Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
25 травня 2015 р. №820/4647/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року відповідно до ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"; - зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області зробити ОСОБА_1 перерахунок з 26 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року заробітної плати відповідно до ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та виплатити в повному обсязі недоплачену ОСОБА_1 заробітну плату з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо); - зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити недоплачену ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи з 26 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було нараховано та виплачено заробітну плату ОСОБА_1 за період з 26.10.2014 року по 27.03.2015 року без урахування ч.1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". На підставі викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач у судове засідання, призначене на 25.05.2015р., не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі. В наданих письмових запереченнях на адміністративний позов вказав, що вирішення спірного питання виходить за межі компетенції відповідача, так як, потребує законодавчого регулювання. Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Враховуючи положення ст.ст.122, 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі документів.
Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 02 жовтня 2014 року працює в Комінтернівському районному суді м. Харкова на посаді консультанта суду та має 13 ранг державного службовця, що відповідає 6 категорії державного службовця.
Розпорядженням КМУ № 88-р від 24.02.2003 року посада помічника голови Місцевого суду віднесена до 6-ї категорії посад державних службовців.
У розділі XII п. 5 п.п. 59 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, внесено зміни до ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів ", а саме визначено розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Відповідно до ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Згідно з пунктом 2 частини тринадцятої розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" Кабінет Міністрів України у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього закону, мав внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим законом, у тому числі з метою забезпечень збільшення видатків Державного бюджету України на оплату у розмірі, не меншому ніж передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" установлено, що норми і положення частини першої штаті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.
Одночасно, частиною п'ятою статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правовий статус працівників апарату суду встановлено Законом України "Про державну службу". Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Так, на виконання положень статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус, суддів" Державною судовою адміністрацією України листом від 04.12.2014 року ДСА України поінформувала суди про своє звернення до Міністерства соціальної політики України з пропозицією щодо внесення змін до Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року "Про порядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" щодо встановлення нових посадових окладів працівникам апаратів судів.
ДСА України зверталась до Міністерства фінансів України з приводу збільшення бюджетних асигнувань, необхідних для реалізації положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" при доопрацюванні Державного бюджету України на 2015 рік.
02 лютого 2015 року профспілковою організацією Комінтернівського районного суду м.Харкова на адресу Прем'єр-міністра України та Міністра соціальної політики України надіслано звернення щодо приведення положень Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" до діючих норм законодавства.
17 лютого 2015 року до профспілки Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла відповідь Міністерства соціальної політики України якою повідомлено, що підвищення посадових окладів працівникам апаратів судів має здійснюватися одночасно та на єдиних засадах із підвищенням посадових окладів працівникам державних органів та органів місцевого самоврядування з урахуванням фінансових можливостей бюджету.
З листа Мінсоцполітики України випливав, що з часу прийняття зазначених вище змін У законодавстві, міністерством не вживається жодних заходів щодо приведення посадових в працівників суду у відповідність до положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідач вважає, що до внесення Кабінетом Міністрів України відповідних змін до Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", жодних правових підстав для виплати заробітної плати працівникам апарату суду з розрахунку 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду - немає.
Згідно з Положенням про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №82 від 05.04.2011 року, територіальні управління відповідного до покладеного на них завдання здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення судів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Стаття 13 Закону України "Про оплату праці" визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Також, суд зазначає, що територіальне управління є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України. А від так, останнє здійснює управління бюджетними асигнуваннями та реалізує будь-які бюджетні зобов'язання та платежі за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет.
Таким чином, територіальне управління, як орган державної влади, у своїй діяльності керується в межах виключних повноважень, що закріплені у відповідних нормативно-правових актах.
Тобто, суд зазначає, у відповідача не має юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену заробітну плату за період роботи з жовтня 2014 року по теперішній час компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", суд зазначає, що розмір та термін виплати заробітної плати позивачу нараховувався у відповідності до Додатку 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а тому вони є безпідставними.
Враховуючи, що вказані видатки не передбачені у державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.
Так, на даний час, заробітна плата працівників апарату судів визначена постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами), зокрема, Додатком 47 "схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", мінімальна заробітна плата у 2014 році у місячному розмірі становить 1218,00 грн.
За правилами частини першої статті 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною першою статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
Відповідно до підпункту 59 пункту 5 Розділу XII Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, частину першу вищевказаної статті було доповнено абзацом другим такого змісту: "При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців."
Вищевказаний Закон України "Про прокуратуру" було опубліковано в газеті "Голос України" № 206 (5959) від 25.10.2014.
Згідно з пунктом першого Розділу XII Закону України "Про прокуратуру", вищевказана норма набрала чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 26.10.2014.
Суд вертає увагу, що відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача.
Водночас згідно положень статей 142, 143 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України. Тому, територіальне управління Державної судової адміністрації може здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці.
На даний час Кабінетом Міністрів України відповідні зміни до вищезазначеного Додатку не внесені.
Таким чином, суд вважає, що здійснення нарахування заробітної плати позивачу виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн. проведено відповідно до норм закону, що регулює оплату праці працівників апаратів судів, зокрема Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Закону України "Про державну службу" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
При цьому суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги про визнання неправомірними протиправними дії відповідача по нарахуванню позивачеві заробітної плати за період часу з 26 жовтня 2014 року, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 1218,00 грн. задоволенню не підлягають.
Тобто, діючим законодавством закріплене право працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, на посадовий оклад у розмірі 30 відсотків від посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Але законодавчого механізму реалізації даного права немає, так як не внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів"
Суд наголошує, що вимога щодо зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити недоплачену позивачу заробітну плату за період роботи з 26 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є похідною від попередньої, а тому враховуючи викладене вище не підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, надав беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати не обґрунтовані, правомірність їх не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а тому не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Полях Н.А.