Справа № 405/1132/12
Провадження № 1/172/7/13
07.02.2013 року Васильківський районий суд Дніпропетровскої області в складі:
судді -Порох К.Г.
при секретареві - Голубенко Т.В.
за участю представника потерпілого ОСОБА_1,
підсудної ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Васильківка кримінальну справу за обвинуваченням - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Михайлівни Олександрівського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, заміжньої, пенсіонерки, працюючої поштаркою Васильківського відділення центру поштового зв'язку №3 Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта», мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
02 червня 2012 року, близько 19.45 години, в с. Васильківка біля будинку №20 по вул. Молодіжній Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_2, на грунті неприязнених відносин схопила за вухо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, а потім ударила рукою по голові, заподіявши тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичного експерта №267-118-2012р Е у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забію м'яких тканин обличчя та правої вушної мушлі, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_2 свою провину визнала частково, що взяла за вухо потерпілого, пояснила, що 02 червня 2012 року її онука Настя з подругами гралася біля двору по вул. Молодіжній, 13, до них підбіг ОСОБА_4 з рогаткою і жорстоко вдарив по потилиці, а сам втік. Вона пішла до батьків малолітнього, однак вони до неї не вийшли. Пізніше, почувши крик, вона вийшла з дому і з'ясувала, що малолітній ОСОБА_4 кидав камінці по подругам онуки ОСОБА_5 та вцілив у голову одній з них. У відповідь вона схопила малолітнього ОСОБА_4 за вухо і запитала навіщо він таке робить, а потім за руку повела його до батьків. З двору вийшла старша сестра хлопця і вона їй розповіла, що сталося, попередила, щоб його не випускали на вулицю, якщо малий не вміє гратися з іншими дітьми. Увечері батьки малолітнього приходили до неї додому і хотіли її побити.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою скаргу приватного обвинувачення відносно ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі. Пояснила, що діти гралися біля двору, а ОСОБА_2 схватила сина за вухо і вдарила п'ятирнею по щоці. ОСОБА_5 в той день навіть не гралася з дітьми, були інші дівчатка.
Малолітній потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що учиться в першому класі, в той день гуляли з хлопцями і дівчатками на вулиці, він стрельнув з рогатки, однак не влучив. Потім вийшла бабуся (ОСОБА_2.) вдарила його по щоці і взяла за вухо.
Вина підсудної ОСОБА_2.у вчиненні протиправних дій щодо малолітнього ОСОБА_4 підтверджується сукупністю доказів досліджених в суді: висновком судово-медичного експерта №267-118-2012р Е згідно з яким у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забію м'яких тканин обличчя та правої вушної мушлі, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Забій м"яких тканин обличчя та правої вушної мушлі, тілесні ушкодження, що виявлені у потерпілого, утворились від дії тупого твердого предмету(предметів/або при ударі об такий/такі/ можливо в строки та при обставинах на які вказує потерпілий, тобто 02 червня 2012року ( а.с.34-35).
Характер і локалізація тілесних ушкоджень, виявлених в ході судово-медичної експертизи, узгоджуються з механізмом їх утворення, повідомленим потерпілим, що свідчить про достовірність його показань, суд приймає їх до уваги при постановленні вироку у справі, оскільки вони не викликають сумнівів, є послідовні, детальні, відповідають фактичним обставинам справи.
Заява підсудної ОСОБА_2 про те, що висновок судово-медичного обстеження потерпілого не може бути доказом у справі, оскільки подія мала місце 02 червня 2012року, а огляд проведений 05 червня 2012року, не може бути взята судом до уваги, так як спростовується дослідженними у суді Висновком фахівця №118, в якому в Розділі "Досліднька частина" зазначено " При огляді 02.06.2012року права вушна мушля відстовбурчена, набрякла, шкіра на ній з синюшним відтінком, в ділянці лівої щоки шкіра почервоніла" ( а.с.5).
Суд критично оцінює показання підсудної в частині того, що вона не била малолітнього по голові, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами в суді, а саме, показаннями потерпілого про завдання йому удару, висновком експерта про наявність тілесних ушкоджень на щоці та вушній мушлі потерпілого. Позицію ОСОБА_2 суд розцінює як спосіб захисту від пред"явленого обвинувачення та бажання уникнути кримінальної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, її діяння слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до невеликої тяжкості, обставинами, які пом'якшують покарання, суд вважає розкаяння підсудної у вчиненому діянні, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої особи, дані про особу підсудної, яка за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, вчинила злочин вперше, є пенсіонеркою.
З урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи підсудної, яка є пенсіонеркою, суд вважає доцільним призначити їй покарання у виді штрафу у межах мінімальної санкції ч.1 ст.125 КК України, що буде необхідним та достатнім для її виправлення, та попередження вчинення нових злочинів.
Представником потерпілого ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 38грн.50коп. за проведення судово-медичного обстеження її сина ОСОБА_4 та моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.
З урахуванням сутності позовних вимог, ступеню моральних страждань, перенесених потерпілим, тяжкості заподіяної йому травми, доведеності позовних вимог, суд вважає необхідним в порядку ст.1166,1167 ЦК України задовольнити вимоги про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі, в частині моральної шкоди - частково, в сумі 300 гривень, оскільки протиправні дії ОСОБА_2 були викликані дитячи пустощами ОСОБА_4, що межують з діями, що можуть завдати шкоди здоров"ю інших .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (1960 р.), суд
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі тридцяти неоподаковуваних міеімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених витрат на судово-медичне обстеження 38грн.50коп. та 300грн. на відшкодування моральної шкоди - та 300грн., у решті позову відмовити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .
Суддя: