14 травня 2015 рокусправа № 804/11107/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - Дітковського А.М. (довіреність від 28 липня 2014 року),
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року
у справі № 804/11107/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН»
до Південної митниці Міндоходів
про визнання протиправними і скасування рішень та карток відмови,-
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2014 року № 500060001/2014/610153/2 та від 03 липня 2014 року № 500060001/2014/610154/2, а також відповідних карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник Південної митниці Міндоходів у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
У письмових запереченнях представник Південної митниці Міндоходів просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» залишити без задоволення, постанову без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» укладено договір купівлі-продажу від 17 квітня 2013 року № 164/13 з компанією Shanghai arts & crafts home products imp. & exp. Co., LTD, за умовами якого позивачем придбавалися молекулярні сита.
Так, 24 червня 2014 року та 03 липня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН», для здійснення митного оформлення товару - «адсорбент для ізолюючих склопакетів: іоніти - молекулярне сито, високопористий кристалевий алюмосилікат у вигляді гранул бежевого кольору, розміром: -1,0 - 1,5 мм - 50000 кг. Використовується для поглинання водяних парів у склопакеті, засипається у дистанційну рамку склопакета. Торговельна марка: Megasil. Виробник: Shanghai arts & crafts home products imp. & exp. Co., LTD. Країна виробництва: CN., подані вантажні митні декларації № 500060001/2014/021471 та № 500060001/2014/022587, відповідно. Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору в розмірі 27074,21 USD (321594,87 грн.) та 27101,99 USD (320708,69 грн.), відповідно.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом встановлено розбіжності у поданих документах, а саме: у зовнішньоекономічному контракті від 17 квітня 2013 року № 164/13, додатках до контракту № 1 від 08 січня 2014 року, № 2 від 21 травня 2014 року та у рахунку-фактурі від 08 травня 2014 року № LС2014НІLАL0420 наявні різні зразки печаток та підписів іноземного контрактоутримувача, у зв'язку з чим у митного органу виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості. На підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості митницею витребувані додаткові документи, а саме: виписка з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
02 липня 2014 року декларантом були надані додаткові документи на вимогу відповідача.
02 липня 2014 року та 03 липня 2014 року Південною митницею Міндоходів складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 500060001/2014/00421 та № 500060001/2014/00428, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2014/610153/2 та № 500060001/2014/610154/2 відповідно, в яких митна вартість товару скоригована до 0,77 дол. США/1кг.
У зазначених рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що у поданих декларантом додаткових документа також містяться розбіжності, а саме: сума витрат на одиницю продукції у калькуляції собівартості не відповідає фактичної сплаченої вартості за одиницю продукції згідно інвойсу, хоча процентне відношення витрат к загальної вартості одиниці товару відображається як 100%. Є незрозумілим на яких саме комерційних умовах зазначається собівартість товару. Вищезазначений документ взагалі не відображає назву товару та його фізичних характеристик, що унеможливлює співставлення документу з даною поставкою товарів. Висновок про якісні та вартісні характеристики товару № 592-1 виданий експертною організацією, посилається на дані комерційної пропозиції компанії Shanghai Witiger Chemical Со Ltd інтернет сайт www.witiger.net. Між тим, даний інформаційний ресурс не має відображення вартісних характеристик товару, не зазначено на яких саме умовах поставки пропонується ціна, не відображені фізичні характеристики товару, інформація не може бути перевірена. У висновку експерт зазначає, що вартість відповідає цінам, які склалися на ринку купівлі-продажу аналогічного товару, при цьому, посилається лише на одного постачальника товарів. В копії декларації країни відправлення (експортна декларація) зазначений інший виробник та відправник товару (ТОВ «Торгівельна компанія Cheng Du Jing Lian») ніж заявлено декларантом.
Оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально, митницею здійснено коригування митної вартості за резервним (шостим) методом, з урахуванням послідовного використання попередніх методів.
На підставі аналізу цін бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів України встановлено, що рівень митної вартості аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим ніж заявлений (митні декларації від 16 березня 2014 року № 500060804/2014/818, від 28 травня 2014 року № 500060001/2014/18658), тому митна вартість визнана на рівні 0,77 доларів США за кг.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статтей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, сумніви у митного органу виникли, зокрема, у зв'язку з тим, що у зовнішньоекономічному контракті від 17 квітня 2013 року № 164/13, додатках до контракту від 08 січня 2014 року № 1, від 21 травня 2014 року № 2 та у рахунку-фактурі від 08 травня 2014 року № LС2014НІLАL0420 наявні різні зразки печаток та підписів іноземного контрактоутримувача.
Таким чином, в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була нижчою від наявної бази даних цін на вказаний товар та з урахуванням документів, наданих самим декларантом. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому, митний орган, відповідно до наведених законодавчих норм надавав товариству з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак в наданих позивачем додаткових документах в яких також містяться розбіжності. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
У зв'язку з зазначеним у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за резервним методом оцінки згідно статті 64 Митного кодексу, при цьому, митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що приймаючи рішення про визначення митної вартості Південна митниця Міндоходів діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, підстав для скасування оскаржуваних рішень митниці не вбачається.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛАЛ АЛЮМІНІУМ ЮКРЕЙН» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий