Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
19 травня 2015 р. № 820/2953/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бездітка Д.В.,
суддів - Сагайдака В.В., Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника першого та другого відповідачів - Блудової О.В.,
представника третьої особи, Прокуратури Харківської області, - Івер Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства Внутрішніх справ України
треті особи УДАІ ГУМВС України в Харківській області, Прокуратура Харківської області
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді ,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства Внутрішніх справ України, за участю третіх осіб: УДАІ ГУМВС України в Харківській області, Прокуратура Харківської області, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ";
- поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді: інспектора з адміністративної практики ВДАІ з обслуговування м. Ізюм та Ізюмського району (м. Ізюм) ГУМВС України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ" видано необґрунтовано, без врахування всіх обставин, з порушенням вимог Конституції України, а отже оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Міністерства Внутрішніх справ України в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснила, що оскаржуваний в даній справі наказ №48 о/с від 16.01.2015 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є цілком законним та обґрунтованим, складеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Представник третьої особи, Прокуратури Харківської області, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржуване рішення не впливає на права та обов'язки прокуратури Харківської області.
Представник третьої особи, УДАІ ГУМВС України в Харківській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Також судом вдвічі викликався в якості свідка по справі ОСОБА_5, однак останній вдвічі не прибув в судові засідання.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом з матеріалів справи встановлено, що з прокуратури Харківської області до ГУМВС України в Харківській області надійшов лист від 13.03.2014 р., яким ГУМВС повідомлялося про порушення здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42014220230000002 від 06.03.2014 р. за ч. 1 ст. 365 КК України за фактом перевищення службових повноважень працівниками ВДАІ Борівського РВ при складанні 09.01.2014 р. адмінпротоколу відносно г-на ОСОБА_5
За вказаним фактом наказом ГУМВС від 20.03.2014 р. № 235 було призначено проведення службового розслідування.
В ході проведення службового розслідування першим відповідачем встановлено, що 09.01.2014 р. ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_5 порушені вимоги ст.ст. 254, 256, 259 та 268 КУпАП. Цього ж числа адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_5 був спрямований до Борівського районного суду Харківської області, за рішенням якого 23.01.2014 р. ОСОБА_5 позбавлено права керування транспортним засобом строком на 6 місяців. В подальшому на підставі клопотання прокуратури Борівського району від 05.03.2014 р. рішенням Борівського районного суду від 06.03.2014 р. ОСОБА_5 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання таких, що втратили чинність, деяких законів України», як учасника акції протесту «Автомайдан».
Відповідно до пояснень представника відповідачів, оскільки ОСОБА_1 вже мав діюче дисциплінарне стягнення - догану, оголошену наказом Борівського РВ від 14.12.2013 р. № 65, то за висновком службового розслідування, з урахуванням ч. 13 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС, пропонувалось обмежитися наявним дисциплінарним стягненням та 10.04.2014 р. висновок затверджений начальником ГУМВС.
Згодом, 12.01.2015 р. за вих. № 4/10-156 з Департаменту ДАІ МВС України до всіх управлінь ДАІ ГУМВС та УМВС України електронною поштою розіслано службову телеграму з вимогою надання інформації щодо порушених кримінальних проваджень, надходження подань прокуратури відносно працівників ДАІ, які складали адміністративні матеріали відносно учасників Всеукраїнського громадського руху «Автомайдан» та інших учасників мирних акцій протесту у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року(а.с.67).
Вказана телеграма отримана УДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.01.2015 року та зареєстрована за № 54тел.
На виконання вказаної в телеграмі вимоги УДАІ ГУМВС України в Харківській області, 13.01.2015 р. до Департаменту ДАІ МВС України направлено відповідну інформацію, з якої вбачається, що капітаном міліції ОСОБА_1, як інспектором ВДАІ Борівського РВ ГУМВС України в Харківській області, 09.01.2014 р. складено адміністративний протокол відносно гр-на ОСОБА_5 за порушення ним ст. 122-2 КУпАП (невиконання водіями вимог про зупинку).
За результатами наданої інформації, наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с по управлінню МВС України в Харківській області відповідно до вимог пункту 10 частини 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII та згідно з пунктами 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу ОСОБА_1 (а.с.78).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У наказі Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с містяться посилання на Закон України «Про очищення влади».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
В оскаржуваному наказі міститься підстава для звільнення, а саме п.10 ч.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади».
Відповідно вказаної норми, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року N 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року N 743-VII.
Вказана стаття закону є нормою прямої дії та передбачає наявність дії працівника правоохоронного органу щодо складання адмінпротоколу відносно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності.
Отже в даній справі колегія суддів встановила факт складання протоколу позивачем відносно ОСОБА_5, який був учасником «Автомайдану» та 29.12.2013 р. приймав участь в акції простесту.
Вказаний факт підтверджується постановою Борівського районного суду Харківської області від 06.03.2014 р. по справі №614/220/14-п 3-в/614/7/14, якою звільнено від адміністративної відповідальності ОСОБА_5 на підставі положень ч.2 ст.8 КУпАП та п.3 прикінцевих положень Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими. Що втратили чинність, деяких законів України».
Крім того, в матеріалах справи міститься протокол допиту потерпілого ОСОБА_5, з якого вбачається, що останній дійсно 29.12.2013 р. рухався на автомобілі «Nissan Qashqai» НОМЕР_1 в бік резиденції «Межигорье» для участі в автопробігу, пов'язаного з проведенням акції «Автомайдан».
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.
Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Отже, суд дійшов до висновку, що на позивача розповсюджується норма прямої дії, яка відображена в оскаржуваному наказі.
Також наказ містить посилання на Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
У відповідності до п.п. "а" п. 62 Положення звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Як передбачено п. 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на ocіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом. Звільнення зi служби осіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Відповідно до пояснень представника відповідача, дії ОСОБА_1 щодо складання адмінпротоколу відносно ОСОБА_5 розцінене МВС також як скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Тому при його звільненні поряд із застосуванням п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» застосовано також п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до п.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідками розгляду справи суд вважає, що Міністерство Внутрішніх справ України дотрималось вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, та надало достатніх доказів в обґрунтування заперечення проти адміністративного позову.
Таким чином, наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "звільнення з органів внутрішніх справ" є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд ,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства Внутрішніх справ України, треті особи УДАІ ГУМВС України в Харківській області, Прокуратура Харківської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 22 травня 2015 року.
Головуючий суддя Д.В. Бездітко
суддя В.В.Сагайдак
суддя І.С. Нуруллаєв