Справа № 344/13377/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1112/2015
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Барашко В.В.
Суддя-доповідач
20 травня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д. секретаря Петріва Д.Б.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, -
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись не те, що між ним та відповідачем по справі 21.06.2013 року укладено договір банківського вкладу на суму 236200грн. строком на 368 днів з виплатою 19% річних за депозитом. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк». Після виплати Фондом коштів на суму 200000грн., він недоотримав депозитних коштів на суму 79863,12грн. Через похилий вік та внаслідок хвороби не встиг у передбачений законом 30-денний термін звернутись з вимогою про повернення коштів, а тому просив включити його до четвертої групи вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» на суму 79863,12грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував поважності причини пропуску строку заявлення кредиторських вимог до банку через його похилий вік.
Апелянт також вказує, що суд порушив ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу Конвенції з прав людини та основоположних засад, де зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності, про те банк позбавив його власних коштів на суму 78863,12грн.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному об'ємі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
З матеріалів справи, зокрема позовної заяви, вбачається, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду було відмова уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повернення коштів, а тому просив включити його до четвертої групи вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» на суму 79863,12грн., про що зазначено у позовній заяві.
Звертаючись до суду з даним позовом не вказував в порядку якого судочинства слід розглядати спір.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно п.1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 року №339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 року №45 про початок здійснення ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Згідно ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є суб'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Крім того, як зазначено у п.25 постанови №8 Пленуму Вищого Адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 року, відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.
Зважаючи на вище описане, даний спір повинен був вирішуватись в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження в справі з підстав, передбачених ст. 205 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.1 ст.205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, ухвалене судом першої інстанції рішення слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Керуючись ст.ст.205, 307, 310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду від 10 квітня 2015 року скасувати.
Провадження у справі ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Я.Д. Горблянський
В.Д. Фединяк