Справа № 236/1051/15-ц
18 травня 2015 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко О.В.
при секретарі Вікторовій Г.В.
за участю третьої особи ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Красний Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, на стороні позивача, що не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
10 квітня 2015 року до Краснолиманського міського суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є власником жилого будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1. На прохання відповідача по справі після продажу будинку по АДРЕСА_2, який належав їй на праві власності, зі згоди позивача, ОСОБА_3 з метою отримання пенсії до переїзду на постійне місце проживання до Російської Федерації в листопаді 2013 року була зареєстрована в будинку, який належить ОСОБА_2 Одразу в листопаді 2013 року вона тимчасово виїхала в Росію до дітей, але у зв'язку з початком проведення в 2014 році на території Донецької області антитерористичної операції в м. Красний Лиман не повернулась. Відповідач не є членом сім'ї позивача; в будинку по АДРЕСА_1 ніколи не проживала.
Позивач ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про дату час і місце розгляду справи (а.с 27), в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі в судовому засіданні.
Відповідач ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, електронною поштою в адресу суду надіслала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі в судовому засіданні (а.с 31).
Враховуючи що від позивача та відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи без участі в судових засіданнях, суд вважає за можливе провести такий розгляд відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.
Третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1, який є чоловіком ОСОБА_2, як особа, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які проживають по сусідству з позивачкою суду пояснили, що ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ніколи не проживала, іноді приходила в гості до позивачки. Від ОСОБА_1 їм відоме про те, що ОСОБА_3 з метою отримання пенсії до переїзду на постійне місце проживання до Російської Федерації була зареєстрована в будинку, який належить ОСОБА_2
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши третю особу та свідків, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини, які регулюються ст. 71, 72 ЖК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 17.07.1991 року та договору купівлі-продажу від 17.08.2010 року є власником житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с . 10-13).
Згідно з довідкою виданою Краснолиманською міською радою №496 від 08.04.2015 року в будинку за зазначеній вище адресою зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с 9).
Відповідно до Акту від 06 квітня 2015 року, складеного представниками громадськості, ОСОБА_3 в житлового будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 з листопада 2013 року по теперішній час не проживає; в будинку відсутні її особисті речі (а.с. 6).
Згідно з ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не є членом сім'ї позивача; в будинку по АДРЕСА_1 ніколи не проживала. За зазначеною адресою була за загодую позивача зареєстрована в листопаді 2013 року з метою отримання пенсії до переїзду на постійне місце проживання до Російської Федерації. Одразу в листопаді 2013 року вона тимчасово виїхала в Росію до дітей, але у зв'язку з початком проведення в 2014 році на території Донецької області антитерористичної операції в м. Красний Лиман не повернулась. Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами та поясненнями третьої особи ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Суд приходить до висновку , що відповідач ОСОБА_3, яка з листопада 2013 року не проживала за місцем реєстрації більше шести місяців втратила право користування жилим приміщенням, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про понесені позивачем судові витрати суд виходить з наступного.
При зверненні до суду 10 квітня 2015 року позивачем ОСОБА_2. було сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн., квитанція №49 від 08.04.2015 року (а.с. 2).
14 квітня 2015 року від позивача через канцелярію надійшла заява про повернення помилково сплаченого судового збору оскільки позивач є інвалідом другої групи безстроково, довідка МСЕК серії ДОН № 062766 (а.с 15).
Враховуючи, що відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" інваліди I та II груп звільняються від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що судовий збір був сплачений позивачем помилково, а тому підлягає поверненню відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.
Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору та задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 243, 60 грн. виходячи з вимог не майнового характеру.
Керуючись ст. 71, 72, 156 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, такою, що втратила право користування жилим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).
Зобов'язати Управління державного казначейства м. Красний Лиман Донецької області повернути ОСОБА_2, ІНН НОМЕР_2, помилково сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок) по квитанції №49 від 08.04.2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повне рішення
складено та підписано 22.05.2015 року
Суддя -