1Справа № 335/3171/15-к 1-кп/335/259/2015
21 травня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, кримінальне провадження № 12015080060000004 від 1 січня 2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Самбір Львівської області, українки, громадянки України, яка має середню спеціальну освіту, не заміжньої, малолітніх дітей на утриманні не маючої, не працюючої, зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 Кримінального кодексу України, -
31 грудня 2014 року в денний час ОСОБА_5 , працюючи медичною сестрою, знаходячись на своєму робочому місці - в приміщенні кабінету підтримувальної терапії КУ «Запорізький обласний клінічний наркологічний диспансер» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 31, видала пацієнту КУ «Запорізький обласний клінічний наркологічний диспансер» ОСОБА_6 , 1973 року народження, таблетки «ЕДНОК» в кількості 10 штук, які містять в своєму складі наркотичний засіб «Бупренорфін», та не здійснила контроль прийому препарату хворому з опіоїдною залежністю, який здійснюється шляхом огляду ротової порожнини, чим порушила вимоги п. 16 Наказу № 200 Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю». Згідно з висновком експерта № 31 від 5 лютого 2015 року у складі десяти двояко-випуклих таблеток діаметром 6 мм, товщиною 3 мм, білого кольору масами по 0,110 грам встановлено присутність наркотичного засобу «Бупренорфін», загальна маса якого склала 0,020 грам (середній відсотковий вміст «Бупренорфіну» склав 1,8%).
Також, в ході проведення обшуку в одному з ящиків робочого столу медичної сестри ОСОБА_5 було виявлено та вилучено згорток з цукерок, в якому було виявлено вісім таблеток білого кольору, які мали цифрове маркування у вигляді цифри «25» та дві таблетки зеленого кольору, які мали цифрове маркування у вигляді цифри «10». На дні сейфу було виявлено та вилучено таблетку помаранчевого кольору, яка мала цифрове маркування у вигляді цифри «5», без упаковки. Тим самим ОСОБА_7 порушила вимоги п.п. 1.5 та 1.6 Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 11 «Про затвердження обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоровя України» та п.п. 6.1, 6.2 та 7 додатку № 12, затвердженого Наказом по КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер ЗОР» від 2 квітня 2014 року № 1-Д «Порядок обігу лікарських наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер ЗОР», а саме в зберіганні наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які повинні зберігатися в закритих вогнестійких сейфах у відведених окремих для цього приміщеннях. Згідно з висновком експерта № 31 від 5 лютого 2015 року, надані на експертизу таблетка з розподільною рискою та маркуванням «5» діаметром 7 мм, товщиною 2 мм, помаранчевого кольору масою 0,100 грам, дві таблетки з розподільними рисками та маркуванням «10» діаметром 9 мм, товщиною 2 мм, світло-зеленого кольору масами 0,200 грам та вісім двояко-випуклих каплет з розподільними рисками та шириною 6 мм білого кольору масами 0,500 грам містять в своєму складі наркотичний засіб «Метадон», маси якого складають: 0,005 грам, 0,020 грам та 0,200 грам відповідно (середній відсотковий вміст «Метадону» склав 5%), загальна маса «Метадону» складає 0,225 грам.
У відповідності до ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України, до суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 26 березня 2015 року, укладена між прокурором та підозрюваною ОСОБА_5 .
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 320 Кримінального кодексу (далі - КК) України у вигляді штрафу розміром 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади в системі охорони здоров'я, пов'язані зі зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин строком на 1 (один) рік. Із запропонованим видом та розміром покарання ОСОБА_5 згодна.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 визнала себе винною у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, щиро покаялась у скоєному, підтвердила вчинення кримінального правопорушення при викладених вище обставинах.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена зазначила, що вона цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474, ч. 2 ст. 473 КПК України, які їй були роз'яснені судом в ході судового засідання, а також розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Захисник, прокурор у підготовчому судовому засіданні також просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 320 КК України, суд дійшов висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 320 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, та її дії судом кваліфіковані як порушення встановлених правил зберігання, відпуску наркотичних засобів.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає її щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.
Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_5 , яка раніше не була засуджена, її майновий стан, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Судом роз'яснено ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
В ході досудового розслідування даного кримінального правопорушення, було обрано запобіжний захід відносно обвинуваченої - особисте зобов'язання строком дії два місяці (до 25 травня 2015 р.). Враховуючи відсутність клопотань учасників підготовчого судового засідання про зміну обвинуваченій запобіжного заходу, підстав для його зміни до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
У кримінальному провадженні маються судові витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово-хімічної експертизи за експертною спеціальністю «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та комп'ютерно-технічної експертизи у розмірі 1 966,68 гривень.
Як передбачає ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому слід зазначити, що дане положення законодавства не передбачає можливості стягнення таких витрат на користь конкретної експертної установи, оскільки витрати на залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки матеріали кримінального провадження не містять документального підтвердження витрат держави на проведення експертизи, підстави для стягнення з обвинуваченого судових витрат на проведення експертизи на час ухвалення вироку відсутні.
Речові докази під час судового провадження суду не надавались, у зв'язку із чим відсутні підстави щодо вирішення питання щодо речових доказів у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 349, 369, 373, 374, 376, 468-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 від 26 березня 2015 року за обвинувальним актом в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015080060000004 від 1 січня 2015 року за частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України.
На підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 призначити узгоджене сторонами покарання за частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу розміром 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади в системі охорони здоров'я, пов'язані зі зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин строком на 1 (один) рік.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1