20.05.2015 ЄУН №337/884/15-ц
Провадження №2/337/646/2015
21 травня 2015 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку заочного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Хортицький РВ в м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області, про усуненні перешкод у користуванні власністю, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, та зняти її з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
В обґрунтування позову вказав, що 27 серпня 2013 року він придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, однак по цей момент не може в повному обсязі розпоряджатись придбаною нерухомістю, оскільки відповідачка залишається зареєстрованою за вказаною адресою, що порушує його права власника.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав клопотання (а.с.36) про розгляд справи за його відсутності в порядку заочного провадження.
Відповідач ОСОБА_2, повідомлена належним чином про розгляд справи, в порядку встановленому п.5 ч.5 ст. 74 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явилась. Поважних причин неявки суду не повідомила. Заперечення проти позовної заяви суду не надала. Суд розцінює її неявку - без поважної причини, та згідно ч.4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України, приходить до висновку про необхідність розгляду справи в порядку заочного провадження.
Представник третьої особи Хортицький РВ в м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 27 серпня 2013 року (а.с.5-6), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Банковською Ю.В, зареєстрованого в реєстрі за №1046, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.
У той же день, 27 серпня 2013 року ОСОБА_1, відповідно до ч.1 ст. 182, ч.4 ст. 334 ЦК України зареєстрував своє право власності на вказану квартиру (а.с.7, 34).
Згідно п.3.2.1. договору купівлі-продажу від 27 серпня 2013 року (а.с.5зв.), ОСОБА_2 зобов'язалась до 31 серпня 2013 року включно знятись з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.10, 12).
Статтею 15 ч.1 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Статті 150 ЖК України передбачають, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З дня продажу квартири відповідачі ОСОБА_2 втратили право власності, а отже, і право користування зазначеною квартирою, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо визнання відповідача такою, що втратила право користування квартирою, підлягають задоволенню.
Проте, на думку суду не підлягає задоволенню вимога щодо зняття ОСОБА_2 з державної реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.
Так, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з позовом є обов'язкова наявність порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод чи інтересів цієї особи.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органом реєстрації на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже рішення про позбавлення права користування - є самостійною правовою підставою для здійснення зняття з реєстрації відповідача. Таким чином, вимоги щодо зняття відповідача з реєстраційного обліку суд вважає передчасними, оскільки позивачем не надано підтвердження відмови компетентного органу у виконанні зазначених дій, а відповідно - відсутнє і порушення прав позивача, що підлягають захисту в порядку цивільного судочинства.
Питання щодо відшкодування судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України у позові не заявлено, у зв'язку з чим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦПК України, судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте на підставі заяви відповідача, поданої до Хортицького районного суду міста Запоріжжя на протязі 10 діб з дня отримання копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Д.С. Бредун