20.08.09р.
Справа № 17/98-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь",
м. Маріуполь
про стягнення 4 598 грн. 16 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Жарінова І.Ю., довір. № 16-4016 від 20.02.07р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Маєвська В.Н., довір. № 09-18/1494 від 02.01.09р.
Суть спору:
ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з належного відповідача на свою користь вартість завданої шкоди від недостачі коксового горішку в розмірі 4 598 грн. 16 коп.
Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Клопотання про відкладення розгляду справи та документи витребувані ухвалою суду не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином про що, свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду.
Відповідач-2 проти позовних вимог заперечує. У відзиві на позов вказує не те, що майнова шкода була спричинена з вини залізниці, яка не забезпечила схоронність вантажу під час його перевезення.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача-2, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
На виконання умов договору № ДУК -03/08-10-р від 21.12.07р., укладеному між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" та ТОВ "Метінвест холдінг", по залізничним накладним №№ 51031211, 51031212 на адресу позивача вантажовідправником ВАТ "МК "Азовсталь" 24.11.08р. у вагонах №№ 67913640, 66242785 відповідно, був направлений та надійшов коксовий горішок (далі - продукція).
Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції загальною кількістю 7 600 кг.
З урахуванням норми недостачі -1 % та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача склала 5 480 кг. на загальну суму 4 598 грн. 16 коп.
Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами №№ АА 018799/166, 018798/165 від 25.11.08р., в яких зафіксовані ознаки незбереженого перевезення у вигляді виїмки над 1, 2, 3, 6, 7 люками у вагоні №№ 67913640 та над 3, 4, 5, 6, 7 люками у вагоні № 66242785.
Рахунок за поставлену продукцію № 2/11-10 від 30.11.08р. сплачений позивачем у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1 і 2 статті 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 вказаного Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
З комерційних актів №№ АА 018799/166, 018798/165 від 25.11.08р. вбачається, що вагони у справному стані, течій вантажу не зафіксовано, двері та люки щільно закриті. Завантаження вище рівня бортів на 20 см, рівномірне, вантаж з маркуванням, крім наявних заглиблень над вказаними вище номерами люків.
Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на ДП "Придніпровська залізниця".
З урахуванням викладеного, розмір шкоди у даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично не надійшов до нього, тобто у сумі 4 598 грн. 16 коп.
У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі вантажу судом не встановлена, а тому відповідальність відсутня.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ - 38, пр. К.Маркса, 108; п/р 2600830130306 у Дніпропетровському центральному відділенні "Промінвестбанк", МФО 305437, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310; п/р 26009132197001 у ЗАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) суму 4 598 грн. 16 коп. (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім грн. 16 коп.) завданої шкоди, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
А.В. Суховаров
Рішення підписано -21.08.09р.