ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.05.2015Справа №910/7171/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора
"Житлоексплуатація"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Захарченко А. О., представник, довіреність № 08/05-15 від 08.05.2015 р.
Від відповідача: Кравчик С. М., представник, довіреність № 91/2014/12/26-10 від
26.12.2014 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Київенерго" здійснити перерахунок по договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541434 від 22.09.2006 за період з 01.01.2010 - 31.12.2010 на загальну суму 50 777,02 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що умовами договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться згідно тарифів встановлених Управлінням цінової політики КМДА, затвердженими розпорядженнями КМДА. З моменту початку дії договору застосовується тариф, що встановлений розпорядженням КМДА № 1333 від 30.11.2009. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 залишено в силі постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010, відповідно до якої розпорядження № 1332, № 1333, № 1335, № 191, № 392 визнані незаконними та не чинними з моменту прийняття, в зв'язку з тим, що оскаржувані розпорядження прийняті Київським міським головою із порушенням принципу розподілу владних повноважень, оскільки вони прийняті, як нормативні акти місцевої державної адміністрації і підлягають обов'язковій реєстрації у органах юстиції, відповідно до п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 3.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органі" виконавчої влади". Постановою Верховного суду України від 08.12.2014 ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 залишена без змін. Отже, поивач вважає, що за період дії даних розпоряджень повинен бути проведений перерахунок за теплову енергію на підставі чинних тарифів, зокрема встановлених згідно розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/7437/15-г/
У судовому засіданні 12.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував у задоволенні позову просив відмовити посилаючись, зокрема, на те, що Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 24.02.2011 у справі № 2а-57/09 зазначає, що нормативно-правові акти КМДА (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягають, а тому відсутність реєстрації оскаржуваних нормативно-правових актів в органах міністерства юстиції України не може бути підставою для визнання оскаржуваних розпоряджень не чинними. п. 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади до предмета регулювання цих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів. Позивач самостійно обрав собі тариф на теплопостачання. На його думку, законними є лише тарифи за розпорядженням КМДА від № 1245 від 20.06.2002, тому що останнє пройшло реєстрацію в органах юстиції (усі подальші розпорядження, що вводили в дію тарифи на теплову енергію не проходили державної реєстрації в органах юстиції). Позивач з такою думкою не погоджується, адже перерахувати нарахування за період 01.01.2010 по 31.12.2010 не можливо з причин нерентабельності вартості теплової енергії за 1 Гкал по 54,42 грн. за вказаний період і невідповідності вимогам ст. 1 Закону України "Про теплопостачання".
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" (споживач) 22.09.2006 року було укладено договір № 1541434 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).
Відповідно до умов вказаного договору (пункт 1.1), постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Відповідно до 2.1. договору, при виконання умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрації, чинним законодавством, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Згідно з пунктом 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку 1.
Пунктом 2.3.1. договору визначено, що споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Згідно з п. 1 додатку 2 до договору розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими розпорядженнями КМДА № 2249 від 10.12.2004 за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.), що з ПДВ становить 54,42 грн. за Гкал.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при нарахуванні вартості послуг, у період січень - грудень 2010 року керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1332, № 1333, № 1335, № 191, № 392.
Разом з цим, постановою Шевченківського районного суму м. Києва від 10.12.2010 визнано незаконними та не чинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1332, № 1333, № 1335, № 191, № 392.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 скасовано, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене, тарифи, що встановлені розпорядженнями № 1332, № 1333, № 1335, № 191, № 392 є не чинними, а розрахунки по тарифам, що були встановлені даними Розпорядженнями - незаконними, в зв'язку з чим, за період дії даних Розпоряджень Київської міської державної адміністрації з 01.01.2010 по 31.12.2010 р., повинен бути проведений перерахунок за поставлену теплову енергію, на підставі чинних тарифів.
У зв'язку з тим, що вказаними судовими рішеннями скасовано розпорядження № 1332, № 1333, № 1335, № 191, № 392 та вказано на необхідність державної реєстрації розпоряджень КМДА, якими встановлювались тарифи на теплову енергію, розрахунки за теплову енергію між сторонами повинні проводитись згідно останнього розпорядження КМДА, що пройшло державну реєстрацію, а саме згідно розпорядження КМДА від 20 червня 2002 року № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для заселення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 27 червня 2002 р. за N 46/429.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 вказаного закону).
Положення ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції України та Законам України, з часу прийняття цих рішень.
Положеннями п.п. 2.5.1., 2.5.2. договору встановлено, що споживач має право вимагати від постачальника надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати та методику розрахунків, нарахування, режими теплопостачання; перевіряти достовірність нарахувань та проведення розрахунків за теплову енергію згідно з умовами договору.
З наведеного вбачається, що облік вартості спожитої теплової енергії здійснюється постачальником шляхом надання споживачу відповідних рахунків, а останній має майновий інтерес у правильності таких розрахунків.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку вартості спожитої ним за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. теплової енергії.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 222 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідач не виконав вимог закону та не здійснив перерахунку вартості спожитої позивачем теплової енергії.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" (03048, м. Київ, вул. Ернста, 12, офіс 62-А, код ЄДРПОУ 33234260) за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1541434 від 22.09.2006 р. на загальну суму 50 777,02 грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" (03048, м. Київ, вул. Ернста, 12, офіс 62-А, код ЄДРПОУ 33234260) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 15.05.2015 р.