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що укладеним між сторонами договором передбачене обмеження стягнення відсотків.
Вказаний висновок суду судова колегія апеляційного суду вважає вірним.
Встановлено, що 22.04.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики, згідно з яким остання отримала кошти в сумі 72000 грн. зі строком повернення позики не пізніше 02.05.2014 року. ( а.с. 32 ).
Факт підписання договору сторонами не оспорюється.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять раз перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
Договором встановлено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики по одній з фіксованих процентних ставок: 1,5% у календарний день за період, за який проценти не були сплачені достроково, або 1% за 30 календарних днів.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Доказів на підтвердження повернення коштів за договором позичальницею не надано, в зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з неї суму боргу в розмірі 72000 грн. та проценти в сумі 22320 грн.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та судовому засіданні апеляційної інстанції на необхідність стягнути з відповідачки заборгованість за процентами в сумі 231000 грн. з розрахунку 1,5% в день за строк 214 днів, виходячи з суми позики 72000 грн., оскільки суд першої інстанції невірно тлумачив умови договору, судовою колегією не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Укладеним між сторонами 22.04.2014 року договором передбачено, що заборгованість при сплаті процентів не повинна перевищувати більше 31% від суми позики, тобто у будь-якому разі сума процентів не повинна бути більшою за 22320 грн.
При цьому суд першої інстанції ніяким чином не тлумачив умови договору, оскільки з такими вимогами ніхто не звертався і для цього немає необхідності - умова щодо обмеження процентів прямо передбачена договором ( а.с. 32 ).
Суд розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційних скарг висновків не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді