Справа № 640/15153/14-ц Головуючий І інстанції - Ніколаєнко І.В.
Провадження: 22-ц/790/2596/15 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.
Категорія: договірні
21 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Бездітка В.М.,
суддів - Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря - Сашко Я.С.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» про стягнення суми грошових вкладів та визнання договорів закінченими, -
встановила:
У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 19.05.2014 року між ПАТ «КБ «Південкомбанк»та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № 870Д-61Ф, відповідно до умов якого банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 32700 дол. США на строк 92 днів, зі строком повернення вкладу 19.08.2014 року.
Зазначав, що 20.05.2014 року між ним та ПАТ «КБ «Південкомбанк»укладено договір банківського вкладу № 872Д-61Ф, відповідно до умов якого банк приймає на депозитний вклад грошові кошти в сумі 864 дол. США на строк 92 днів зі строком повернення вкладу 20.08.2014 року.
Вказував, що 25.07.2014 року ним було подано дві заяви про дострокове повернення йому сум грошових вкладів в строк 30.07.2014 року, проте зазначені вимоги відповідачем виконано не було.
Крім того, посилався на те, що 17.10.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» було здійснено виплату коштів вкладникам ПАТ «КБ «Південкомбанк»та йому було виплачено частину грошового вкладу в розмірі 200000 грн., в зв'язку з чим основна сума заборгованості за вкладами становить 240556,74 грн., 0,5 % річних за фактичний строк знаходження коштів на вкладних рахунках за період з 19.05.2014 року по 16.12.2014 року - 1305, 43 грн.
Зазначав, що йому було заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої з 30.07.2014 року по 16.12.2014 року становить 37390,22 грн., а також ним було упущено вигоду в розмірі 134535,36 грн.
Просив стягнути з ПАТ «КБ «Південкомбанк»на свою користь основну заборгованість за договором банківського вкладу № 870Д-61Ф від 19.05.2014 року та № 872Д-61Ф від 20.05.2014 року в розмірі 15442,56 дол. США, що еквівалентно 240556,74 грн.; проценти за користуванням вкладами за договорами банківських вкладів № 870Д-61Ф від 19.05.2014 року та № 872Д-61Ф від 20.05.2014 року в розмірі 0,5 річних за фактичний строк знаходження коштів на вкладних рахунках - 1305,43 грн.; матеріальну шкоду за користування грошовими коштами в розмірі 37390,22 грн.; упущену вигоду в розмірі 134535,36 грн.; визнати договори банківських вкладів № 870Д-61Ф від 19.05.2014 року та № 872Д-61Ф від 20.05.2014 року - закінченими.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КБ «Південкомбанк» на користь ОСОБА_1 суми неповернених грошових вкладів в загальному розмірі 15442,56 дол. США, що еквівалентно 240556,74 грн., процент за користування вкладами в розмірі 0,5 % річних за фактичний строк знаходження коштів на вкладних рахунках в сумі 1305,43 грн., матеріальну шкоду за користування грошовими коштами в розмірі 37390,22 грн. Визнано договори банківських вкладів № 870Д-61Ф від 19.05.2014 року та № 872Д-61Ф від 20.05.2014 року - закінченими. Стягнуто з ПАТ «КБ «Південкомбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 3654 грн. В іншій частині - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «КБ «Південкомбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Судом не враховано, що норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація або розпочато процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Вважає, що судом не повно з'ясовано обставини справи та не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що 19 травня 2014 року між ПАТ «КБ «Південкомбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу №870Д-61Ф, відповідно до умов якого банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 32700 дол. США на строк 92 днів, зі строком повернення вкладу 19.08.2014 року.
20.05.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Південкомбанк»укладено договір банківського вкладу № 872Д-61Ф, відповідно до умов якого банк приймає на депозитний вклад грошові кошти в сумі 864 дол. США на строк 92 днів зі строком повернення вкладу 20.08.2014 року.
25.07.2014 року позивач подав дві заяви про дострокове повернення йому сум грошових вкладів в строк 30.07.2014 року, проте зазначені вимоги відповідачем виконано не було.
17.10.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» виплатив позивачу частину грошового вкладу в розмірі 200000 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов договорів банківського вкладу №870Д-61Ф від 19 травня 2014 року; №872Д- 61Ф від 20 травня 2014 року відповідач не повернув банківський вклад на вимогу позивача у сумі та у строки, передбачені договорами та прийшов до висновку про стягнення з ПАТ «КБ «Південкомбанк» на користь ОСОБА_1 суми основної заборгованості за вкладами у сумі 240556,74 грн. та 0,5 % річних за фактичний строк знаходження коштів на вкладних рахунках за період з 19.05.2014 року по 16.12.2014 року - 1305, 43 грн.
Крім того, суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди за користування грошовими коштами та 3 % річних в розмірі 37390,22 грн., про визнання договорів банківських вкладів № 870Д-61Ф від 19.05.2014 року та № 872Д-61Ф від 20.05.2014 року закінченими також підлягають задоволенню.
А вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди не підлягають задоволенню, оскільки базуються на розрахунку різниці курсів валют, що було враховано при стягненні заборгованості по договорам банківського вкладу, позивачем не надано відповідних доказів упущеної вигоди, а обґрунтування вимог лише умовними припущеннями не може бути підставою для задоволення позову.
Колегія суддів з такими висновками рішення суду не погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2014 р. Національним банком України винесена Постанова № 598 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПAT «КБ «Південкомбанк» /а.с. 42/.
26.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 101 «Про початок ліквідації ПAT «КБ «Південкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, згідно з яким розпочато ліквідацію ПAT «КБ «Південкомбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 26.09.2014 року та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПAT «КБ «Південкомбанк» строком на 1 рік з 26.09.2014 р. по 26.09.2015 р. включно /а.с. 43/.
Так, відповідно до п.п.1,3, 5 ч. 5 ст. 36 цього Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього ж Закону визначено, що дане обмеження не поширюється на зобов'язання щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.
Також п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду, яка виконує функції з ліквідації банку, припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
4 черга) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.
17 жовтня 2014 року позивачу виплачено ФГВФО відшкодування за вкладами в ПAT «КБ «Південкомбанк» в сумі 200 000 грн., яке гарантувалося ФГВФО.
В період здійснення ліквідаційної процедури ПАТ «КБ «Південкомбанк» задоволення вимог позивача має здійснюватися у порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Задоволення позовних вимог є фактично погашенням вимог кредитора позачергово в порушення порядку ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
У зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Південкомбанк» з 26.05.2014 року, та з огляду на вищенаведені норми закону, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача процентів у розмірі 0,5% річних, 3% річних, матеріальної шкоди за користування грошовими коштами.
Крім того, судом, задоволено вимоги позивача щодо визнання договорів № 870Д-61Ф від 19.05.2014 р. та 872Д-61Ф від 20.05.2014 р. закінченими, проте таке рішення суду суперечить ч. 2 ст.16 ЦК України, яка визначає способи захисту цивільних прав та інтересів судом, а такого способу захисту права особи, як визнання договору закінченим, ЦК України не передбачено.
Щодо стягнення з відповідача на користь держави судового збору, судом не враховано, що відповідно до ст. 38 ч. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та згідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку від сплати судового збору звільняється.
Рішення в частині відмови у задоволенні позову також підлягає скасуванню. Оскільки відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення коштів, то саме з цих підстав і належить відмовити у позові, а не з підстав ненадання належних розрахунків.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. У позові ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий -
Судді -