13 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1295/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника відповідача - Літвінової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Полімер-Трейд" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство "Полімер-Трейд" (далі - позивач, ПП "Полімер-Трейд") звернулося з позовом до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, Каховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати недійсною податкову консультацію від 23.03.2015 р. № 2149/10/110, зобов'язати відповідача надати нову консультацію з поставлених у запиті від 20.02.2015 р. № 1 питань.
Свої вимоги мотивує тим, що у лютому 2015 року звернувся до контролюючого органу із запитом про надання роз'яснень та отримання письмової податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно юридичними особами та стосовно зазначення переліку об'єктів нерухомості, що звільняються від оподаткування згідно пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. На запит отримав податкову консультацію від 23.03.2015 р. № 2149/10/110, зі змісту якої відповідач роз'яснив, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно об'єкт - це цілісний майновий комплекс. Враховуючи пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, тобто, ПП Полімер-Трейд" є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах. Вважає, що цитування норм Податкового кодексу України не можна розцінювати як допомогу стосовно практичного використання конкретної норми. Крім того, контролюючим органом у спірній податковій консультації не було у повному обсязі надано вичерпний перелік об'єктів нерухомості, що звільняються від оподаткування згідно пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, а надана податкова консультація суперечить передбаченому порядку нарахування та подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також вказує на те, що з урахуванням пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, Податковий кодекс України не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями встановлювати посеред бюджетного року нові податки та змінювати їхні ставки, а згідно пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних підстав.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та заперечення на позовну заяву, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки податкова консультація надана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПП "Полімер-Трейд"" 20.02.2015 р. за № 1 звернулося до Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області із запитом про надання роз'яснень з наступних питань:
1. Щодо обовязковості подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначення розміру податку на нерухоме майно.
2. Промислове підприємство займається виробництвом пластикових виробів. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Відомості про об'єкт нерухомого майна зазначено: цілісний майновий комплекс. Чи являється підприємство платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
3. За якою ставкою нараховується/сплачується податок у 2015 році?
На вказаний запит Каховська ОДПІ листом від 23.03.2015 р. за № 2149/10/110 роз'яснила позивачу, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно об'єкт - це цілісний майновий комплекс і враховуючи пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України ПП "Полімер-Трейд" є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах. Також зазначила ставки податку, встановлені пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України та п.33 підрозділу 10 розділі ХХ ПК України та необхідність подачі декларації на загальних підставах, вказавши на те, що до теперішнього часу Каховська міська рада не прийняла ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .
Не погоджуючись з даним роз'ясненням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання податкової консультації недійсною та зобов'язати відповідача надати нову податкову консультацію.
При вирішенні даного публічно-правового спору суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.
Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно п.52.1 ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПК України).
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі (п.52.3 ст.52 ПК України).
Приписами п.п.52.4, 52.5 ст.52 ПК України передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Водночас, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (п.53.3 ст.53 ПК України).
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що податкова консультація надається відповідним контролюючим органом виключно з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства у разі наявності питань з адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів. Надаючи податкову консультацію контролюючий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідних положень податкового законодавства. Податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Законом № 71 внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зокрема, розширено базу оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом оподаткування нежитлової нерухомості, які набрали чинності з 01.01.2015 р.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Згідно Закону № 71 з 01.01.2015 р. викладено в новій редакції ст.ст.265, 266 Податкового кодексу України. Зокрема, пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.14.1.1291 п.14.1 ст.14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Згідно пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 ст.266 ПК України визначено, що не є об'єктом оподаткування: а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради; д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину; е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Приписами пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України).
При цьому, пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пп.266.5.1 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
З наданої відповідачем податкової консультації від 23.03.2015 р. № 2149/10/110 слідує, що вона не суперечить вимогам податкового законодавства. Відсутність конкретної відповіді на поставлені питання, не є підставою для визнання податкової консультації недійсною. Як вже зазначалося податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що судом встановлено не було.
Що стосується доводів позивача про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише з 01.01.2016 р. з посиланням на пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, суд зазначає, що вказані вимоги щодо термінів введення змін до елементів податків та зборів, прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів визначені саме для законодавчого органу та органів місцевого самоврядування, яким не є відповідач.
Згідно п.4.4 ст.4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Тому відповідач при наданні податкової консультації зобов'язаний виходити саме з термінів сплати податку, встановлених законодавчим органом у відповідному Законі.
Суд акцентує увагу на тому, що види податків та зборів, об'єкти, база оподаткування, ставки та строки сплати податків і зборів визначено безпосередньо Податковим кодексом України. Як вже зазначалося, пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
Тобто, Податковим кодексом України встановлено обов'язок сплати юридичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році. При цьому обмежено граничний розмір ставки податку саме на 2015 рік.
На даний час Закон № 71 в частині положень щодо внесення змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, не визнано нечинним чи неконституційним та не зупинено його дію.
Підсумовуючи викладене, суд вважає не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПП "Полімер-Трейд".
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Полімер-Трейд" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 травня 2015 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8