07 травня 2015 року о/об 10 год. 45 хвСправа № 808/8308/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Бабаченко В.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача Попович Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач або Відділ), у якому позивач просить суд: 1) визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича протиправними; 2) скасувати Постанову по виконавчому провадженню №44079944 від 13.11.2014, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким Антоном Валентиновичем про накладення штрафу у розмірі 680 грн. на ОСОБА_1.
В адміністративному позові позивачем зазначено, що 13.11.2014 державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицький А.В. виніс Постанову по виконавчому провадженню №44079944 про накладення штрафу. Згідно даної постанови на позивача накладено штраф у розмірі 680 грн. Позивач, посилаючись на приписи ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» вважає вищезазначену постанову незаконною. Підставою для накладення постанови було те, що на час винесення Постанови не виконано рішення про поновлення на роботі ОСОБА_5 Державний виконавець при винесенні постанови не врахував пояснення позивача, які відображені у Постанові, про те, що посада, на яку згідно рішення суду, поновлено ОСОБА_5, у структурі служби відсутня, також відповідно до Положення про службу заступники начальника призначаються та звільняються з посад Головою Держлікслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров'я України. Повноваженнями включення до структури служби посад, а також призначення на посаду заступників начальників служби, позивач не наділений.
Також позивач просить суд врахувати, що Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів у Запорізькій області, на яку було покладено виконання рішення суду від 04.04.2011, припинена шляхом реорганізації, державну реєстрацію припинення якої проведено 13.12.2011, про що зроблено запис у Державному реєстрі юридичних осіб за №11031120006027133, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №025588, серія А 01 (копія свідоцтва додається). ОСОБА_1 призначена на посаду начальника служби з листопада 2012 року. Тобто, ОСОБА_1 є керівником іншої юридичної установи - Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області, яка зареєстрована 13.12.2011. Відповідно до Положення про Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області, служба є територіальним органом Державної служби України з лікарських засобів, тому повноваження вводити посаду заступника начальника служби з організації лабораторного контролю, на яку має бути поновлений ОСОБА_5, в установи відсутні. Зазначеними повноваженнями наділений центральний орган виконавчої влади - Державна служба України з лікарських засобів. Листом від 12.11.2014 № 749/2/01-05-14 Державна служби України з лікарських засобів була поінформована про необхідність виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_5 Також службою були виконані дії щодо отримання роз'яснення судів щодо постанови суду та встановлення способу та порядку виконання рішення суду
У судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення, згідно яких адміністративний позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Виконавчий лист по справі №2а-7401/10/0871, виданий 07.04.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом, яким присуджено поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника з організації лабораторного контролю Запорізької області Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, надійшов на виконання до відділу 18.07.2014. Судове рішення набрало законної сили 04.04.2011. Виконавче провадження було зареєстровано в ЄДРВП за №44079944. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №44079944 від 22.07.2014 в порядку ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що рішення суду підлягає негайному виконанню боржнику строк для самостійного виконати рішення суду не надавався. Боржником за вищевказаним виконавчим провадженням виступає Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області (м.Запоріжжя, вул.Складська, 4). Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2014 року отримана 28.07.2014. Листом від 30.07.2014 Державною службою з лікарських засобів у Запорізькій області інформації щодо фактичного виконання рішення за вищезазначеним виконавчим документом не надано. 14.08.2014 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи. 26.08.2014 на адресу відділу надійшов лист Державною служби з лікарських засобів у Запорізькій області, в якому зазначено, що посада, на яку згідно рішення суду поновлено ОСОБА_5, у штатному розписі служби відсутня. Також, зазначено, що посада, яку займав ОСОБА_5, є посадою державної служби і призначення на цю посаду здійснюється за Законом України «Про державну службу», який передбачає, що прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі. Так, керівництвом Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України оголошено конкурсне заміщення всіх керівних посад в Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області. ОСОБА_5. прийняв участь у конкурсному відборі на зайняття посади заступника начальника інспекції, але рішенням конкурсної комісії ОСОБА_5. не рекомендовано на призначення. Змінився також порядок призначення на посаду заступників начальника служби: відповідно до «Положення про Державну службу лікарських засобів у Запорізькій області» заступники начальника служби призначаються та звільняються з посад Головою Держлікслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров'я України. Державним виконавцем до Головного управління статистики у Запорізькій області направлено запити про надання витягу з ЄДРПОУ по коду боржника за виконавчим документом 37056373. Згідно отриманої відповіді з Головного управління статистики у Запорізькій області, Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області 24.02.2011 змінила назву на Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області.
Керуючись ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» 29.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, якою замінено назву боржника за виконавчим провадженням з «Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області» на «Державна служба з лікарських засобів у Запорізькій області». Постанова направлена сторонам виконавчого провадження. Всупереч вимог ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» будь-якої інформації з приводу фактичного виконання рішення за виконавчим листом №2а-7401/10/0871 від 07.04.2011 від Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області не надано. 13.11.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. за невиконання рішення за виконавчим листом №2а-7401/10/0871 від 07.04.2011 про поновлення ОСОБА_5 на посаді заступника начальника з організації лабораторного контролю Запорізької області Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів на начальника Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області ОСОБА_1 постановою від 13.11.2014 накладено штраф у розмірі 680,00 грн. та вимогою від 13.11.2014 зобов'язано до 19.11.2014 надати інформацію про виконання вищевказаного рішення суду. Стосовно посилання позивача на відсутність посади, на яку згідно рішення суду необхідно поновити ОСОБА_5, відповідач зазначає, що протягом 2011-2014 років в структурі служби були в наявності посади з аналогічним обсягом роботи: заступник начальника служби-начальник відділу, заступник начальника служби, на які можливо було за згодою ОСОБА_5 поновити його на роботі. В той же час, будь яких доказів того, що у зв'язку із відсутністю у структурі служби відповідної посади, ОСОБА_5. була запропонована інша посада на яку його можливо поновити позивачем не надано.
У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов позивача є таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом з матералів справи та пояснень сторін, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2011 по справі №2а-7401/10/0870 часткового задоволений позов ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та моральної шкоди.
Скасовано наказ Запорізької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів від 27.08.2010 №42-к «Про звільнення ОСОБА_5». Поновлено ОСОБА_5 на посаді заступника начальника з організації лабораторного контролю Запорізької обласної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів. Стягнуто з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки з 27.08.2010 по день розгляду справи у суді 29.03.2011 у розмірі 31811,50 грн. Стягнуто з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.08.2010 по день розгляду справи у суді 29.03.2011 у розмірі 31811,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2011 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки з 27.08.2010 по день розгляду справи у суді 29.03.2011 у розмірі 31811,50 грн., та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду від 07.08.2014 змінено рішення першої та апеляційної інстанції в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді. Абзац 3 резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2011 викладено в наступній редакції: «Поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника інспекції з організації лабораторного контролю Державної інспекції з лікарських засобів у Запорізькій області з 27 серпня 2010 року». В решті судові рішення залишено без змін.
07.04.2011 в адміністративній справі №2а-7401/10/0870 видано Виконавчий лист. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №44079944 від 22.07.2014 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. Згідно відміток відповідача на Виконавчому листі на користь ОСОБА_5 12.08.2011 списана заборгованість за середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 63623,00 грн.
Доказів виконання судового рішення в адміністративній справі №2а-7401/10/0870 в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді заступника начальника інспекції з організації лабораторного контролю Державної інспекції з лікарських засобів у Запорізькій області з 27.08.2010 позивач, як керівник установи, суду не надала.
Як поважність невиконання судового рішення в адміністративній справі №2а-7401/10/0870 ОСОБА_1 зазначає, що на час набрання законної сили судовим рішенням - 04.04.2011 відбулася реорганізація Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області у Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області. Посади, на яку необхідно поновити ОСОБА_5, не існує, а призначення заступників начальника Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області здійснює безпосередньо Державна служба України з лікарських засобів.
Допитаний 22.01.2015 в даній адміністративній справі свідком ОСОБА_5 пояснив, що його до теперішнього часу не поновлено на роботі; йому не пропонувались інші посади у Державній службі з лікарських засобів у Запорізькій області, права та інтереси, за захистом яких він звертався до суду - не поновлені.
Позивачем надано до суду Структуру Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області, кількість штатних посад у вказаній службі. Разом з цим, ОСОБА_1 не надано до суду копії її Посадової інструкції, функціональних обов'язків тощо.
Судом досліджено «Положення про Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області», затверджену 14.10.2011 наказом Держлікслужби №258, у п.9 якого, зокрема зазначено: «…Службу очолює начальник, який є одночасно Головним державним інспектором з контролю якості лікарських засобів у Запорізькій області, що призначається на посаду за погодженням з Міністром охорони здоров'я України та Головою Запорізької обласної державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держлікслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров'я України. Начальник Служби може мати заступників, які є одночасно заступниками Головного державного інспектора з контролю якості лікарських засобів у Запорізькій області, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держлікслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров'я України. …». Разом з цим, у пп.10.7 п.10 зазначено Начальник Служби: «… Призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників Служби, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників); …».
Отже, позивач, за згодою ОСОБА_5 мав можливість поновити його на іншій, рівноцінній посаді, або запропонувати йому таку посаду. Доказів намагання ОСОБА_1 в поновленні трудових прав ОСОБА_5 до суду не надано.
Судом досліджено відповідь Державної служби України з лікарських засобів (вих№21820-1.1/9.0/17-14 від 24.11.2014), у якій з посиланням на ст.263 КАС України рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду для встановлення порядку і способу виконання судового рішення.
Позивачем надано до суду копії Ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 в адміністративній справі №2а-7401/10/0870, якою відмовлено у задоволенні заяви Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Також судом досліджено Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015, якою відмовлено Державній службі з лікарських засобів у Запорізькій області у роз'ясненні постанови Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014. У вказаній Ухвалі Вищим адміністративним судом України зокрема, зазначено, що: «… Із змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2014 року видно, що наказом Запорізької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів від 27 серпня 2010 року №42-к ОСОБА_5 незаконно звільнено з посади заступника начальника з організації лабораторного контролю Запорізької обласної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів. Судами першої та апеляційної інстанцій цей наказ визнано протиправним та скасовано, проте поновлено позивача на посаді в органі, який, на час прийняття судами рішення припинив свою діяльність. Враховуючи те, що на час розгляду справи, на базі Запорізької обласної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів була створена і розпочала діяльність Державна інспекція з лікарських засобів у Запорізькій області, в якій збереглось попереднє місце роботи ОСОБА_5, суд касаційної інстанції змінив судові рішення, поновивши позивача на посаді заступника начальника інспекції з організації лабораторного контролю Державної інспекції з лікарських засобів у Запорізькій області з 27 серпня 2010 року. …».
Отже, Вищим адміністративним судом України в адміністративній справі №2а-7401/10/0870 з'ясовано неправомірність звільнення ОСОБА_5 з його посади та збереження його місця роботи у структурі органу, де працював ОСОБА_5 Тобто, відсутня необхідність у створенні для ОСОБА_5 посади у Структурі (штаті) Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області (на чому наполягає позивач), оскільки ця посада збережена за ОСОБА_5 через незаконність його звільнення.
Отже, перешкода, на думку позивача полягає у тому, хто повинен підписати наказ про поновлення на роботі ОСОБА_5: Головою Держлікслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров'я України (як то передбачено п.9 «Положення про Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області») чи безпосередньо самою ОСОБА_1 (як начальником Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області).
В дослідженій судом Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 з цього приводу, зокрема, зазначено: «… У випадку проведення реорганізації державної установи на стадії виконання судового рішення, питання, пов'язані з виконанням рішення суду, зокрема, зміни способу виконання судового рішення, заміни сторони у виконавчому провадженні, вирішується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». …».
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання (ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як передбачено ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.
Аналогічні приписи викладені і у ч.1 ст.264 КАС України про те, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Позивачем не надано до суду жодних доказів вжиття дієвих заходів щодо поновлення ОСОБА_5 на займаній до незаконного звільнення посаді чи то заміни (у разі відсутності повноважень) сторони виконавчого провадження.
Судом взято до уваги те, що згідно відповіді з Головного управління статистики у Запорізькій області, Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області 24.02.2011 змінила назву на Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області; код ЄДРПОУ боржника залишився - 37056373. Звідси, відсутні правові підстави для звільнення Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області від виконання судових рішень в адміністративній справі №2а-7401/10/0870.
14.08.2014 відповідачем направлено до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області (як боржника у виконавчому провадженні №44079944) Вимогу державного виконавця, в якій в строк до 15.08.2014 необхідно було виконати всі дії, зазначені у Виконавчому листі в адміністративній справі №2а-7401/10/0870 та подати до відповідача повну, достовірну інформацію про таке виконання.
Доказів повного виконання цієї вимоги позивач та його представник до суду не надав.
13.11.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. за невиконання рішення за виконавчим листом №2а-7401/10/0871 від 07.04.2011 про поновлення ОСОБА_5 на посаді заступника начальника з організації лабораторного контролю Запорізької області Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів на ОСОБА_1, як начальника Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області, накладено штраф у розмірі 680,00 грн., про що винесено відповідну постанову.
Доказів добровільної сплати штрафу, рівно як і повного виконання судових рішень, прийнятих в адміністративній справі №2а-7401/10/0870, позивач до суду не надав.
У ст.124 Конституції України зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як свідчать матеріали справи, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2011 у справі №2а-7401/10/0870 (з урахуванням змін, внесених постановою Вищого адміністративного суду від 07.08.2014) набрала законної сили, а отже є обов'язковою до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень, ухвалених в адміністративній справі №2а-7401/10/0870 тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно матеріалів справи, позивач, 21.11.2012 наказом Державної служби з лікарських засобів №323-к «Про призначення ОСОБА_1.» призначена, по переведенню з посади заступника начальника Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області на посаду начальника Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 мала можливість вчиняти дії щодо виконання судових рішень, ухвалених в адміністративній справі №2а-7401/10/0870.
Згідно з ст.2 Закону України «Про державну службу» посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Враховуючи, що оскільки ОСОБА_1 фактично виконувала і дотепер виконує службові повноваження начальника Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області, то відповідно вона і повинна нести відповідальність за невиконання судових рішень, ухвалених в адміністративній справі №2а-7401/10/0870.
У ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не вчинено жодних адміністративно-розпорядчих заходів (як начальником Державної служби з лікарських засобів у Запорізькій області) щодо поновлення ОСОБА_5 на посаді заступника начальника інспекції з організації лабораторного контролю Державної інспекції з лікарських засобів у Запорізькій області з 27.08.2010.
Відповідно до ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом (ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»).
На день судового засідання позивач не надав до суду доказів активного вжиття заходів, які передбачені як ч.1 ст.264 КАС України так і п.9, п.10.7 «Положення про Державну службу з лікарських засобів у Запорізькій області» у межах власної компетенції. Виходячи з наведеного, суд не вбачає поважності причин невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі.
Компетенція органу примусового виконання рішень щодо своєчасного і повного виконання судових рішень та вчинення інших дій, які пов'язані з реалізацією наданих, при цьому повноважень визначена Законом України «Про виконавче провадження».
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем, його посадовою особою: державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. обґрунтовано накладено на позивача штраф; його розмір відповідає вимогам ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
У ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З'ясовано, що при подачі адміністративного позову з майновими вимогами позивачем сплачено 73 грн. 08 коп. судового збору (за позовну вимогу немайнового характеру щодо визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. протиправними). Решта судового збору у сумі 182 грн. 70 коп. (за подачу позову майнового характеру щодо скасування Постанови про накладення штрафу у сумі 680 грн.) позивачем - не сплачена.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача (недоплачену до Державного бюджету України) решту суми судового збору за подачу позову майнового характеру у сумі 182 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України 182 грн. 70 коп. судового збору на р/р31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 07.05.2015.
Суддя Л.О. Нестеренко