номер провадження справи 35/37/15
21.05.2015 Справа № 908/1607/15-г
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від прокуратури - Лєскіна І.Є., посвідч.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Прокурора м. Маріуполя, м. Маріуполь в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м Маріуполь
про стягнення 3666,00 грн., розірвання договору №11 від 22.09.2011р. та демонтування конструкцій зовнішньої реклами
12.03.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Виконавчий комітет Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3666,00 грн., розірвання договору №11 від 22.09.2011р. та демонтування конструкцій зовнішньої реклами.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що 22.09.2011р. Виконавчий комітет Маріупольської міської ради уклав з ФОВ ОСОБА_2 договір № 11 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів. Відповідно до п. 3.2. договору розмір плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, наданих у користування розповсюджувачу становить 458,25 грн. на місяць. Загальна сума договору за п'ять років становить 27495,00 грн. Пунктом 3.5. договору передбачено, що внесення плати розповсюджувачем здійснюється у наступному порядку: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладення договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року в розмірі 3 666,00 грн. Прокурор зазначає, що оскільки відповідачем не був дотриманий порядок розрахунків за користування місцями розміщення зовнішньої реклами, що свідчить про істотне порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договірних зобов'язань та порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, ст.ст. 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, п. 4.2. договору, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку. Пунктом 4.1 договору встановлено, що у випадку припинення договору розповсюджувач зобов'язаний за власний рахунок демонтувати спеціальні конструкції. Прокурор просить суд стягнути з відповідача 3666,00 грн. заборгованості, розірвати договір № 11 від 22.09.2011р. та зобов'язати відповідача демонтувати конструкції зовнішньої реклами.
12.03.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 16.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1607/15-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/37/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.04.2015 о/об 11 год. 30 хв.
07.04.2015р. через канцелярію господарського суду позивачем надані пояснення по справі, в яких останній підтримує позовні вимоги прокурора та просить стягнути з відповідача 3666,00 грн. заборгованості, розірвати договір № 11 від 22.09.2011р. та зобов'язати відповідача демонтувати конструкції зовнішньої реклами. Також позивачем надано клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача. Крім того, позивачем надані документи для долучення до матеріалів справи.
В судове засідання 21.04.2015р. відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.03.2015р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
В судове засідання 21.04.2015р. представник позивача не з'явився.
В судовому засіданні 21.04.2015р. прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень по справі.
Ухвалою суду від 21.04.2015р. клопотання прокурора задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 21.05.2015р.
12.05.2015р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 21.05.2015р. прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача 3666,00 грн., розірвати договір №11 від 22.09.2011р. та демонтувати конструкцію зовнішньої реклами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Відповідач вимоги ухвал суду від 16.03.2015р. та від 21.04.2015р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, двічі повноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
На адресу, яка відома суду - 87510 АДРЕСА_1, направлялися - ухвала про порушення провадження у справі від 16.03.2015р. та ухвала від 21.04.2015р. про відкладення розгляду справи, які станом на день розгляду справи на адресу суду не поверталися.
Про те, що відповідач знаходиться саме за вказаною адресою, свідчить наявна в матеріалах справи, копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1607/15 відповідач повідомлений належним чином.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, а тому суд вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
За заявою прокурора справа слухається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 21.05.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, документи, надані додатково, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлено наступне.
21.09.2011 р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення №271/3 «Про продовження терміну дії дозволу фізичним та юридичним особам на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами», відповідно до якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 продовжено термін дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя.
22.09.2011р. між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (далі - виконком) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - розповсюджувач) укладено договір №11.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.09.2011 № 271/3 «Про продовження терміну дії дозволу фізичним та юридичним особам на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами», виконком надає розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.2 договору, місця розташування рекламних засобів, які надаються виконкомом в тимчасове платне користування розповсюджувачу, зазначені в Додатку 1, який є невід'ємною частиною до цього Договору та розміщені за адресами:
-пр. Перемоги, 98 (сіті-лайти розміром 1,2x1,8м);
-пр. Перемоги, 100 (сіті-лайти розміром 1,2x1,8м);
-пр. Перемоги, 113 (сіті-лайти розміром 1,2x1,8м);
-перехрестя пр. Перемоги та вул. 130 Таганрозької дивізії (сітілайти розміром 1,2x1,8м) - 2 одиниці;
Згідно п. 1.3 договору, місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.
Місця розташування рекламних засобів надаються розповсюджувачу виключно для
розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради (п. 1.4 договору).
Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п. 1.5 договору).
Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийняті розповсюджувачем з моменту укладання цього договору (п. 1.6 договору)
Відповідно до п.3.2. договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, наданих у користування розповсюджувачу становить 458,25 грн. на місяць.
Згідно з додатком № 2 до договору, який є невід'ємною частиною договору, загальна сума розміру щомісячної плати до міського бюджету за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами становить 458,25 грн.; розмір оплати за рік складає 5499 грн., а загальна сума договору за п'ять років становить 27495,00 грн.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що внесення плати розповсюджувачем здійснюється у наступному порядку: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладення договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.
Пунктом 3.9 договору сторони погодили, що плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів вноситься розповсюджувачем незалежно від факту встановлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
Виходячи з вищенаведеного, відповідач мав вносити оплату за користування комунальним майном за період з серпня 2015р. по березень 2015р. наступним чином:
за серпень 2014р. до 10.07.2014р. в сумі 458,25 грн.,
за вересень 2014р. до 10.08.2014р. в сумі 458,25 грн.,
за жовтень 2014р. до 10.09.2014р. в сумі 458,25 грн.,
за листопад 2014р. до 10.10.2014р. в сумі 458,25 грн.,
за грудень 2014р. до 10.11.2014р. в сумі 458,25 грн.,
за січень 2015р. до 10.12.2014р. в сумі 458,25 грн.,
за лютий 2015р. до 10.01.2015р. в сумі 458,25 грн.,
за березень 2015р. до 10.02.2015р. в сумі 458,25 грн.
Разом з цим, як вбачається за матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за період з 10.07.2014р. по 10.02.2015р. у розмірі 3666 грн.
Пунктами 5.1 - 5.4 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами. У випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, договір дії протягом строку, на який видано відповідних дозвіл, але не більше 5 років.
На день розгляду справи, договір № 11 від 22.09.2011р. не припинив свої дію та є чинним.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
09.02.2015р., вих. № 197 на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради рекомендованою кореспонденцією була надіслана претензія № 19, з вимогою ліквідувати заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, яка станом на 01.01.2015р. дорівнює 2749,50 грн., що підтверджується квитанціями поштового відправлення.
Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що воно розраховувала при укладені договору.
При укладені договору Виконавчий комітет Маріупольської міської ради розраховував на те, що до міського бюджету м. Маріуполя буде систематично і в повному обсязі надходити плата за користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
Проте, матеріали справи містять претензії № 7 від 10.04.2012р., № 12 від 12.04.2012р. №45, № 44 від 05.07.2013р., № 31 від 14.08.2014р., № 19 від 09.02.2015р. в яких позивач вимагає від відповідача погашення заборгованості, виходячи з чого суд приходить до висновку, що відповідачем систематично порушувалися умови договору щодо своєчасної оплати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що є підставою для дострокового розірвання договору.
Пунктом 7.2.2. договору сторони домовились, що дострокове розірвання договору за ініціативою виконаному може мати місце, якщо розповсюджувач несвоєчасно або не в повному обсязі вносить плату за користування місцями розташування рекламних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Пунктом 7.4 договору № 11 від 22.09.2011р. встановлено, що за наявністю підстав, передбачених п. 7.2 цього договору, виконком одночасно з вимогою про розірвання договору може вимагати від розповсюджувача демонтування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами і повернення місць розташування рекламних засобів, наданих в користування останньому.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач за період з 10.07.2014р. по 10.02.2015р. має заборгованість у розмірі 3666 грн., внесення оплати за договором № 11 від 22.11.2011р. протягом дії договору відбувається несвоєчасно та не в повному обсязі, тобто відповідачем систематично порушуються умови договору, а також враховуючи, що відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, позовні вимоги не заперечив, то вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 3666,00 грн. заборгованості, розірвання договору №11 від 22.09.2011р. та демонтування конструкції зовнішньої реклами є законними, обґрунтованими та документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що позов подавався прокурором, який звільнений від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 1827 грн. та за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 2436 грн., а всього - 4263 грн. стягується з відповідача в доход бюджету.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 87510 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (міський бюджет м. Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ (37989721) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 12.09.2011р. №11 у розмірі 3 666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. за період з серпня 2014р. по лютий 2015р. Видати наказ.
Договір від 22.09.2011р. №11, укладений між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - розірвати.
3обов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2, 87510 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні сіті-лайти, за адресами:
пр. Перемоги, 98 (сіті-лайти розміром 1,2x1,8м);
пр. перемоги, 100 (сіті-лайти розміром 1,2x1,8м);
пр. Перемоги, 113 (сіті-лайти розміром 1,2x1,8м);
перехрестя пр. Перемоги та вул. 130 Таганрозької дивізії (сіті-лайти
розміром 1,2x1,8м) - 2 одиниці. Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 87510 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувач УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО 813015,ЄДРПОУ 38025409, рахунок № 31215206783007, код бюджетної класифікації 22030001 символ звітності банку - 206) судовий збір в розмірі 4263 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.05.2015р.
Суддя О.А. Топчій.