Справа: № 826/2022/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
19 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "12" березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва до Державної установи "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України" про стягнення заборгованості,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "12" березня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовим рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 12.03.2015 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "12" березня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва здійснені фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам Інституту. Позивачем направлено Інституту повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за жовтень-грудень 2014 року на загальну суму 7 290,96 грн. Копії вказаних повідомлень наявні в матеріалах справи. У встановлені строки відповідачем не відшкодовані позивачу вказані кошти на виплату різниці між сумами пенсій.
Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015 року в задоволені позову було відмовлено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, відповідно до абз. 1 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Відповідно до статті 24 Закону № 1977 пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою КМУ № 372 від 24.03.2004 року. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. З матеріалів справи вбачється, що згідно п.1.5 Статуту Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 15.08.2008 № 513, Інститут є неприбутковою державною бюджетною науковою установою з правами юридичної особи. Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію Серія А01 №219168, довідкою з ЄДРПОУ АБ № 619412 відповідач є державною організацією. Також, згідно наявної в матеріалах справи довідки Національної академії наук України від 03.03.2014 № 12/403-8 Інститут є державною науково-дослідною установою, яка фінансується повністю з Державного бюджету України за кодами програмної класифікації видатків та кодами економічної класифікації відповідно до кошторису, затвердженого НАН України. Таким чином, враховуючи наведені обставини та положення законодавства, вбачається, що Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» є неприбутковою державною бюджетною установою, яка повністю фінансується з державного бюджету України, у зв'язку із чим відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 24 цього Закону повинно здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету. Відтак, у позивача відсутні належні правові підстави для нарахування та надсилання відповідачу повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "12" березня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "12" березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С