ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 травня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/6381/15
за позовом
Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
до
Приватного підприємства "Девіт Груп"
про
про стягнення коштів з рахунків платкика податків у банках
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного підприємства «Девіт Груп» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 517 066, 68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість на додану вартість.
Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013р. №0003392210 розмірі 191 584,00 грн. У платника податків існувала переплата в розмірі 321,00 грн., тому борг становить 191263,00 грн;
- пеня в розмірі 51499,35 грн.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0003382210 в розмірі 208 244, 00 грн. про донарахування ПДВ;
- податкового повідомлення-рішення №0006852204 від 28.05.2014 року в розмірі 15 709,00 грн.;
- декларація з податку на додану вартість №9065483904, якою визначено суму податку до сплати в розмірі 216,00 грн. Згідно облікової картки у платника податків була переплата в розмірі 13,84 грн., а тому станом на 30.10.2013 року сума заборгованості склала 202,16 грн.
- уточнюючий розрахунок до декларації від 13.03.2014 року з ПДВ в розмірі 2628,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 79,00 грн.;
- пеня в розмірі 47442,17 грн.
Таким чином загальна заборгованість становить 517 066, 68 грн.
У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу №13462-25 від 07.11.2014.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 42.1, 42.2 ст. 42 ПКУ податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
З аналізу вказаного судом вбачається, що існує два способи повідомлення платника податків про існування податкового повідомлення-рішення та/або податкової вимоги:
1) надсилання зазначених документів за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення
2) особисте вручення платнику податків відповідних документів.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 №270 (далі - постанова №270) встановлено, зокрема, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання. В той же час, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача
Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Оператори поштового зв'язку під час надання послуг поштового зв'язку застосовують штампувальні поштові пристрої, відбитки яких відмінні від відповідних пристроїв національного оператора поштового зв'язку (п. 6 постанови №270).
Відповідно до п. 62 Постанови №270 у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення (п. 73 Постанови №270).
Поряд з цим, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (п. 116 Постанови №270). Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказі (п. 117 Постанови №270).
Аналіз вище викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що належним документом, що підтверджує факт направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення є розрахунковий документ. В той же час, належним документом, що підтверджує отримання адресатом поштового відправлення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а у разі неможливості вручення (відмови від отримання) є повернення поштового відправлення відправнику. Окрім того, на зворотньому боці рекомендованого листа з повідомленням про вручення має бути відбиток календарного штемпеля, що в свою чергу підтверджує факт подачі рекомендованого листа в органи поштового зв'язку для відправлення.
Так, позивачем до позовної заяви долучене зворотній бік рекомендованого повідомлення про вручення, який зі слів представника підтверджує факт направлення податкової вимоги №13462-25 від 07.11.2014.
Дослідивши поданий документ, суд не може прийняти його як належний доказ відправки (вручення) вказаної вимоги, оскільки:
по-перше, зазначене повідомлення не містить відомостей про «місце подання» та «дату подання»;
по-друге, відсутній відбиток календарного штемпеля;
по-третє, штриховий кодовий ідентифікатор містить закреслення.
Окрім того, суд вважає за необхідне відмітити, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015 витребувано у відповідача докази направлення та отримання відповідачем податкової вимоги №13462-25 від 07.11.2014, їх копії та оригінали для огляду судом в судовому засіданні, однак вказаних документів Державною податковою інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві суду не надано.
В той же час, представник позивача в судовому засіданні 20.05.2015 пояснити суду відсутність відмітки календарного штемпеля органу поштового зв'язку не зміг. Жодних запитів до пошти, з приводу вручення/не вручення поштового відправлення в якому надсилалася податкова вимога останнім не подавалися.
Аналіз вказаного в сукупності свідчить про відсутність належного доказу направлення та/або вручення/не вручення (повернення конверту відправнику) податкової вимоги №13462-25 від 07.11.2014.
Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи відсутність належних доказів відправки податкової вимоги №13462-25 від 07.11.2014, суд дійшов до висновку, що у позивача не виникло право на стягнення податкового боргу.
З урахуванням наведеного, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк