Справа № 636 / 2121 / 15-а
№ 2-а / 636 / 96 / 2015
02 червня 2015 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Ковригіна О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Фатєєвої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 2 взводу РДПС ДАІ з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області Кашина Тимура В'ячеславовича про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ІДПС РДПС ДАІ з обслуговування м. Харкова ГУМВСУ в Харківській області Кашина Т.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 221647 від 26.04.2015 року та закриття справи, посилаючись на те, що 26.04.2015 року він рухався автомобілем НОМЕР_1 по пр-ту Московському в м. Харкові де був зупинений інспектором ДПС, який склав протокол і виніс постанову про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., за те, що як нібито він рухався зі швидкістю 86 км/год., перевищив тим самим швидкість руху встановлену п.12.4 ПДР на 26 км., проти чого останній заперечує.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність в якій він свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В поданому позові вказав, що з його боку ніяких порушень правил дорожнього руху не було, про що він дав пояснення інспектору ДПС, крім того при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Усні клопотання позивача під час розгляду адміністративної справи залишились поза увагою інспектора ДПС, чим були порушені вимоги п.2.9 наказу МВСУ № 77 від 26.02.2009 року, ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Також поштою він отримав лише постанову у справі про адміністративне правопорушення, другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручено, що свідчить про порушення ст. 254 КУпАП. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушені, тому з постановою в справі про адміністративне правопорушення він незгоден, постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсності, при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення відповідач ніяк не відреагував на його пояснення та клопотання.
З зазначених підстав позивач просить скасувати постанову серії ПС2 № 221647 від 26.04.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи у його відсутності не надав, заперечень проти позову від останнього не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним причини не прибуття розгляд справи не відкладеться і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідив наявні у справі докази, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи із з місту ст. 3 та пункту 2 частини 1 ст. 17 КАС України, відносини що склалися між сторонами є публічно - правовими.
Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тобто відповідач повинен довести суду правомірність складання вищезазначеної постанови, таким чином відповідачем не виконано обов'язку, покладеного на нього законом.
При цьому, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було
вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його
вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем не надано до суду доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи, та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач.
Крім того, з матеріалів справи вбачається порушення відповідачем порядку фіксування адміністративного правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В протоколі від 26.04.2015 року по справі про адміністративне правопорушення не вказано яким саме приладом проводилось вимірюванні швидкості, а тому суд не мав можливості з'ясувати, в якому режимі працював прилад, коли в останнє проходив перевірку, чи сертифікований він в Україні, та взагалі чи входить він до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, що є порушенням п.п. 1, 2 наказу № 33 МВС України від 01.03.2010 року, п.19.2 наказу № 111 МВС України від 27.03.2009 року.
Отже, матеріали справи не містять доказів правопорушення з боку позивача, який у свою чергу, будь яке порушення зі свого боку заперечує та надав докази своєї невинуватості. Навпаки, заперечень зі сторони суб'єкта владних повноважень відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України до суду не надано.
Відповідно до положення ч.3 ст.62 Конституції України, «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
У відповідності п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З зазначених підстав, суд скасовує постанову серія ПС2 № 221647 від 26.04.2015 року в справі про адміністративне правопорушення, про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України, за відсутністю в його діях зазначеного складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як таких, що знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6-9, 10-12, 17, 41, ч.2 ст.71, 104, 107, 128, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 256, 268, 287, 288, 289, 292, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС 2 взводу РДПС ДАІ з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області Кашина Тимура В'ячеславовича про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 221647 від 26.04.2015, винесену інспектором ДПС 2 взводу РДПС ДАІ з обслуговування м. Харкова ГУМВС України в Харківській області Кашиним Т.В., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя -