28 квітня 2015 року
справа № 804/4263/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
03 червня 2014 року у справі №804/4263/14
за позовом
до
про
Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс»
застосування арешту коштів,-
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» (далі по тексту - відповідач), в якому просила застосувати арешт коштів на відкритих рахунках відповідача.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач не надав пояснень та всіх первинних документів на обов'язковий запит податкової інспекції. Здійснивши дії, спрямовані на проведення перевірки відповідача, посадові особи останнього не були допущені до її проведення, що, як вважає позивач, є підставою для застосування арешту коштів на відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року по справі №804/4263/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована відсутністю підстав для задоволення пред'явленого позову.
Позивач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі №804/4263/14 та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на доводи, викладені у позовній заяві.
Відповідачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що у позивача були відсутні законні підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому і для застосування адміністративного арешту майна товариства.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі №804/4263/14 та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржуване судове рішення.
У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 27.03.2014 року позивачем по відношенню до ТОВ «Оптімус Плюс» було прийнято рішення №7548/9/04-62-22-1, згідно якого застосовано умовний арешт майна платника податків. Дане рішення обґрунтоване посиланнями на положення пп.94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та ту обставину, що відповідач відмовляється від проведення документальної позапланової перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб органу державної податкової служби для проведення перевірки.
Позивачем у дані адміністративній справі заявлено вимоги щодо застосування арешту коштів на відкритих рахунках відповідача.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.
При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398.
Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.
При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття податковим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Отже законність вимоги щодо арешту рахунків платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.
Згідно пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Відповідно до п.94.19.1 ст.94 ПК припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги норми статті 94 Податкового кодексу України, Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, слід дійти висновку, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
За таких обставин, з огляду на те, що арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» не був підтверджений у судовому порядку протягом 96 годин згідно норм п.94.10.ст.94 ПК, а отже, припинився відповідно до п.94.19.1 ст.94 ПК у березні 2014року, підстави для застосування арешту коштів на відкритих рахунках відповідача відсутні, оскільки такий арешт є лише складовою загального арешту майна.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 19 січня 2015 року у справі №К/800/61064/13.
З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог є правомірним, доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 03 червня 2014 року, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі №804/4263/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко