ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2015Справа № 910/342/15-г
За скаргою Державного підприємства «Конярство України»
на дії відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції
У справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН»
до Державного підприємства «Конярство України»
про стягнення 495 115,44 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від стягувача: Жученко І.Ю. - довіреність № б/н від 16.02.2015 р.
Від боржника: Рябков О.В. - довіреність № 1 від 12.01.2015 р.
Від ВДВС: Клименюк Н.В. - довіреність № 986
16.04.2015 р. Державне підприємство «Конярство України» звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції, відповідно до якої просить визнати незаконними дії та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої Онуфрієвського районного управління юстиції Клименюк Н.В. щодо накладення арешту на рахунки ДП «Конярства України» від 23.03.2015 року:
- на рахунки 26008348488200, 26041348488201, 26042348488200 в ПАТ «Укрсиббанк» в м. Києві;
- на рахунок 26001011729001 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві;
- на рахунок з електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України код 899998 № 37510000225559;
- на рахунки 26005428953, 26004428954, 26004428952, 2604152487, 2604352391 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві.
Відповідно до частини 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Встановлений у частині першій статті 1212 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 р. вищевказану скаргу було призначено на 18.05.2015 р. та зобов'язано відділ державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції надати суду: оригінал та належним чином засвідчені копії постанов про арешт коштів боржника ВП № 46853911 від 23.03.2015 р.; письмові пояснення на подану скаргу.
Представник скаржника (стягувача) в судовому засіданні 18.05.2015 р. підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити.
Представник боржника та ВДВС в судовому засіданні 18.05.2015 р. проти скарги заперечили. Крім того, ВДВС подало суду письмові заперечення на скаргу.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, виніс ухвалу в справі № 910/342/15-г.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника та ВДВС, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарг, Господарський суд міста Києва, -
На розгляд Господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» до Державного підприємства «Конярство України» про стягнення заборгованості в сумі 495 115,44 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р. у справі № 910/342/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто Державного підприємства «Конярство України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» грошові кошти у розмірі 495 115,44 грн. та судовий збір у розмірі 9 902,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р., яке набрало законної сили 11.02.2015 р. у справі № 910/342/15-г, судом видано наказ від 11.02.2015 р.
16.04.2015 р. Державне підприємство «Конярство України» звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції, відповідно до якої просить визнати незаконними дії та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої Онуфрієвського районного управління юстиції Клименюк Н.В. щодо накладення арешту на рахунки ДП «Конярства України» від 23.03.2015 року:
- на рахунки 26008348488200, 26041348488201, 26042348488200 в ПАТ «Укрсиббанк» в м. Києві;
- на рахунок 26001011729001 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві;
- на рахунок з електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України код 899998 № 37510000225559;
- на рахунки 26005428953, 26004428954, 26004428952, 2604152487, 2604352391 в АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві.
Скаржник обґрунтовує подану скаргу наступним.
Постановами від 23.03.2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції Клименюк Н.В. було накладено арешт на рахунки юридичної особи ДП «Конярство України» (належні копії постанов долучаються) (отримано 08.04.2015 року - відповідно до відміток на супроводжувальних листах - належні копії долучаються):
- на рахунки 26008348488200, 26041348488201 (рахунок за спеціальними режимами ПДВ по с/г виробникам), 26042348488200 (рахунок для зарахування страхових виплат) в ПАТ «Укрсиббанк» в м. Києві;
- на рахунок. 26001011729001 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві;
- на рахунок з електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України код 899998 №37510000225559;
- на рахунки 26005428953, 26004428954, 26006428952, 2604152487, 2604352391 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Також, положення ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» надає сторонам виконавчого Провадження гарантовані права під час провадження виконавчих дій та здійснення виконавчого провадження в цілому, а саме заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
За таких обставин, законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу, так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження, та гарантії їх захисту, що обумовлено їх реалізації проведення з боку державного виконавця неупередженого та об'єктивного провадження виконавчих дій, а також вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцем його постійно діючого органу управління або майна.
Орган управління та майно (рахунки) ДП «Конярство України» знаходяться в м. Києві, тобто за межами Онуфрієвського району, про що вказано в постановах (вказано адресу Боржника та вказано адреси відділень банків (м. Київ) щодо відкритих рахунків). Також слід зазначити, що відомості про наявне майно боржника в Онуфрієвському районі відсутні.
Тобто, рахунки, на які накладено арешт є рахунками юридичної особи та відкритті в м. Києві за місцем розташування юридичної особи. Окремо слід зазначити, що 26008348488200, 26041348488201 (рахунок за спеціальними режимами ПДВ по с/г виробникам).
Розглянувши дану скаргу, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 3 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.
У відповідності до частини 1 і 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього законну; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 1212 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 24824 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його.
Суд встановив, що рахунки 26008348488200, 26041348488201 - це рахунки зі спеціальними режимами використання ПДВ по с/г виробникам в ПАТ «Уксиббанк», а рахунок №37510000225559 є рахунком електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України.
З огляду на викладене суд приходить до висновку що дії Відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції під час проведення виконавчих дій по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 11.02.2015 в частині накладення арешту на рахунки 26008348488200, 26041348488201 - це рахунки зі спеціальними режимами використання ПДВ по с/г виробникам в ПАТ «Уксиббанк», а рахунок №37510000225559 є рахунком електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Скаргу Державного підприємства «Конярство України» задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції щодо винесення постанов про арешт коштів боржника на рахунках 26008348488200, 26041348488201 (рахунок за спеціальними режимами ПДВ по с/г виробникам) в ПАТ «Уксиббанк» та на рахунку з електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України код 899998 №37510000225559.
3. Визнати незаконними постанови державного виконавця ВДВС Онуфрієвського районного управління юстиції ВП № 46853911 від 23.03.2015 р. та ВП № 46853911 від 23.03.2015 р. щодо арешту коштів боржника на рахунках 26008348488200, 26041348488201 (рахунки за спеціальними режимами ПДВ по с/г виробникам) в ПАТ «Уксиббанк» та на рахунку з електронного адміністрування ПДВ в Казначействі України код 899998 №37510000225559.
4. В іншій частині скаргу відхилити.
5. Копію даної ухвали направити учасника судового процесу та органу ВДВС.
Суддя Т.Ю. Трофименко