27 травня 2015 року справа № 823/1054/15
12 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шоколенко Т.М.,
представника позивача - не прибув,
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
27.04.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) про стягнення зі ОСОБА_1 (далі-відповідач) до бюджету через позивача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 1748,16грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.
Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не прибув, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач подав контролюючому органу (відповідачу) декларацію від 11.02.2014 про майновий стан і доходи за 2013 рік, якою самостійно визначив до сплати в бюджет суму 7645,70грн.
П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України є податковим боргом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаною декларацією, є податковим боргом відповідача.
Відповідно до підп.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб нарахована пеня в розмірі 1748грн. 46коп. за період з 01.08.2014 до 23.03.2015. Крім того, відповідач частково сплатив заборгованість із вказаного податку в сумі 7646,00грн. Отже, заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб станом на час розгляду справи становить 1748грн. 16коп., що відображено в даних зворотного боку облікової картки.
Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 17.12.2014 №617-25 на суму 7645,70грн. В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.
П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1748грн. 16коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги стягнути податковий борг з відповідача через орган податкової служби (через позивача), суд взяв до уваги таке.
Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Тому, зазначений позивачем спосіб виконання рішення не відповідає вищевказаній нормі ПК України, а отже в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254-256 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1748грн. 16коп. (одна тисяча сімсот сорок вісім гривень 16коп.) відповідно до декларації від 11.02.2014 про майновий стан і доходи за 2013 рік.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
3. Копію постанови направити сторонам.
Суддя А.М. Бабич