11-сс/775/120/2015(м)
265/2701/15-к
Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 травня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представнитка ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07 травня 2015 року про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області, погодженого з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області про арешт майна , -
Органами досудового слідства встановлено, що працівниками ДФС, поза межами К.В.П.В. «Георгієвка», був зупинений автотранспортний засіб (автобус) держ.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 , під час спроби виїзду з території тимчасово не контрольованої органами державної влади України, якій здійснював перевезення грошових коштів у сумі 949 960 грн. ФОП ОСОБА_7 ( і.п.н. НОМЕР_2 ) без будь - яких супровідних документів, що свідчить про умисне ухилення від сплати податків в значних розмірах.
Під час проведення огляду місця події у пасажирському автобусі «Еталон», держаний номер НОМЕР_1 в багажному відділенні були виявлені та тимчасово вилучені гроші в сумі 949 960 грн. (банкнотами номіналом по 5 грн., 10 грн., 20 грн., 50 грн., 100 грн., 200 грн., 500 грн.).
З пояснень водія автобусу ОСОБА_9 вбачається , що 19.04.15 року знаходячись в м. Донецьк на автовокзалі «Южний» отримав від раніше незнайомої жінки два поліетиленових пакети, які погодився перевезти за винагороду в сумі 500 грн в м. Дніпрорудний Запорізької області. По дорозі йому зателефонував громадянин на ім'я ОСОБА_10 та повідомив, що це він очікує посилку.
Згідно рапорту ПВКР СУ ФР ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів в Донецькій області встановлено, що грошові кошти належать ФОП ОСОБА_7 , який займається вирощуванням соняшника.
Документів, які могли б підтвердити походження грошових коштів від здійснення фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_7 надано не було.
05 травня 2015 року слідчий звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Донецької області про арешт вилучених грошових коштів в сумі 949 960 грн в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 20.04.15 р., за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07.05.2015 р. у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна було відмовлено.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про накладення арешту на грошові кошти.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор вказує, що у слідства є сумніви про законність походження зазначеної грошової готівки, оскільки документів, які можуть підтвердити походження грошових коштів від здійснення фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_7 слідству надано не було. Прокурор вважає безпідставними висновки суду про те, що вилучені гроші в сумі 949 960 грн належать ОСОБА_7 як фізичній особі, були зняті з депозитних рахунків АТ «Ощадбанк» та отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, а не як підприємцю. Наголошує, що суд, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, не дав належної оцінки тому, що вилучені в автобусі гроші були обклеєні стрічками інших банків - АТ «Райфайзен банк Аваль», відділення «Східно-Українське» АТ «ОТП Банк» в м. Луганськ, що на думку слідчого свідчить про незаконність походження цих грошей, походження яких слід додатково перевіряти. Також, судом не прийнято до уваги та не надано правової оцінки статистичній картці платника податку ФОП ОСОБА_7 , згідно якої банківські рахунки, з яких знімалися грошові кошти відкриті ОСОБА_7 як підприємцем, а не фізичною особою.
Представником ОСОБА_7 були надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначив, що ОСОБА_7 є фізичною особою - підприємцем з 2000 року. видом діяльності якого була посередницька діяльність та реалізація сільськогосподарської продукції та сировини. В податковій звітності він відображав всі грошові кошти від реалізації товару, податки сплачував постійно до червня 2014 року, що підтверджується розрахунковими документами. Після дестабілізації ситуації в м. Донецьк 19.12.13 року та 20.02.14 року він зняв з рахунку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 гроші в сумі 1 600 002 грн, з яких 1 000 000 грн залишив у довіреної особи в м. Донецьку, яка повинна була йому передати гроші на його вимогу.
Вказані гроші знаходилися на депозитних рахунках ОСОБА_7 як фізичної особи в АТ «Ощадбанк», з яким він працював з 2006 року по 2014 рік. В цьому банку він брав кредити на придбання автомобілів, там були розміщені на депозитах його гроші від продажу трьох будинків в м. Донецьк, від продажу автомашин - марки «Газель» АН 0219 ВИ, «Wolkswagen Taиreg» ВФ 03265, НОМЕР_6 , «Toyota Ланд Крузер», «Skoda» НОМЕР_7 та ін. Частину грошей він також отримав від громадянина з м. Луганська в результаті продажу запчастин від автомобілів, після чого в кінці літа 2014 року виїхав з м. Донецька. Просив ухвалу Орджонікідзевсвького райсуду м. Маріуполя від 07 травня 2015 року про відмову в арешті грошових коштів ОСОБА_7 залишити без зміни.
Вислухавши доповідача, прокурора який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_7 який просив ухвалу суду залишити без зміни, старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Донецькій області, який доповів обставини кримінального провадження, якими обумовлено накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_11 , вивчивши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При постановленні рішення слідчий суддя правильно керувався ст. 170 КПК України, за якою арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, можливості відчужувати певне майно. До складу такого майно входить рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші в будь-якій валюті готівкою або в безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності цих осіб, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Таке майно повинно відповідати критеріям, зазначеним в ст. 167 ч.2 КПК України, а саме якщо є достатні підстави вважати, що воно 1) підшукано, виготовлено, пристосовано чи використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ст. 173 ч.2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів , що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На думку колегій суддів, слідчий суддя за результатами розгляду клопотання слідчого прийшов до правильного висновку, що слідчий на навів у клопотанні достатніх підстав, передбачених ст. 170 КПК України для арешту грошових коштів ОСОБА_7 , а також відсутність даних які б давали підстави вважати ці грошові кошти такими, що відповідають критеріям, зазначеним в ст.167 ч. 2 КПК України.
Аналізуючи висновки суду, колегія суддів погоджується з доводами, наведеними в ухвалі в частині того, що з 20.04.15 року до часу розгляду клопотання про арешт майна, слідством не зібрано даних, які давали б підстави вважати, що гроші в сумі 949 960 грн, вилучені в автобусі держ. номер НОМЕР_1 на КВПП «Гергієвка» незаконно отримані ОСОБА_7 внаслідок ухилення від сплати податків в результаті здійснення господарчої діяльності, а також того, що твердження слідчого, викладені в клопотанні стосовно злочинного походження цих коштів, ґрунтуються виключно на припущеннях.
Як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного провадження слідством не надано суду жодних даних про здійснення ФОП ОСОБА_7 господарчої діяльності в період 2013 - 2014 років, укладання правочинів з контрагентами, пояснень будь-яких осіб або інших даних які б свідчили про здійснення ним господарської діяльності у цей період, наявності в нього виробничих засобів, необхідних фондів для здійснення такої діяльності, отримання ним прибутку, приховування цього прибутку та ухилення від оподаткування.
Навпаки, під час апеляційного провадження представником ОСОБА_7 суду були надані розрахункові документи про сплату податку ОСОБА_7 у 2013 році та по червень 2014 року включно, які були досліджені судом.
Водночас, будь-яких даних про те, чи декларував свої доходи від підприємницької діяльності ОСОБА_7 в органах податкової інспекції у 2013 - 2014 роках, у яких сумах, чи відповідають ці суми отриманим ним доходам, данні які б свідчили про заниження чи приховування доходів від підприємницької діяльності ОСОБА_7 , слідством надано не було.
Аналізуючи данні слідства про те, що гроші в сумі 949 960 грн, вилучені на КВПП «Гергієвка» 20.04.15 р., обклеєні стрічками інших банків - АТ «Райфайзен банк Аваль», відділення «Східно-Українське» АТ «ОТП Банк» в м. Луганськ, слід зауважити, що такі данні в протоколі огляду місця події від 20.04.15 року (а/с - 8-9) складеному на КВПП «Гергієвка» слідчим податкової міліції ВКР СУ ФР ДПІ Куйбишевського району м. Донецька ОСОБА_12 взагалі відсутні.
Апеляційні доводи про можливу злочинність походження грошей в сумі 949 960 грн з наведених підстав, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони не узгоджуються з відомостями статистичної картки з ЦБД АІС «Податковий блок» (а/с - 17), наданими слідством, виходячи з яких ОСОБА_7 мав розрахункові рахунки, виключно в АТ «Ощадбанку» м. Краматорськ, що не заперечує і представник ОСОБА_7 , який пояснив, що у грудні 2013 року та лютому 2014 року ОСОБА_7 знімав грошові накопичення з депозитних рахунків у цьому банку.
Змістовного спростування обставин, наведених ОСОБА_7 у поясненнях від 21.04.15 р. ( а/с -13), та обставин, викладених його представником про те, що грошові кошти, вилучені на КВПП «Гергієвка» 20.04.15 р., є результатом накопичень від продажу нерухомості, автомобілів та запчастин, що належали ОСОБА_7 , які він залишив довіреній особі в м. Донецьку для подальшої передачі йому, слідством не надано та апеляційна скарга не містить.
Виходячи з матеріалів судового провадження вбачається, що за різними відомостями, що були слідчими органами, зокрема в рапорті слідчого податкової міліції ОСОБА_13 від 20.04.15 р. (а/с - 7), протоколі огляду місця події на КПВВ «Гергіївка» ( а/с - 8) вказані, виявлені та вилучені гроші в сумі 950 000 грн; подальші документи, зокрема рапорт завідувача КВПП «Гергіївка» підполковника ОСОБА_14 (а/с - 10) містить відомості про вилучення 952 000 грн; в протоколі огляду від 20.04.15 року, складеному старшим слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_15 , ( а/с - 11) та в його рапорті від 21.04.15 р. ( а/с - 12) зазначена сума 949 960 грн. Такі розбіжності в свою чергу викликають сумніви в об'єктивності відомостей, викладених в клопотанні слідчого від 05.05.15 р.
Як під час судового розгляду, так і під час апеляційного провадження прокурором не надано даних про доцільність арешту грошових коштів в сумі 949 960 грн, вилучених 20.04.15 р., які належать ОСОБА_7 з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації, забезпечення цивільного позову, або того, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 167 ч. 2 КПК України.
Інших обставин, які б не були предметом дослідження та аналізу слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, апеляційна скарга не містить, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді від 07.05.15 року, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.405,407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07 травня 2015 року про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області, погодженого з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області про арешт тимчасово вилучених грошових коштів загальною сумою 949 960 грн, які було вилучено 20.04.15 року співробітниками СУ ФР ДПІ в Куйбишовському районі м. Донецька ГУ Міндоходів в Донецькій області, власником яких є ФОП « ОСОБА_7 » (і.п.н. НОМЕР_2 ) - залишити без зміни.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Судді: