12 травня 2015 рокусправа № П/811/2638/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,-
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Кіровоградської митниці Міндоходів від 06.05.2014р. за №901000003/2014/000095/2, від 02.06.2014р. №901050000/2014/000109/2.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що жодна із зазначених відповідачем обставин не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару та не може бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів. Крім того, позивачем надані вичерпні докази, які свідчать про відсутність вказаних митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Не погодившись з постановою суду, митним органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що митницею під час здійснення митного контролю та оформлення було встановлено обставини, які прямо підтверджують неповноту та недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів. Окрім цього подані декларантом документи не містили достовірних відомостей і не підтверджували числові значення митної вартості.
Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.05.2014 року Кіровоградською митницею Міндоходів, на підставі ст.64 МК України, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №901000003/2014/000095/2 та здійснено коригування заявленої митної вартості товарів і встановлено, що митна вартість ферохрому марки ФХ 850 А у кількості 19,5 тонн становить - 33462,00 USD (а.с.12-13). 02.06.2014 року Кіровоградською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №901050000/2014/000109/2 та здійснено коригування заявленої митної вартості товарів і встановлено, що митна вартість ферохрому марки ФХ 850 Б у кількості 19,5 тонн становить 33462,00 USD (а.с.119-120).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України від 13 березня 2012 року, Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення визначає забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Згідно з положеннями статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
При цьому, згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У свою чергу, частина 1 статті 54 Митного кодексу України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
До того ж, частиною 2 статті 54 Митного кодексу України наголошується, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
На виконання зазначених приписів, відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Разом з тим, частина 3 статті 53 Митного кодексу України містить застереження, за яким у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
При цьому ч. 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а згідно частини шостої цієї ж статті декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 6 статті 54 Митного Кодексу України вичерпно визначені підстави, за яких орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів: невірно проведений декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно матеріалів справи, 28 червня 2013 року між ТОВ "Феросистема" (Покупець) та ТОВ "Урал-Союз", Росія (Продавець), укладено контракт за №УС-ФС/2013-D, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар відповідно до Додатку в строки та на умовах зазначених в контракті (а.с.26-29). 05 травня 2014 року ТОВ "Феросистема" заявлено до митного оформлення отриманий у ТОВ "Урал-Союз" ферохром марки ФХ 850 А у кількості 19,5 тонн та подано до Кіровоградської митниці Міндоходів вантажну митну декларацію за №901050000/2014/004405/001. Митна вартість товару була визначена ТОВ "Феросистема" за ціною господарської операції, вчиненої згідно вимог зовнішньоекономічного контракту від 28.06.2013 р. №УС-ФС/2013-D та становить 29248,70 USD (а.с.105-106). Крім того, 02.06.2014 р. ТОВ "Феросистема" заявлено до митного оформлення отриманий у ТОВ "Урал-Союз" ферохром марки ФХ 850 Б у кількості 19,5 тонн та подано до Кіровоградської митниці Міндоходів вантажну митну декларацію за номером: 901050000/2014/005475.001. Митна вартість вказаних вище товарів була визначена ТОВ "Феросистема" за ціною господарської операції, вчиненої згідно вимог зовнішньоекономічного контракту від 28.06.2013 р. № УС-ФС/2013-D та становить 30134,00 USD (364327,76 грн.) (а.с.122-123).
Коригування митної вартості товарів у відповідності до рішення №901000003/2014/000095/2 від 06.05.2014 року мотивовано тим, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності щодо вагових характеристик товару, які є невід'ємним елементом визначення митної вартості.
При цьому, в поданій до митного оформлення проформі - інвойсі №8 від 16.04.2014 року вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 20150 (conv.t), а у рахунку-фактурі №042801 від 28.04.2014 року вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 19630 (conv.t). У графі 70 платіжного доручення №38 від 22.04.2014 року номер контракту не відповідає фактично представленому до митного оформлення та відомостям, які містяться в інших представлених документах (інвойс №8 від 16.04.2014 року, рахунок-фактура №042801 від 28.04.2014 року, митна декларація країни експорту), в зв'язку з чим сума передоплати не відповідає заявленій у митній декларації. Додатково зазначено, що декларантом не надано прайс-лист виробника товару та висновок експертної організації про вартість товару. У зв'язку з викладеним митний орган прийшов до висновку, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований; в зв'язку чим, митна вартість товарів повинна визначатися за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів у відповідності з положеннями ст.59 МК України (а.с.102-103).
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, згідно частини 2 зазначеної статті, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частина 3 статті 57 Митного кодексу України визначає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З аналізу вказаних вище положень у їх системному зв'язку вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів та застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів виникає лише у разі встановлення ним обставин, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів, однією з підстав виникнення яких є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах. Однак, такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
На підтвердження митної вартості товару позивачем, разом із деклараціями форми МД-2, подано митному органу документи, які передбачені митним законодавством.
Натомість, як свідчить зміст графи 33 спірних рішень "Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості", митна вартість за ціною контракту не визнана відповідачем в результаті наявності розбіжностей в поданих декларантом документах.
Зокрема, згідно рішення № 901000003/2014/000095/2 від 06.05.2014 року, в поданій до митного оформлення проформі - інвойсі №8 від 16.04.2014р. вазі нетто 19500 (метричних тонн) відповідає базова вага 20150 (умовних тонн), а у рахунку-фактурі №042801 від 28.04.2014 р. вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 19630 (conv.t), у графі 70 платіжного доручення №38 від 22.04.2014 року номер контракту не відповідає фактично представленому до митного оформлення та відомостям, які містяться в інших представлених документах (інвойс №8 від 16.04.2014 року, рахунок-фактура №042801 від 28.04.2014 р., митна декларація країни експорту).
При цьому, у відповідності до рішення № 901050000/2014/000109/2 від 02.06.2014 р., в поданій до митного оформлення проформі - інвойсі №9 від 21.05.2014 р. вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 20150 (conv.t), а у рахунку-фактурі №052703 від 27.05.2014 р. та інвойсі №052703 від 27.05.2014 р. вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 19825 (conv.t), у графі 70 платіжного доручення №39 від 22.05.2014 року номер контракту не відповідає фактично представленому до митного оформлення та відомостям, які містяться в інших представлених документах (інвойс №9 від 21.05.2014 р., рахунок-фактура №052703 від 27.05.2014 р., митна декларація країни експорту). У зв'язку з вказаним вище, сума передоплати не відповідає заявленій у митній декларації.
Водночас, у документах, поданих позивачем для митного оформлення партії ферохрому ФХ 850 А,Б, застосовується кілька одиниць виміру ваги товару. Так, позивачем заявлено до митного оформлення ферохром марки ФХ 850 А,Б у кількості 19,5 тонн.
Інвойс №042801 від 28.04.2014р. містить відомості щодо ваги товару як в умовних, так і в метричних тоннах (а.с.46). Так, вага товару у метричних тоннах складає 19,500 тон, в умовних тоннах - 19,630. Рахунком-фактурою №042801 від 28.04.2014 р. визначено кількість товару в умовних тоннах - 19,630 (а.с.47).
Інвойс №052703 містить відомості щодо ваги товару також як в умовних, так і в метричних тоннах (а.с.24). Так, вага товару у метричних тоннах складає 19,500 тонн, в умовних тоннах - 19,825. Рахунком-фактурою №052703 від 27.05.2014 р. визначено кількість товару в умовних тоннах - 19,825 (а.с.25).
Застосування різних одиниць виміру ваги товару у зазначених документах обумовлено специфікою хімічного складу ферохрому, вартість однієї метричної тонни якого залежить від вмісту провідного елементу - хрому. За таких умов додатками №8 та №9 до Контракту №УС-ФС /2013-D від 28.06.2013 року визначено особливості перерахування умовних тонн у метричні (а.с.30-33).
Визначальною для митної вартості товару є зазначена в інвойсі №042801 від 28.04.2014 р., №052703 від 28.06.2014 р. вага товару у кількості 19,500 метричних тонн, яка не відрізняється від ваги товару, заявленої у метричних тоннах у інших документах, поданих позивачем до митного оформлення.
ТОВ "Феросистема" одночасно з деклараціями і усіма необхідними документами поданими до митного оформлення, подавало до Кіровоградської митниці листи пояснення за № 01/01-02 від 05.05.2014 р. та за № 01/01-02 від 02.06.2014 р., що відображено в картках відмовах в прийнятті митної декларації, в яких детально роз'яснювало, яким чином здійснюється перехід від умовних тонн до метричних і що на це впливає (а.с.39-40, 53-54). Крім того, позивач при зверненні до митниці надав листи ТОВ "Урал-Союз" з приводу можливості поставки ферохрому марки ФХ 850 А,Б за ціною 1490 долл./баз.тн., умови поставки FCA. (а.с.55)
На думку колегії суддів апеляційної інстанції викладене свідчить про відсутність розбіжностей у поданих позивачем документах щодо вагових характеристик товару, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що митним органом у спірних рішеннях зазначається, що в платіжних дорученнях поданих до митного оформлення номери зазначених контрактів не відповідають відомостям, які містяться в інших документах поданих до митного оформлення. Зокрема, у графі 70 платіжного доручення №38 від 22.04.2014 року номер контракту не відповідає фактично представленому до митного оформлення та відомостям, які містяться в інших представлених документах (інвойс №8 від 16.04.2014 року, рахунок-фактура №042801 від 28.04.2014 р., митна декларація країни експорту), у графі 70 платіжного доручення №39 від 22.05.2014 року номер контракту не відповідає фактично представленому до митного оформлення та відомостям, які містяться в інших представлених документах (інвойс №9 від 21.05.2014 р., рахунок-фактура №052703 від 27.05.2014 р., митна декларація країни експорту).
Згідно платіжних доручень №38 від 22.04.2014 року (а.с.45) та №39 від 22.05.2014 року (а.с.22) назва Бенефіціара - For OOO "URAL-SOUZ", призначення платежу - Prepayment for ferrochr.according to the contract of 28.06.2013 №US-FS/2013-D.
При цьому, митним органом не враховано, що переклад в платіжних дорученнях здійснено у відповідності до впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 року за № 55.
Більш того, згідно вимог п.2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 р. №216 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 р. за №910/15601, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Найменування та місцезнаходження банку бенефіціара, найменування бенефіціара, номер його рахунку в платіжному дорученні в іноземній валюті мають відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються до уповноваженого банку разом з платіжним дорученням в іноземній валюті для здійснення уповноваженим банком валютного контролю за правомірністю переказу іноземної валюти з рахунку платника (п.2.3 Положення).
Матеріали справи містять лист АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27.06.2014 року вих.№35-2-5-00/961 (а.с.71), згідно якого зазначено, що переклад в призначенні платежу платіжного доручення №38 від 22.04.2014 р. по контракту №УС-ФС/2013-D від 28.06.2013 р. був здійснений у відповідності до впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 року за № 55.
Відтак, доводи митного органу в цій частині є необґрунтованими, оскільки факт оплати підтверджено як банківською установою, так і не спростовано жодним доказом.
Також необхідно зазначити, що при коригуванні митної вартості товарів за спірними рішеннями Кіровоградська митниця використала відомості, що містяться у базі ПІК "Інформаційна-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" та базах даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товарів №901000003/2014/000095/2 від 06.05.2014 р. вказується про застосування другорядного методу визначення вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів; а в рішенні №901050000/2014/000109/2 від 02.06.2014 р. вказується про застосування другорядного методу визначення вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Згідно ч.4 ст.59 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник (ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України).
Згідно ч.4 ст.60 Митного кодексу України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60 Митного кодексу України).
Тобто, необхідною умовою застосування другорядного методу визначення вартості товару, а саме: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, є наявність ціни договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, аналіз інформації щодо виробника товару, фізичних характеристик, комерційних рівнів тощо. Така інформація міститься виключно в договорах за якими здійснюється розмитнення товарів на території України і отримати її можливо шляхом безпосереднього аналізу цих договорів.
Також, в рішеннях про коригування митної вартості товарів №901000003/2014/000095/2 від 06.05.2014 року та №901050000/2014/000109/2 від 02.06.2014 року, вбачається, що митним органом інформація для визначення митної вартості оцінюваних товарів була отримана з ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації про визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" та бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України шляхом аналізу МД 700020000/2014/001359 від 04.03.2014 року (виробник товару невідомий) (а.с.138)
Відповідно до ст.361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Однак, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Зазначені вище обставини, а саме те, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворюють підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому таким даним не може надаватися перевага порівняно з наданими декларантом первинними документами на товар.
У декларації митної вартості, яка використовувалася для порівняння ціни товарів, товар різниться за своїми характеристиками від того, який придбавався позивачем (хімічний склад); зі змісту такого документа не вбачається також і вартість одиниці виміру відповідної продукції (а.с.138).
Інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Оскільки, при поданні позивачем достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, митний орган безпідставно обрав другорядний метод визначення митної вартості, то рішення про коригування митної вартості товарів від 06 травня 2014 року №901000003/2014/000095/2 та від 02 червня 2014 року №901050000/2014/000109/2 є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна