ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення органу,
який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі
15 травня 2015 року № 2а-11309/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючої судді - Потабенко В.А., суддів Сидор Н.Т., Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,
за участю:
заявника - не прибув,
представника заявника - ОСОБА_1, згідно довіреності,
представника відповідач 1 - Краснопольської Ю.Р., згідно довіреності,
представника відповідача 2 - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву в порядку ст. 236 Кодексу Законів про працю України у справі № 2а-11309/10/1370 за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, заявник) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - Львівської митниці ДФС, відповідач 1), Державної митної служби України (далі - ДМС України, відповідач 2) (із врахуванням заяви про уточнення резолютивної частини заяви від 15.05.2015 року) про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду з 16.04.2011 року по 28.12.2011 року в розмірі 33256,96 грн. з врахуванням всіх обов'язкових платежів та зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати.
Заява обґрунтована тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року, ОСОБА_3 поновлено на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці. Однак, лише 04.01.2012 року на адресу позивача надійшов лист Львівської митниці від 29.12.2011 року за № 29-81-20298 в якому було проінформовано заявника про винесення наказу № 2734-к "По особовому складу митних органів" про поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді. У зв'язку із суттєвою затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, заявник звернулася до суду про стягнення середньомісячного заробітку за час такої затримки.
Представник заявника заяву про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду з 16.04.2011 року по 28.12.2011 року в розмірі 33256,96 грн. підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Представник Львівської митниці ДФС проти заяви про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення заперечила, просила відмовити.
Представник ДМС України в судове засідання не прибув, причин неявки та відношення до заяви суду не повідомив. На адресу суду від відповідача повернувся конверт з судовою кореспонденцією з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням встановленого терміну зберігання". Однак, враховуючи те, що конверт скеровувався на юридичну адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 04119АДРЕСА_1, суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повідомлений про час та місце розгляду заяви та відповідно до ст. 71 КАС України дану заяву можливо розглядати за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини, що мають значення для вирішення даної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заяву слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року, ОСОБА_3 поновлено на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду до Державної виконавчої служби було подано виконавчі листи про поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді та стягнення середньомісячного заробітку по день винесення рішення судом першої інстанції, які були виконані частково, а саме виплачений середньомісячний заробіток по день винесення рішення судом першої інстанції (по 15.04.2011 року). Постанову суду в частині поновлення на посаді відповідачі виконувати відмовлялися.
21.04.2011 року ОСОБА_3 зверталася до ДМС України з проханням добровільного виконання рішення суду про поновлення на посаді, оскільки таке підлягає негайному виконанню.
04.01.2012 року на адресу позивача надійшов лист Львівської митниці від 29.12.2011 року за № 29-81-20298 в якому було проінформовано заявника про винесення наказу № 2734-к "По особовому складу митних органів" про поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25.11.2010 року.
У відповідності до п. 34 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику вирішення трудових спорів", рішення вважається виконаним з дня винесення наказу роботодавцем.
Отже, рішення суду про поновлення на посаді було виконано лише 28.12.2011 року шляхом винесення наказу Державної митної служби України № 2734-к "По особовому складу митних органів".
Враховуючи суттєву затримку у виконанні вищевказаного рішення, заявник звернулася до суду про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки його виконання.
При вирішенні даної заяви, суд керувався наступним.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.
Відповідно до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Також, згідно ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
В пунктах 46, 48, 51, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю.
Порядок і умови вирішення питання про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника визначено ст. 236 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України).
Вищевказана стаття передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Так, судом встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_3 винесена 15.04.2011 року, відтак початком періоду за який заявнику слід виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу слід вважати 16.04.2011 року.
У відповідності до п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення вважається виконаним з дня винесення наказу роботодавцем. Наказ № 2734-к "По особовому складу митних органів" про поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці винесене 28.12.2011 року, відтак кінцевою датою періоду, за який заявнику слід виплатити середній заробіток слід вважати 28.12.2011 року.
Отже, проміжком часу за який заявнику слід виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, суд вважає період з 16.04.2011 року по 28.12.2011 року.
Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час невиконанням рішення про поновлення на роботі він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Судом встановлено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_3 станом на дату звільнення становив 4062,64 грн., середньоденний - 188,96 грн., що підтверджується довідкою Львівської митниці.
Відтак, виходячи з вищенаведеного, враховуючи відповідну кількість робочих днів у 2011 році, середній заробіток за період з 16.04.2011 року по 28.12.2011 року становить 33256,96 грн., який і підлягає до стягнення з Львівської митниці Державної фіскальної служби на користь заявника.
При вирішенні питання щодо задоволення заяви ОСОБА_3, судом враховано, що така вчиняла дії, спрямовані на реальне виконання рішення суду, а саме: зверталась до ДМС України з відповідною заявою про поновлення, скерувала до відділу примусового виконання рішень ДВС України отриманий у Львівському окружному адміністративному суді виконавчий лист тощо.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 167 КАС України, на підставі ст. 236 КЗпП України, суд,-
заяву ОСОБА_3 про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити.
Стягнути з Львівської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39420875, що знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) в користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) середньомісячний заробіток за час затримки виконання рішення суду з 16.04.2011 року по 28.12.2011 року в розмірі 33256 (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят шість) гривень 96 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, або у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2015 року.
Головуюча суддя Потабенко В.А.
Суддя Сидор Н.Т.
Суддя Сакалош В.М.