18.05.2015 року Справа № 904/249/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),
суддів: Подобєд І.М., Величко Н.Л.,
при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.
представники сторін:
від позивача: Кармазін Л.Л. представник, довіреність №1 від 04.01.15;
від позивача: Наумчик Л.В. представник, довіреність №330 від 19.01.15;
від відповідача: Павловський Р.В. представник, довіреність №18/938 від 03.02.15;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал", м. Жовті Води, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року у справі № 904/249/15
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором на подачу технічної води в сумі 947 016 грн. 67 коп.,
До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 912 176 грн. 26 коп. - основного боргу, 20 808 грн. 32 коп. - пені, 2 606 грн. 62 коп. - 3% річних, 11 425 грн. 47 коп. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою Відповідачем за надані послуги згідно Договору №10-1/812 на подачу технічної води від 20.01.2013 року, у зв'язку з підвищенням тарифу на обумовлені Договором послуги.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року (суддя Красота О.І. ) в задоволенні позову відмовлено, в частині стягнення суми в розмірі 424 943 грн. 43 коп. провадження у справі - припинено.
Не погодившись з даним рішенням господарського суду Дніпропетровської області
Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що спірна Додаткова Угода від 30.04.2014 р. № 3 до Договору на подачу технічної води від 20.01.2013 року №10-1/812 була укладена на підставі вільного волевиявлення сторін, оскільки відповідач не скористався правом подання протоколу розбіжностей чи оскарження у судовому порядку.
Пункти 3.2, 3.3. Договору, який підписаний Відповідачем, надають право КП«ЖВК»ДОР» на встановлення тарифу відповідно до чинного законодавства та його зміну без додаткового узгодження з абонентом.
Саме тому Позивачем було проведено розрахунок заборгованості ДП «Схід ГЗК» перед КП«ЖВК»ДОР» по Договору за подачу технічної води з перерахунком за квітень та червені 2014 року по підвищеному тарифу - 2 грн. 04 коп.
Представники Позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.
Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки Додаткова угода № 3 від 30.04.2014 р. до Договору від 20.01,2013 р. №10-1/812 підписана не була, тому твердження Позивача про укладання вказаної угоди на підставі вільного волевиявлення не відповідають дійсності.
Фактично Додаткова угода № 3 до Договору від 20.01.2013 р. №10-1/812 була укладена лише 01.09.2014 року, тому саме з цієї дати сторони змінили вартість послуг з постачання технічної води по договору.
На час розгляду справи згідно даних первинного бухгалтерського обліку ДП «СхідГЗК» не має заборгованості перед КП «Жовтоводський водоканал» за отримані в 2014 році послуги з технічного водопостачання, тому відсутні будь-які підстави для стягнення сум, вказаних у позові.
Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав відзив на апеляційну скаргу та просив рішення залишити без змін.
В судовому засіданні 18.05.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
20.01.2013 року між Комунальним підприємством "Жовтоводський водоканал" (Водоконал) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (Абонент) було укладено Договір №10-1/812 на подачу технічної води (т. 1 а.с. 18-20).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору згідно норм діючого законодавства Водоканал забезпечує Абоненту подачу технічної води. Технічна вода забрана з об'єктів, що за своєю санітарно-технічною якістю може використовуватися для технологічних потреб на розсуд Абонента, а Абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з подачі технічної води, належно експлуатувати водопровідні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до Договору та вимог діючих нормативних актів.
Згідно пункту 3.1 Договору, Водоканал надає Абоненту послуги з подачі технічної води та водовідведення за тарифом, який розраховується з урахуванням економічно обґрунтованих витрат, які несе Водоканал для надання послуг.
Відповідно п.3.2 Договору тарифи на надання послуг встановлюються відповідно до чинного законодавства України без яких-небудь додаткових узгоджень абонентами розмірів цих тарифів і термінів їх введення.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у разі зміни тарифів, що діяли під час укладення Договору, оплата Абонентом послуг, що надаються, здійснюється за зміненими тарифами без зміни інших умов Договору (тарифи вказуються в рахунках на оплату послуг технічного водопостачання Водоканалу).
Розрахунки за технічну воду виконуються згідно затвердженого тарифу в розмірі за 1 м3 відпущеної води. Вартість послуг на момент укладенні Договору складає: вода технічна 1,07 грн. за куб.м. без ПДВ (п. 3.4 Договору).
Згідно пункту 3.5 Договору, розрахунковий період оплати послуг постачання технічної води і водовідведення встановлюється в один місяць.
Відповідно до пункту 3.6 Договору, розрахунковий період для обліку і розрахунку за показниками розрахункових засобів обліку встановлюється з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. У разі, коли розрахунковий період не співпадає з календарним місяцем, розрахунковим вважається той місяць, до якого належить друга частина розрахункового періоду. Факт надання та отримання послуги подачі технічної води, підтверджується двостороннім актом виконаних робіт, складеним Водоканалом у двох примірниках. Один примірник Абонент узгоджує, шляхом підписання та скріплення печаткою, та повертає на адресу Водоканалу в триденний термін.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що рахунки за технічне водопостачання доставляються Водоканалом поштою або нарочним до канцелярії управління Абонента. Рахунок підлягає оплаті до 28 числа місяця наступного за розрахунковим. За прострочення оплати, від встановлених Договором термінів щомісячних платежів, Абонент сплачує пеню згідно ст. 231 Господарського кодексу України. Сума нарахованих пені та штрафу включається в послідуючий платіжний документ. Нарахування пені проводиться з числа, що настає за останнім днем граничного строку оплати рахунку. У рахунку вказуються: нарахування за поточний місяць (об'єми наданих послуг з об'єктів, тарифи, сума); борг на початок місяця, в т.ч. за рішенням суду (борг за послуги, судовий збір, 3% річних, інфляційні, пеня, штраф за перевитрату ліміту) і підсумкова сума, що підлягає оплаті.
Погашення заборгованості Абонента перед Водоканалом виконується у порядку календарної черговості її виникнення (від раніше виниклої до подальшої). Тобто, у разі наявності у Абонента заборгованості перед Водоканалом всі оплати відносяться на погашення раніше існуючого боргу і здійснення передплати неможливе (незалежно від вказівки в платіжному документі) (п. 3.10 Договору).
Відповідно до пункту 8.3 Договору, порядок і спосіб внесення змін в Договір здійснюється шляхом укладення додаткової угоди.
Договір укладається строком (діє) з 20.01.2013 року по 31.12.2014 року, застосовується до відносин між Водоканалом і Абонентом (п. 8.3 Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 від 13.12.2013 року.
Листом №2333 від 02.04.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача для підписання Додаткову угоду №3 від 30.04.2014 року до Договору, яку останній отримав 03.04.2014 року, про що свідчить відмітка представника Відповідача на листі (а.с. 23, 24).
Згідно з вказаною Додаткової угодою Позивачем було встановлену нову вартість послуг за подачу технічної води, яка, згідно пункту 1 Додаткової угоди №3, склала 2 грн. 04 коп. за куб.м. без ПДВ.
Відповідно до умов Додаткової угоди №3, зазначена вартість в розмірі 2 грн. 04 коп. застосовується з 01.05.2014 року.
Листом №03-14/2810 від 22.04.2014 року Відповідач звернувся до Позивача з проханням надати обґрунтування підвищення тарифу на подачу технічної води на 90.7% (з 1,07 грн. до 2,04 грн.) та калькуляції визначення ціни на подачу технічної води до та після підвищення тарифу, для порівняння (а.с. 83).
З квітня 2014 року по серпень 2014 року, включно, між сторонами відбувалось листування (а.с. 84-105), за результатами якого сторони досягли згоди та 01.09.2014 року підписали Додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до умов якої погодили вартість послуги з подачі технічної води в розмірі 2 грн. 04 грн. за 1 куб.м., яка застосовується з 01.09.2014 року.
В період з травня 2014 року по жовтень 2014 року, включно, Позивач здійснював постачання технічної води Відповідачу в обсягах, потрібних останньому, що підтверджується актами наданих послуг за вказаний період, які містяться в матеріалах справи (а.с. 28-33).
Кількість наданих послуг сторони не оспорюють.
Крім того Позивачем Відповідачу за вказаний період виставлялись рахунки на оплату за надані послуги, частина яких була виставлена з вартістю 1,07 грн. за куб.м. (за період травень-червень 2014 року), а частина з тарифом 2,04 грн. за куб.м. (за період липень-жовтень 2014 року) (а.с.28-33).
Також, Позивач зробив перерахунок вартості поставленої у травні-червні 2014 року технічної води з тарифу 1,07 грн. за куб.м. до 2,04 грн. за куб.м. (а.с.15).
Загальна вартість поставленої технічної води за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року, включно, згідно розрахунку Позивача, з урахуванням оплат Відповідача, становить суму в розмірі 912 176 грн. 26 коп. (а.с. 15).
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості за вищевказаним Договором в сумі 912 176 грн. 26 коп., яка розрахована по тарифу 2,04 грн. за куб.м. за період травень-серпень 2014 року та за вересень-жовтень 2014 року.
Відповідно до розрахунку Позивача, за період травень - серпень 2014 року вартість технічної води становила 1,07 грн. за куб.м. з подальшим перерахунком вказаної вартості по тарифу 2,04 грн. за куб.м., у зв'язку з підписанням сторонами додаткової угоди №3 від 01.09.2014 року та враховуючи лист Позивача №6948 від 10.09.2014 року (а.с. 26, 27).
Так, згідно постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №203 від 30.09.2011 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Жовтоводський водоканал" ДОР" (а.с.10) (далі-Постанова №203), установлено Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради тариф на послуги з централізованого водопостачання технічної води в розміні 1,07 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ) (т. 1 а.с. 10).
Згодом, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №121 від 14.02.2014 року "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)" (далі-Постанова №121), встановлено Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради нові тарифи на водопостачання та водовідведення, серед яких відсутній тариф на постачання технічної води.
Пунктом 3 Постанови №121 визнано такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №203 від 30.09.2011 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Жовтоводський водоканал" ДОР".
Згідно пункту 4 Постанови №121, вона набирає чинності з 01.03.2014 року.
Таким чином, Постановою №121 з 01.03.2014 року фактично скасовано законодавче врегулювання вартості тарифу на послуги з централізованого постачання технічної води в розмірі 1,07 грн. за 1 куб.м., встановлений Постановою №203.
04.02.2013 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг винесено постанову №15 "Про затвердження Порядку встановлення вимог щодо провадження суб'єктами природних монополій господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, та обмежень щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення", якою затверджено відповідний порядок встановлення вимог щодо провадження суб'єктами природних монополій господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, та обмежень щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (далі-Порядок).
Згідно статей 5, 6 Закону України "Про природні монополії", надання послуг з технічного водопостачання не входить до сфери діяльності суб'єктів природних монополій (лист Антимонопольного комітету України №733/29/04-14 від 18.03.2014 року, а.с. 183).
Пунктом 2.6 Порядку передбачено, що структурний підрозділ Комісії, який організовує здійснення державного нагляду (контролю), з урахуванням результатів перевірок дотримання заявником відповідних ліцензійних умов готує подання до розгляду на відкритому засіданні Комісії із визначенням переліку вимог, що встановлюються заявнику щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності, який має містити, зокрема, провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності лише в разі беззбитковості кожного з них.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №60 від 30.08.2013 року "Про встановлення вимог Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" щодо провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності", встановлено Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради при провадженні ним, крім ліцензованих, видів діяльності, серед іншого, провадження інших, крім ліцензованих, видів діяльності лише в разі беззбитковості кожного з них.
Таким чином органом, який здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлено, що провадження Комунальним підприємством "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради такого не ліцензованого виду діяльності, як подача технічної води, має відбуватись лише в разі беззбитковості останньої.
Отже, у зв'язку із фактичним скасуванням Постановою №121 з 01.03.2014 року законодавчого врегулювання вартості тарифу на послуги з централізованого постачання технічної води в розмірі 1,07 грн. за 1 куб.м., тарифи на надання послуг з цієї дати встановлюються не відповідно до чинного законодавства, а на підставі узгоджень абонентами розмірів цих тарифів і термінів їх введення.
Єдина умова до встановлених тарифів - це їх беззбитковість.
У зв'язку з чим Позивачем здійснювався розрахунок структури вартості послуги технічного водопостачання, яка становить 2,04 грн. за 1 куб.м. з 01.04.2014 року (а.с. 14) так і з 01.06.2014 року (а.с.89).
Згідно з вимогами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з вимогами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Вказані норми закону знайшли своє втілення в умовах Договору, а саме пунктом 8.3 Договору визначено, що порядок і спосіб внесення змін в цей Договір здійснюється шляхом укладання додаткової угоди.
Вказаними нормами господарського та цивільного законодавства визначено, що зміна такої істотної умови Договору, як ціна (вартість) послуг допускається шляхом укладання відповідної Додаткової угоди до договору. Тобто, всі зімни умов Договору можливі лише шляхом укладанням додаткової угоди і Сторонами договору визнано, що одностороння зміна умов Договору неможлива.
Тому доводи апеляційної скарги про обов'язок беззаперечного сприйняття Відповідачем нових тарифів без укладання відповідної додаткової угоди до Договору суперечать вищезазначеним умовам Договору та нормам чинного законодавства.
Також, суперечать нормам чинного законодавства доводи апеляційної скарги про те, що Відповідач не скористався правом подання протоколу розбіжностей на проект Додаткової угоди №3 від 30.04.2014 року чи оскарження її у судовому порядку, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України саме заінтересована сторона, тобто ініціатор змін до договору, у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу має право передати спір на вирішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що Додаткова угода №3 від 01.09.2014 року до Договору №10-1/812 від 20.01.2013 року на подачу технічної води підписана Відповідачем та скріплена печатками сторін 01.09.2014 року.
Таким чином, саме 01.09.2014 року Відповідачем погоджені зміни до Договору №10-1/812 від 20.01.2013 року на подачу технічної води в частині збільшення тарифу за подачу технічної води 1,07 грн. за 1 куб.м. на 2,04 грн. за 1 куб.м.
Оскільки умовами Додаткової угоди №3 від 01.09.2014 року погоджено застосування нового тарифу з 01.09.2014 року, то вказаний тариф в розмірі 2,04 грн. за 1 куб.м. почав діяти саме з 01.09.2014 року, а не як вказує Позивач в апеляційній скарзі з 01.05.2014 року, оскільки погодженими є умови лише у випадку схвалення їх в двосторонньому порядку, саме яким і є Додаткова угода №3 від 01.09.2014 року.
У зв'язку з чим господарський суд прийшов до правильного висновку, що з травня по серпень 2014 року діяв тариф у розмірі 1,07 грн. за 1 куб.м., а з вересня 2014 року почав діяти тариф у розмірі 2,04 грн. за 1 куб.м.
З розрахунку Позивача вбачається, що загальний розмір заборгованості за поставлену технічну воду за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року включно, яку останній просить стягнути з Відповідача становить суму в розмірі 912 176 грн. 26 коп., з якої: 487 232 грн. 83 коп. - сума заборгованості за подачу технічної води за період травень-серпень 2014 року, включно, та 424 943 грн. 43 коп. - сума заборгованості за подачу технічної води за період вересень, жовтень 2014 року (а.с. 15).
З розрахунку Позивача вбачається, що заборгованість з оплати послуг за подачу технічної води:
- за травень 2014 року підтверджується Актом наданих послуг № 2415 від 29.05.2014 року на суму 191 593,34 гривень, який підписано представником Відповідача, та Рахунком № 2415 від 29.05.2014 року на суму 191 593,34 гривень;
- за червень 2014 року підтверджується Актом наданих послуг № 2974 від 26.06.2014 року на суму 291 765,89 гривень, який підписано представником Відповідача, та Рахунком № 2974 від 26.06.2014 року на суму 291 765,89 гривень;
- за липень 2014 року підтверджується Актом наданих послуг № 3537 від 30.07.2014 року на суму 512 630,78 гривень, який не підписано представником Відповідача, та Рахунком № 3537 від 30.07.2014 року на суму 512 630,78 гривень, у якому тариф зазначено у розмірі 2,04 грн. за 1 куб.м.;
- за серпень 2014 року підтверджується Актом наданих послуг № 4079 від 29.08.2014 року на суму 565 540,56 гривень, який не підписано представником Відповідача, та Рахунком № 4079 від 29.08.2014 року, у якому зазначена аналогічна вартість наданих послуг, виходячи з тарифу 2,04 грн. за 1 куб.м.;
- за вересень 2014 року підтверджується Актом наданих послуг № 4576 від 30.09.2014 року на суму 300 616,85 гривень, який підписано представником Відповідача, та Рахунком № 4576 від 30.09.2014 року, у якому зазначена аналогічна вартість наданих послуг, виходячи з тарифу 2,04 грн. за 1 куб.м.;
- за жовтень 2014 року підтверджується Актом наданих послуг № 5084 від 30.10.2014 року на суму 124 326,58 гривень, який підписано представником Відповідача, та Рахунком № 5084 від 30.10.2014 року, у якому зазначена аналогічна вартість наданих послуг, виходячи з тарифу 2,04 грн. за 1 куб.м. (т. 1 а.с. 28-33).
Враховуючи те, що тариф за подачу технічної води у розмірі 2,04 грн. за 1 куб.м. почав діяти з 01.09.2014 року, то вбачається, що у актах виконаних робіт та рахунках за липень, серпень 2014 року Позивачем безпідставно зазначено вартість наданих послуг із застосуванням даного підвищеного тарифу.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що рахунок підлягає оплаті до 28 числа місяця наступного за розрахунковим.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем заборгованість за спірний період за надані послуги сплачувалась своєчасно та в повному обсязі, як за період травень-серпень 2014 року включно за тарифом 1,07 грн. за 1 куб. м., так і за період вересень, жовтень 2014 року по тарифу 2,04 грн. за 1 куб.м., що підтверджується як розрахунком Позивача, актом звірки взаємних розрахунків від 10.02.2015 року, так і наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 204-231, 237-244) та банківською випискою (а.с. 236).
А саме, Відповідачем у повному обсязі на підставі діючого договору №10-1/812 на подачу технічної води від 20.01.2013 р. проведені наступні оплати:
- за травень 2014 р. сплачено 191 593,34 гривень;
- за червень 2014 р. платіжними дорученнями від 03.07.2014 р. №8100, від 07.07.2014 року № 8280 сплачено на загальну суму 291 765,89 гривень;
- за липень 2014 р. платіжними дорученнями від 04.08.2014 р. № 9594, від 26.08.2014 року № 10019 сплачено на загальну суму 268 879,87 гривень;
- за серпень 2014 р. платіжними дорученнями від 02.09.2014 р. № 10931, від 09.09.2014 року № 11310 сплачено на загальну суму 291 910,98 гривень;
- за вересень 2014 р. платіжними дорученнями від 30.09.2014 р. № 12348, від 07.10.2014 року № 12719 сплачено на загальну суму 300 616,85 гривень;
- за жовтень 2014 р. платіжними дорученнями від 04.11.2014 р. № 14110, від 11.11.2014 року № 14420 сплачено на загальну суму 124 326,58 гривень (т. 1 а.с. 214-226).
Оскільки Відповідачем заборгованість за спірний період за надані послуги сплачувалась своєчасно та в повному обсязі, тобто Відповідач не допускав порушень грошових зобов'язань, то відсутні підстави для стягнення з Відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Таким чином, на час звернення Позивача із позовом (10.01.2015 року) згідно даних первинного бухгалтерського обліку та банківської виписки, Відповідач не мав заборгованості перед КП «Жовтоводський водоканал» за отримані протягом травня - жовтня 2014 року послуги з технічного водопостачання згідно умов договору від 20.01.2013 р. № 10-1/812, тому відсутні будь-які підстави для задоволення позову та стягнення сум, вказаних у позові.
У зв'язку з чим, судова колегія апеляційного господарського суду вважає невірним висновок місцевого господарського суду про припинення на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 424 943 грн. 43 коп. за період вересень, жовтень 2014 року, оскільки дана заборгованість повністю сплачена Відповідачем ще 27.11.2014 року, тобто до звернення Позивача із позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з мотивів, наведених Позивачем у своїй апеляційній скарзі, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Однак, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що знайшло прояв у припиненні провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 424 943 грн. 43 коп., оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню (з підстав передбачених п. 3. ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України). Необхідно прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал", м. Жовті Води, Дніпропетровська область - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року у справі № 904/249/15 - скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 947 016,67 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному
порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 22.05.2015 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Н.Л. Величко