Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"15" травня 2015 р. Справа № 820/3050/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти у розмірі 1775,8 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ та перебуває у позивача на обліку як платник податків, також відповідач подав письмову заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 30.05.2013 року, отримав свідоцтво платника єдиного податку, проте у визначені чинним законодавством строки сум єдиного податку в повному обсязі не сплатив, що призвело до утворення заборгованості, також відповідачу була назначена штрафна санкція за податковим повідомленням - рішенням №0010291704 від 22.05.2014 року. На час розгляду справи загальна сума заборгованості у розмірі 1775,8 грн. не сплачена, є узгодженою та набула статусу податкового боргу, а тому має бути стягнута на користь місцевого бюджету.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив .
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 20-23). Конверти із поштовими відправленнями на адресу відповідача останнім місцем реєстрації, які містять копії ухвали про відкриття провадження у справі, копію ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, інформацію про процесуальні права та обов'язки, судову повістку повернулося до суду із довідкою про повернення з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Згідно ч. 11 ст. 35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 31.05.2013р. та знаходиться на спрощеній системі оподаткування .
ФО-П ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом, внаслідок несплати суми нарахованої на підставі заяви про застосування спрощеної системи
оподаткування № 1320345102289 від 03.06.2013р. та за податковим повідомленням-рішенням №0010291704 від 22.05.2014р. нарахованої на підставі акта перевірки № 841/20-34-17-04/НОМЕР_1.
Згідно п. 291.3. ст..291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування. Якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.2 ст.293 Податкового кодексу України визначено, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб -підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 299.1 ст.299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Судом встановлено, що для отримання свідоцтва ФО-П ОСОБА_1 надав до ДПІ письмову заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за 2 групою та заявив ставку єдиного податку у розмірі 20%до розміру мінімальної заробітної.
Отже, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає заяву до органу державної податкової служби, таким чином він погоджується на сплату єдиного податку та узгоджує дану суму єдиного податку.
Відповідно до п. 295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, ФО-П ОСОБА_1 станом на 10.02.2015р. має податковий борт перед бюджетом в розмірі 1775,8 грн.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 56.17.1. п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Пунктом 57.3 статті 57 розділу II Кодексу визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача у встановленому законом порядку податкову вимогу № 13559-17 від 15.11.2013р., що вважається узгодженою.
Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.
Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п.20.1.28 Кодексу органам ДПС надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
За пунктом 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61123, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку - фізичної особи - підприємця у розмірі 1775,80 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят п'ять гривень 80 копійок) на користь місцевого бюджету (р/р 31414699700007, банк ГУДКСУ у Харківській області , МФО 851011, отримувач - УДКСУ у Московькому районі м.Харкова, код отримувача 37999607, код платежу 18050400).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.