Ухвала від 26.05.2015 по справі 362/2533/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 362/2533/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Марчук О.Л. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суд Київської області від 01 квітня 2015 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про скасування рішення, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про скасування рішення, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії.

20 березня 2015 року представник Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням строків звернення позивача до суду.

Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2015 року позовні вимоги залишено без розгляду.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, а отже подана ним позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та із позовної заяви, позивач просить скасувати рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області від 20.03.2014 року, поновити позивача на посаді Гвоздівського сільського голови Васильківського району Київської області та стягнути з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З даним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції 03 червня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина третя статті 99 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Проте, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що рішення Гвоздійської сільської ради Васильківського району від 20 березня 2014 року, відповідно до якого було достроково припинено повноваження Гвоздівського сільського голови ОСОБА_2, позивачу вручено в установленому законом порядку після його прийняття не було, а отже вважати, що останній достовірно знав про його звільнення із займаної посади, суд не має правових підстав.

Зазначене рішення позивач отримав по пошті 23 травня 2014 року.

Посилання відповідача на протокол засідання 23 сесії Гвоздівської сільської ради від 20 березня 2014 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 був присутній на сесії та надавав певні пояснення, як на доказ того, що останній знав про рішення щодо дострокового припинення його повноважень, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки в даному протоколі відсутні дані про те, що саме під час прийняття такого рішення позивач був присутній на сесії.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження та наказу, про поновлення на посаді, позивач послався на ту обставину, що рішення про його звільнення є незаконним, порушує його права та інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне перевірити, чи узгоджується воно з нормами міжнародного права та чи не буде у даному випадку порушено право особи на судовий захист.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, виходячи з норм чинної Конституції України, а також з норм Міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовних вимог позивача без розгляду унеможливить доступ останнього до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи та прийняття відповідного рішення щодо законності звільнення з роботи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2015 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстав для прийняття рішення судом апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку звернення до суду, призначення справи до слухання, як те просив в апеляційній скарзі позивач, колегія суддів не вбачає, оскільки питання призначення справи до слухання відноситься до компетенції суду першої інстанції. Крім того, у даному випадку лише суд першої інстанції може вирішити питання про поновлення строку звернення до суду під час розгляду справи, так як у справі судом було відкрито провадження та у судовому засіданні прийнято ухвалу про залишення позовних вимог без розгляду.

Відповідно до ст. 199,204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. 160,195,199,204,212 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2015 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про скасування рішення, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню у подальшому не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 27 травня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Попередній документ
44429362
Наступний документ
44429365
Інформація про рішення:
№ рішення: 44429363
№ справи: 362/2533/14-а
Дата рішення: 26.05.2015
Дата публікації: 02.06.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: