30.04.2015 Справа № 907/171/15
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Чинадієво Мукачівського району
до відповідача Чинадієвської селищної ради, смт. Чинадієво Мукачівського району
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Акціонерний промислово - інвестиційний банк", м. Київ
про розірвання договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року
Суддя Бобрик Г.Й.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, смт. Чинадієво Мукачівського району звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про розірвання договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за період дії вищезгаданого Договору та виконання зобов'язань по його оплаті, дохід у позивача значно зменшився, що обумовлено економічною кризою та іншими незалежними від сторін договору зовнішньо - економічними факторами, на які ні позивач, ні відповідач не розраховували при укладенні договору і не могли передбачити їх настання, і якби була можливість передбачити такі обставини, на що вказує ч. 2 ст. 652 ЦК України, позивач, як сторона договору не уклала б вказаний договір або уклала б на інших умовах. Ні в тексті договору, ні в його суті не передбачено, що ризик зміни істотних обставин несе заінтересована сторона. При цьому позивач покликається на ст. ст. 651, 652 ЦК України.
За клопотанням позивача та ПАТ "Акціонерний промислово - інвестиційний банк" господарський суд, ухвалою від 04.03.2015 року, відповідно до ст. 27 ГПК України, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Акціонерний промислово - інвестиційний банк", м. Київ.
Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор письмовою заявою повідомив суд про свою участь у вже порушеній справі.
Позивач у судове засідання 29.04.2015 року не направив уповноваженого представника та не надав на вимогу суду доказів порушення умов спірного договору відповідачем (ч.2 ст. 651 ЦК України) та доказів настання змін істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного Договору купівлі - продажу від 26.06.2006 року.
Від позивача на адресу суду надійшло 20.04.2015 року клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін, яке судом відхилено у зв'язку із закінченням встановленого строку вирішення спору.
Клопотання позивача від 20.04.2015 року про скликання колегії суддів для розгляду даної справи, судом відхилено, як таке, що не відповідає приписам ст. 2-1 та 4-6 ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою представника відповідача та прокурора, суд оголошував перерву до 30.04.2015 року до 10:00 для можливого врегулювання спору в позасудовому порядку.
Представник відповідача проти позову заперечує повністю, вважає його незаконним та необґрунтованим. У письмовому відзиві та позов відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві покликається на ст. ст. 651, 652 ЦК України, які передбачають різні підстави для розірвання договору. Зокрема ч. З ст. 652 ЦК України та частинами 4, 5 ст. 653 ЦК України передбачені різні правові наслідки розірвання договору в залежності від підстав для його розірвання. Позивач фактично, за наявних позовних вимог, при вирішенні спору покладається на розсуд суду щодо вибору підстави для вирішення спору, що є підставою для відмови у позові.
Позивачем не надано жодного належного доказу істотного порушення договору відповідачем - Чинадіївською селищною радою та наявності шкоди у позивача, завданої цим порушенням.
За умовою, передбаченою п. 4.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року право власності на придбану земельну ділянку виникає у покупця після перерахунку першої суми, вказаної в п. 2.2. та одержання ним державного акту на право власності на землю та його державної реєстрації.
Таким чином, позивач набув права власності на земельну ділянку, яка є предметом договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року, сплативши 30 % її вартості та отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку.
Відповідачем - Чинадіївською селищною радою були виконані обов'язки за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року, земельна ділянка була передана у власність позивача, таким чином, відповідачем дотримані істотні умови договору.
Однак, саме позивач вже протягом тривалого часу порушує умови договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року щодо своєчасної оплати вартості земельної ділянки.
За даними Чинадіївської селищної ради - дебіторська заборгованість за покупцем - ФОП ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року за період з січня 2010 року по серпень 2013 року включно становить 477 645,46 грн., згідно рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2013 року у справі № 5008/1093/2012 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.11.2013 року у справі № 907/816/13.
Окрім дебіторської заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року в розмірі 649 285,90 грн. за період з січня 2010 року по лютий 2015 року, ФОП ОСОБА_1 має сплатити до 20 грудня 2021 року Чинадіївській селищній раді суму в розмірі 781 917,80 грн.
Статтею 652 Цивільного кодексу України, на яку позивач також посилається в обґрунтування позовних вимог, врегульовано порядок розірвання договору з підстави істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. При цьому зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено: якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що сторони в досудовому порядку не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання.
Необхідно зазначити, що згідно ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу. Згідно вимог п. 2.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року кошти сплачуються відповідачем у такі строки: 30% - 716 406,67 грн. в місячний термін після підписання угоди, а решта суми - шляхом розстрочки по 114 427,00 грн. до 20 грудня 2007 року - 2021 року з помісячною розбивкою та сплатою по 9 535,58 грн. Таким чином, на правовідносини сторін за даним договором поширюються норми законодавства, які регулюють продаж товару в кредит.
Зміна економічної ситуації та факт коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти є комерційним ризиком позичальника, а тому не можуть бути підставами для невиконання зобов'язань за кредитним договором або для його розірвання.
Посилання позивача на наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, внаслідок девальвації національної валюти, є абсолютно безпідставним, оскільки вартість земельної ділянки встановлена договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року станом на 2006 рік в гривнях та підлягає оплаті позивачем з розстроченням платежу до 20 грудня 2021 року без індексації згідно умов договору купівлі-продажу.
Крім того, посилання позивача на зменшення його доходу суперечить вимогам ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника коштів не вважається випадком та не звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання.
Твердження позивача про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем укладався договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року з метою набути право власності на земельну ділянку загальною площею 9, 3064 га, на якій згідно п. 1.7. договору розташована будівля та споруди, а саме: майновий комплекс загальною площею 4553,9 кв.м., який знаходиться за адресою: смт. Чинадієво, вул. Перемоги, 1 та належить позивачу на праві власності. Позивач набув право власності на земельну ділянку, сплативши лише 30 % її вартості згідно вимоги п. 4.1. договору купівлі-продажу.
В подальшому вищезазначене нерухоме майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 9,3064 га, яка знаходиться за адресою: смт. Чинадієво, вул. Перемоги,1 та комплекс загальною площею 4553,9 кв.м., який знаходиться за адресою: смт. Чинадієво, вул. Перемоги, 1 на даній земельній ділянці, були передані в іпотеку шляхом укладення іпотечного договору від 26.12.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 57, для забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 2391 від 26.11.2007 року в розмірі З 905 904,44 доларів США (що за курсом НБУ станом на 24.12.2010 року складає 31 104 670,01 грн.), укладеним позивачем з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
Таким чином, зважаючи на вищеперераховані обставини, позивач отримав все те, на що розраховував при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року, а саме: отримав у власність земельну ділянку загальною площею 9,3064 га, на якій розташований його власний майновий комплекс загальною площею 4 553,9 кв.м., здійснивши платіж в розмірі 30% вартості земельної ділянки. При цьому невиконання протягом тривалого періоду (з січня 2010 року по теперішній час) позивачем свого обов'язку за договором по оплаті повної вартості земельної ділянки, свідчить про умисел позивача на безпідставне збагачення.
Представник третьої особи (ПАТ "Акціонерний комерційний інвестиційний банк") заперечує проти задоволення позову про розірвання Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року. У наданому суду письмовому відзиві на позов покликається на те, що розірвання Договору від 26.06.2006 року суперечило б суспільним інтересам та порушило б інтересам ПАТ "Акціонерний комерційний інвестиційний банк" як іпотекодержателя, оскільки земельна ділянка, яка була об'єктом купівлі - продажу, ФОП ОСОБА_1 передав в іпотеку. Згідно Договору іпотеки в забезпечення кредитних зобов'язань позичальника за кредитним договором на час розгляду справи, позивач зобов'язання за кредитним договором (як позичальник), не виконав. Вважає, що позивачем не доведено існування умов, які можуть бути підставою для розірвання договору на підставі ч.2 ст. 652 ЦК України та не доведено впливу обставин зазначений у позовній заяві на результати його підприємницької діяльності. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд
Позивач (ФОП ОСОБА_1) та Відповідач (Чинадіївська селищна рада) 26 червня 2006 року уклали Договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.
Відповідно до п. 1.1. вищезгаданого Договору "продавець" передав за плату, а "покупець" (позивач по справі) прийняв у власність і оплачує вартість земельної ділянки з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами за адресою: смт. Чинадієво Мукачівського району, вул. Перемоги, 1, загальною площею 9,3064 га, згідно з планом земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.6. Договору експертна грошова оцінка земельної ділянки, згідно висновку експертів про ринкову вартість земельної ділянки від 21.06.2006 року складає 2 388 022,24 грн.
Згідно з п. 1.7. Договору на земельній ділянці розташована будівля та споруди, що належить "Покупцеві" на праві власності відповідно до витягу № 9197810 від 07.12.2008 року з реєстру про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна продажу земельної ділянки складає 2 388 022,24 грн., сума розстрочена і сплачується періодичними платежами у строк (кінцевий) до 20.12.2021 року.
Договір купівлі - продажу посвідчений приватний нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Щербан О. П. та зареєстрований у реєстрі за № 3144.
В пункті 8.3. Договору сторони встановили, що у разі невиконання однією із Сторін умов цього Договору, він може бути змінений, розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду.
У даному Договорі відсутній пункт про дострокове розірвання договору у зв'язку з істотної зміною обставин. Про порушення умов Договору відповідачем докази у матеріалах справи відсутні.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як вбачається із пункту 8.3. Договору сторони передбачили можливість розірвання договору не у зв'язку з істотним порушенням Договору, а у зв'язку з фактичним порушенням.
Судом встановлено, що позивач порушив умови Договору, про що і сам зазначає в позовній заяві, тобто не виконує договірні зобов'язання в частині оплати земельної ділянки, має місце кредиторська заборгованість.
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно до позивача переходить право власності і на земельну ділянку по закону і за спірним Договором купівлі - продажу позивач набув права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, з наведеної норми випливає, що лише істотна зміна обставин є підставою для розірвання договору.
При цьому зміна вважається істотною, коли обставини змінилися кардинально, тобто настільки, що якщо б сторони могли це розумно передбачити, вони взагалі не уклали б договір або уклали б його на умовах, що істотно відрізняються від наявних.
Таким чином, посилання позивача на недотримання прибутку, на який він розраховував, в установленому порядку також ним не доведено.
Отже, визначення позивачем вказаних вище обставин як підстав для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин є неправомірним.
Враховуючи вказані норми права, в редакції чинній на момент звернення з позовом в суд з вимогою про розірвання договору купівлі - продажу земельної ділянки від 26.06.2006 року, та зважаючи на те, що позивач набув права власності на землю, заборгованість позивача перед відповідачем за спірним договором купівлі - продажу, що законодавством та умовами Договору купівлі - продажу не передбачена можливість достроково розірвати договір купівлі - продажу за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У задоволенні позову про розірвання договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 26.06.2006 року, суд відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати суд покладає на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, ч.3 ст. 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати віднести на позивача.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 26.05.2015 року.
Суддя Бобрик Г.Й.