22-ц/775/585/2015(м)
241/807/15-ц
Категорія 59 Головуючий у 1 інстанції Скудін В.Є.
Суддя-доповідач Ткаченко Т.Б.
20 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Ткаченко Т.Б.
суддів - Песоцької Л.І., Гаврилової Г.Л.
при секретарі - Гуляєві М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 27 квітня 2015 року по справі за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області Андрусенко І.О. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України,
Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 27 квітня 2015 року у задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області Андрусенко І.О. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_3 за межі України відмовлено.
В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області (далі ВДВС Першотравневого РУЮ або ВДВС) на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області просить скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема зазначає, що судом залишено поза увагою, що ВДВС виконано всі виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду та погашення заборгованості по сплаті аліментів, але боржник умисно ухиляється від її сплати. Боржник ОСОБА_3 з 2012 року не сплачує аліменти на утримання свого малолітнього сина, умисно не з'являється на виклики державних виконавців, не працює, що доводить факт умисного ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності заінтересованих осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ВДВС Першотравневого РУЮ Матвійчука Д.В., який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу на новий розгляд, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2015 року до суду першої інстанції надійшло подання головного державного виконавця ВДВС Першотравневого РУЮ Андрусенко І.О., в якому заявник встановити тимчасове обмеження боржника громадянина України ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язань за рішенням (а.с.1-3).
В обґрунтування своїх вимог заявник послався на ст.377-1 ЦПК України, Закон України «Про виконавче провадження» та зазначив, що 12 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження, з грудня 2013 року державним виконавцем надсилались запити до установ з метою виявлення джерел доходів боржника та належного на праві власності майна. Станом на 10 квітня 2015 року боржником не вчинено дій, направлених на виконання рішення суду, що свідчить про умисне його невиконання, має заборгованість по сплаті аліментів.
Відмовляючи у задоволенні подання ВДВС, суд в ухвалі від 27 квітня 2015 року посилався на ст.377-1 ЦПК України, Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закон України «Про виконавче провадження», Інструкцію з організації примусового виконання рішень та виходив з того, що у матеріалах виконавчого провадження ВП № 35747143 відсутні дані про отримання боржником ОСОБА_3 рекомендованою кореспонденцією копії постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику, тому відсутні підстави вважати обізнаним боржника про початок примусового виконання органами ВДВС та свідоме ухилення від виконання зобов'язання.
З таким висновком колегія суддів не може не погодитися.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Першотравневого РУЮ від 12 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35747143 на підставі виконавчого листа № 0432/1363/2012, виданого 01 жовтня 2012 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку (а.с.10).
Відповідно до виклику державного виконавця № 2/403 від 16.01.2015 року, направленого рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника, останній викликається до державного виконавця 10 лютого 2015 року з 09 до 12 год. для вирішення питання щодо подальшої сплати аліментів (а.с.6-8, 9).
11 лютого 2015 року головним державним виконавцем Андрусенко І.О. складено акт державного виконавця, який підписано також в.о.начальником ВДВС Матвійчуком Д.В. та старшим державним виконавцем Шевченко Н.О., про неявку божника 10 лютого 2015 року за викликом, пояснень щодо не сплати аліментів останнім не надано (а.с.5).
Згідно зі ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Згідно з ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 зазначеного закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов'язань.
Як передбачено ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Надсилання документів виконавчого провадження регламентується ст.31 даного Закону.
Так, відповідно до ч.1 копії постанов державного виконавця та інші документи
виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47
цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у
виконавчому документі.
Згідно з ч.2 вказаної статті за умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому
цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
Відповідно до ч.3 за письмовою заявою учасників виконавчого провадження
документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності
належного підтвердження їх одержання адресатами.
Як передбачено ч.4 та ч.5 даної статті, державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або
іншим учасникам виконавчого провадження під розписку. Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Згідно із п.п. 3.19. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 вищезгаданого Закону. За письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, смс-повідомленням. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Відповідно п.п.3.20. Інструкції, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.
Як вбачається зі справи, звертаючись з поданням, державний виконавець зазначив, що станом на 10 квітня 2015 року боржником не вчинено дій спрямованих на виконання рішення суду, однак зазначені обставини не підтверджені ВДВС належним чином.
Колегії суддів апелянт не надав інших доказів на спростування таких обставин.
За таких обставин, підстави вважати, що рішення суду, яке набрало чинності та знаходиться на виконанні у ВДВС з 12 грудня 2012 року, не виконується з вини боржника, відсутні.
Разом з тим, судом першої інстанції при розгляді подання ВДВС про встановлення обмеження у праві виїзду боржника за межі України не з'ясовано факт ухилення боржника від виконання рішення суду, а саме: чи сплачував боржник ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, яку саме заборгованість по сплаті аліментів він має, оскільки подання містить суперечливі відомості щодо розміру заборгованості, яка станом на 01.02.2015 року складає 37630,10 грн., а станом на 10 квітня 2015 року - 18996,59 грн.
Крім того, судом не звернуто увагу на те, що в поданні ВДВС просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи, громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, а тому не зрозуміло відносно кого судом розглянуто одання ВДВС.
Згідно із ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що допущені суддею порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали від 27 квітня 2015 року з направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст. 307, ст.312 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.
Ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 27 квітня 2015 року скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.Б.Ткаченко
Судді: Л.І.Песоцька
Г.Л.Гаврилова